Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 03 грудня 2018 року

у справі № 904/5995/16

Господарська юрисдикція

Щодо поновлення та продовження процесуального строку на виправлення недоліків апеляційної скарги

Фабула справи: банк звернувся до ПАТ з позовом про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки. Суд першої інстанції ухвалив призначити у справі судову оціночно-будівельну експертизу об'єкта нерухомого майна, на вирішення якої поставити питання щодо ринкової вартості об'єктів нерухомого майна. Ухвала була оскаржена відповідачем до апеляційного суду, який постановив ухвалу про залишення заяви без розгляду, яка мотивована невиконанням відповідачем як заявником апеляційної скарги у передбачений законом десятиденний строк вимог ухвали про залишення без руху апеляційної скарги та не усуненням до спливу вказаного строку недоліків апеляційної скарги.

Мотивація касаційної скарги: скаржник стверджує, що апеляційний суд дійшов хибного висновку про отримання Відповідачем ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, оскільки поштове відправлення єдина уповноважена особа відповідача - директор - не отримувала, воно вручено невстановленій особі.

Правова позиція Верховного Суду: за змістом ч. 1, 4 ст. 119 ГПК України пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.

Натомість відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. При цьому суд не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк.

Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.

Висновки: за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим, на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.