Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 22 жовтня 2021 року

у справі № 1.380.2019.002227

Адміністративна юрисдикція

Щодо наслідків отримання містобудівних умов та обмежень для розміщення тимчасової споруди

Фабула справи: ТОВ «Екобудцентр» звернулось з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції (далі - Департамент ДАБІ), ДАБІ України, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Інспекція ДАБК), у якому просило:

1. визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту ДАБІ про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва на пристосування існуючих нежитлових приміщень за рахунок влаштування тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності зі збірно-розбірних конструкцій, без права капітального будівництва і без оформлення права власності на тимчасову споруду;
2. визнати протиправним та скасувати наказ Інспекції ДАБК «Про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками»..

Окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, задовольнив позовні вимоги.

Мотивація касаційної скарги: ДАБІ України вказує, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена із порушенням норм чинного законодавства (матеріального та процесуального права) з огляду на те, що для будівництва тимчасової споруди органом місцевого самоврядування повинен видаватись паспорт прив'язки, а не містобудівні умови та обмеження, які у подальшому надають можливість виготовити документи для реєстрації права власності на цей об'єкт.

Правова позиція Верховного Суду: відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви повинен прийняти одне з можливих рішень, зокрема, про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у їх наданні. Прийняття будь-якого іншого рішення, у тому числі щодо залишення заяви про надання містобудівних умов та обмежень без розгляду та повернення замовнику документів законодавством не передбачено. При цьому, перелік підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень чітко визначений ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Разом із цим, на виконання вимог ч. 3 ст. 29 Закону № 3038-VI наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України був затверджений Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не видаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 07.07.2011 № 109 (чинний на час виникнення спірних відносин), з додатками до нього, згідно із п. 13 якого містобудівні умови та обмеження не надаються для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, малі архітектурні форми, пристрої вуличної реклами з легких конструкцій, огорожа територій та ділянок.

Ст. 28 Закону № 3038-VI передбачено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

На виконання ч. 4 ст. 28 Закону № 3038-VI Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 21.10.2011 N 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» затвердило Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, згідно із п. 2.1 якого підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди.

Висновки: для розміщення тимчасової споруди уповноваженим органом має видаватись паспорт прив'язки, а не містобудівні умови та обмеження, які є вихідними даними до проектування об`єктів будівництва (першим етапом в реалізації намірів зведення об'єкта будівництва) саме щодо об'єкта будівництва, а не тимчасової споруди.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не може погодитись із висновками судів попередніх інстанцій про те, що відсутність обов'язку отримання містобудівних умов та обмежень, передбаченого п. 13 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не видаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 07.07.2011 № 109, не є достатньою підставою для скасування містобудівних та обмежень.

Ключові слова: законність виконання будівельних робіт, прийняття об’єкта в експлуатацію, правомірність забудови, розміщення тимчасових споруд