Правова позиція

Великої Палати Верховного Суду

згідно з Постановою

від 30 січня 2019 року

у справі № 569/17272/15-ц

Цивільна юрисдикція

Щодо юрисдикції спорів про зобов'язання здійснити публікацію про порушення авторських прав та стягнення компенсації

Фабула справи: ОСОБА_3 і ТОВ «ТРК «Рівне 1» звернулися з позовом до Приватне підприємство «Телерадіокомпанія Сфера-ТВ» (далі - ПП «ТРК «Сфера-ТВ») , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, у якому зазначали, що творчою працею художника-постановника ТОВ «ТРК «Рівне 1» ОСОБА_3, у рамках виконання службового доручення, було створено службовий твір образотворчого мистецтва, згодом позивачам стало відомо, що ПП «ТРК «Сфера-ТВ»використало їхній твір без дозволу, шляхом розміщення примірника твору в мережі Інтернет на сайті у шести окремих (самостійних) випусках програми ПП «ТРК «Сфера-ТВ» під однойменною назвою. Позивачі просили зобов'язати ПП «ТРК «Сфера-ТВ» здійснити публікацію про порушення авторських прав ОСОБА_3 і ТОВ «ТРК «Рівне 1» на твір на офіційному сайті відповідача та стягнути з ПП «ТРК «Сфера-ТВ» на користь ТОВ «ТРК «Рівне 1» суму компенсації за використання твору у шести програмах.

Рішенням міського суду у задоволенні позову ОСОБА_3 і ТОВ «ТРК «Рівне 1» відмовлено.

Рішенням апеляційного суду рішення міського суду скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_3 і ТОВ «ТРК «Рівне 1» задоволено.

Мотивація касаційної скарги: на думку ПП “ТРК “ Сфера-ТВ”, справа в частині вирішення позову ТОВ «ТРК «Рівне 1» до нього не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки такий спір віднесено до компетенції господарських судів.

Правова позиція Верховного Суду: у справі, що розглядається, спір виник не у зв'язку з самим фактом використання твору відповідачем, а у зв'язку з неправомірністю такого використання. При цьому неправомірність використання твору по відношенню до кожного з позивачів, яким належать різні права інтелектуальної власності, є різною за своїм характером і пов'язується з різними обставинами. Порушення особистого немайнового права інтелектуальної власності ОСОБА_3 полягає у використанні твору без зазначення імені автора. Натомість порушення майнового права інтелектуальної власності ТОВ «ТРК «Рівне 1» полягає у використанні твору без дозволу ТОВ «ТРК «Рівне 1».

Права позивачів виникли не з однієї підстави: відповідно до частини першої статті 437 ЦК України немайнове право ОСОБА_3 виникло в силу закону у зв'язку зі створенням твору з моменту такого створення; натомість майнове право ТОВ «ТРК «Рівне 1» перейшло до нього на підставі договору з ОСОБА_3 про розподіл майнових прав. При цьому і стверджуване порушення прав позивачів, як зазначено вище, виникло з різних підстав. Так, порушення особистого немайнового права ОСОБА_3 сталося у зв'язку з використанням твору без зазначення імені автора; натомість стверджуване порушення майнового права ТОВ «ТРК «Рівне 1» сталося із-за використання твору без дозволу ТОВ «ТРК «Рівне 1».

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що розгляд обох позовних вимог у межах однієї справи одним судом у цьому разі не сприятиме ефективному судовому захисту прав та інтересів позивачів, оскільки при розгляді вимоги про стягнення компенсації суд відповідно до ч. 2 ст.52 Закону «Про авторське право і суміжні права» зобов'язаний визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача, що не є необхідним при розгляді вимоги про опублікування повідомлення про порушення авторських прав.

Крім того, вимоги щодо застосування належних способів захисту порушених прав позивачів у цій справі не є нерозривно пов'язаними між собою, а від вирішення спору в частині однієї з вимог не залежить вирішення спору щодо інших вимог. Отже, не існує і інших міркувань щодо розумності і доцільності спільного розгляду позовних вимог позивачів.

Висновки: предметом спору не є однорідні права позивачів: ОСОБА_3 належить особисте немайнове право, а ТОВ «ТРК «Рівне 1» - виключне майнове. При цьому і належні способи захисту позивачів є різними, тобто передбачені процесуальним законом умови процесуальної співучасті у цій справі не виконані. Справи у спорах між суб'єктами господарювання належать до юрисдикції господарських судів (ст. 20 ГПК України у чинній редакції), тобто спір у частині вимог ТОВ «ТРК «Рівне 1» має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Ключові слова: цивільне судочинство, господарська юрисдикція, цивільна юрисдикція, службові твори, розподіл майнових прав, право інтелектуальної власності