Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 02 лютого 2022 року

у справі № 911/448/21

Господарська юрисдикція

Щодо юрисдикції спорів, що виникають з приводу заподіяння органами досудового розслідування шкоди через неповернення тимчасово вилученого майна

Фабула справи: ТОВ "Семфлот" звернулось з позовом до ГУ Нацполіції та Головного управління Державної казначейської служби України про стягнення з Держави Україна завданих позивачу збитків у розмірі 2252121,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заявлені до стягнення збитки позивач зазнав через неправомірні дії відділу поліції ГУ Нацполіції, оскільки майно, яке було вилучено в ході кримінального провадження, знищено, чим завдано матеріальної шкоди у розмірі 2252121,89 грн.

Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позовні вимоги ТОВ "Семфлот" задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Семфлот" 1568483,00 грн у рахунок відшкодування шкоди, завданої ГУ Національної поліції. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Мотивація касаційної скарги: ГУ Нацполіції вважає, що оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, згідно з вимогами ст. 169 КПК України, не віднесено до юрисдикції господарських судів, а компетентним у даному питанні судом є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ. Відтак, спір у цій справі не відноситься до компетенції господарського суду.

Правова позиція Верховного Суду: за загальними положеннями, передбаченими ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені ст. 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч. 1 ст. 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст.ст. 1173, 1174 ЦК України).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі ст. 1174 ЦК України.

Ст.ст. 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст.ст. 1173, 1174 ЦК України.

Висновки: питання наявності між сторонами деліктних зобов'язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну органами досудового розслідування шкоду через неповернення тимчасово вилученого майна перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами Кримінального процесуального кодексу України, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

Ключові слова: кримінальне судочинство, кримінальна юрисдикція, критерії розмежування судової юрисдикції