Правова позиція

Велика Палата Верховного Суду

згідно з Постановою

від 14 березня 2019 року

у справі № 9901/34/19

Адміністративна юрисдикція

Щодо повернення позовної заяви через зловживання процесуальними правами

Фабула справи: ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Вищої ради правосуддя, у якому просив: визнати протиправною бездіяльність ВРП щодо залишення без задоволення заяви позивача; зобов'язати ВРП здійснити контроль за дотриманням судами України Конституції та законів України при вирішенні ними судових справ за судовими провадженнями ОСОБА_3 за останні 2 роки та вжити засоби щодо забезпечення незалежності суддів при здійсненні ними правосуддя, при розгляді заяв і скарг ОСОБА_3 з метою забезпечення його конституційного права на судовий захист; стягнути з ВРП на його користь 3 млн грн моральної шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю відповідача. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, керуючись ст.ст. 45 та 169 КАС, повернув ОСОБА_3 його позовну заяву, вказавши на зловживання позивачем його процесуальними правами, яке полягало у застосуванні позивачем у позовній заяві образливих висловлювань, які дискредитують судові органи України та їх посадових осіб.

Мотивація скарги: ОСОБА_3 зазначає про відсутність у суду передбачених ст. 169 КАС підстав для повернення позову, а також закріпленим у ст. 34 Конституції України правом позивача на свободу слова та вільне вираження своїх переконань, зокрема, щодо протиправності дій та низького рівня морально-психологічної і професійної підготовки суддів.

Правова позиція Верховного Суду: ч. 4 ст. 169 КАС передбачено підстави повернення позовної заяви позивачеві. Наведеною нормою не встановлено такої підстави для повернення позовної заяви, як зловживання процесуальними правами.

Водночас за правилами ч.3 ст. 45 КАС якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до ч.1 ст. 45 КАС учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Ч. 2 цієї статті визначений перелік дій, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами. Такий перелік не є вичерпним.

Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (п. 9 ч.3 ст. 2 КАС).

Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (п.1 ч.5 ст. 44 КАС).

Висновки: нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадами (принципами) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені ч. 3 ст. 45 КАС.

Ключові слова: підстави повернення позовної заяви, нецензурна лексика, образливі висловлювання, дискредитація судових органів