Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 20 січня 2022 року

у справі № 761/43925/19

Цивільна юрисдикція

Щодо необхідності призначення судової експертизи у справах про визначення місця проживання дитини

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, треті особи: служба у справах дітей та сім`ї районної державної адміністрації, служба у справах дітей та сім'ї районної державної адміністрації, орган опіки та піклування виконавчого комітету міської ради, про визначення місця проживання дитини.

ОСОБА_2 подала зустрічний позов до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини.

Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено повністю.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (стаття 171 СК України).

Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Проте найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства.

Згідно частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

ВИСНОВКИ: встановлені обставини справи, а також аналіз статті 161 СК України, не дають підстав для висновку, що для вирішення спору були необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити обставини справи було неможливо. Висновки Верховного Суду в постанові від 30 жовтня 2019 року у справі № 352/2324/17 не свідчить про необхідність призначення судово-психологічної експертизи, а наголошують на обов'язку судів враховувати психологічний стан дитини, що було становлено судами під час розгляду справи.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист прав дитини, принцип “забезпечення якнайкращих інтересів дитини”, порядок визначення місця проживання дитини, підстави призначення судової експертизи