Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 20 січня 2022 року

у справі № 910/18243/20

Господарська юрисдикція

Щодо способу реалізації набутого заставодержателем внаслідок невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання права звернення стягнення на предмет застави

Аналогічна правова позиція висловлена

Великою Палатою Верховного Суду в постанові

від 26.03.2019 у справі № 904/9713/17

Фабула справи: ТОВ "УкрРосКаолін" звернулось з позовом до ПАТ "Діамантбанк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про:

1. визнання припиненим договору кредитної лінії;
2. визнання неправомірним та скасування нарахування заборгованості за договором кредитної лінії;
3. визнання неправомірним проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу права вимоги за договором кредитної лінії.

Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, у позові відмовлено.

Мотивація касаційної скарги: ТОВ "УкрРосКаолін" вважає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №904/9713/17, від 08.08.2019 у справі №922/2013/18 (щодо застосування ст. 3 Закону України "Про заставу", ч. 1 ст. 32 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча вимога або вимога, яка може виникнути в майбутньому, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України "Про заставу" при заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права, або в інший спосіб, не заборонений законом, у тому числі шляхом продажу права вимоги третій особі.

Ч. 1 ст. 32 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги, звернення стягнення на нього здійснюється шляхом відступлення обтяжувачу відповідного права. Обтяжувач зобов'язаний повідомити в порядку, встановленому ст. 27 цього Закону, боржника та інших обтяжувачів відповідного права грошової вимоги про свій намір набути на свою користь таке право. При зверненні стягнення на право грошової вимоги в порядку, передбаченому цією статтею, вимоги ст. 28 цього Закону щодо обов'язку боржника передати предмет обтяження у володіння обтяжувачу не застосовуються.

Висновки: набуте заставодержателем внаслідок невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання право звернення стягнення на предмет застави - майнові права реалізується шляхом відступлення заставодавцем права майнової (грошової) вимоги заставодержателю, тобто таке відступлення права вимоги і є безпосередньо способом звернення стягнення на вказаний предмет забезпечення.

Ключові слова: способи забезпечення зобов’язання, гарантування прав заставодержателя, обрання ефективного способу відновлення прав