Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 04 лютого 2020 року

у справі № 911/3311/17

Господарська юрисдикція

Щодо випадків неможливості заволодіння земельними ділянками

Аналогічна правова позиція висловлена

Великою Палатою Верховного Суду в постановах

від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц

від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц

ФАБУЛА СПРАВИ

Прокурор в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ "Грінінвест", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерства екології та природних ресурсів України та Національного природного парка "Голосіївський", про витребування з незаконного володіння на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельної ділянки.

Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позов задоволено.

ОЦІНКА СУДУ

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) та усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 152 ЗК України). Наведені способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

ВИСНОВКИ: заволодіння громадянами та юридичними особами землями, на які поширюється чітка заборона на передання їх у приватну власність з метою будівництва й обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських споруд всупереч вимогам ЗК України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: зміст права власності, способи захисту права власності, правова природа володіння, земельні спори