open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 208/13/2
Це рішення містить правові висновки

Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 04 серпня 2021 року

у справі № 208/13/2

Цивільна юрисдикція

Щодо юрисдикції спору про відшкодування завданої поліцейським шкоди в порядку регресу

ФАБУЛА СПРАВИ

Департамент патрульної поліції звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Ухвалою суду першої інстанції провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України. Повідомлено Департамент патрульної поліції, що розгляд цієї справи належить до юрисдикції адміністративного суду.

Постановою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства справа з огляду лише на її суб'єктний склад.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

У справі, що переглядається, роботодавець (Департамент патрульної поліції) звернувся із позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу. Стягнення шкоди з позивача було встановлено шляхом задоволення саме цивільного позову на підставі статті 1172 ЦК України, якою передбачено, що відповідальність за завдану працівником матеріальну та моральну шкоду несе юридична особа. Право відшкодування такої шкоди у порядку регресу закріплено в цивільному законодавстві.

Згідно із частиною першою статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У частині п'ятій статті 3 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» передбачено, що особа у разі завдання з її вини шкоди третім особам, яку відшкодовано відповідно до закону військовою частиною, установою, організацією, закладом, відшкодовує військовій частині, установі, організації, закладу завдану шкоду в порядку, передбаченому цим Законом та іншими законами України.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Таким чином, правовідносини між сторонами у справі, що переглядається, не стосуються безпосередньо прийняття, проходження чи звільнення з публічної служби, не спрямовані на захист прав свобод та інтересів особи від порушень з боку суб'єкта владних повноважень й не стосуються оскарження дій останнього, а виникли з деліктного зобов'язання - внаслідок заподіяння шкоди.

У цій справі не підлягає доведенню оцінка правомірності дій особи поліцейського, тобто не підлягає вирішенню питання щодо правомірності прийняття, проходження чи звільнення з публічної служби. Неправомірність дій особи вже встановлена постановою суду.

Співробітник поліції, який керує службовим транспортним засобом і вчиняє ДТП, навіть під час виконання ним його службових обов`язків, вчиняє цивільний делікт не під час здійснення адміністративно-владних повноважень, а допускаючи порушення принципу генерального делікту, тобто загальної заборони завдання шкоди особі.

ВИСНОВКИ: предметом розгляду у цій справі є лише стягнення шкоди в порядку регресу, тобто вирішення приватноправових відносин. З огляду на зазначене, за своїм суб'єктним складом, предметом спору, обраним позивачем способом захисту порушених прав та характером спірних правовідносин спір є приватноправовим і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

У цьому випадку той факт, що майнової шкоди завдано позивачеві - суб'єкту владних повноважень - під час проходження відповідачем служби, не змінює правової природи спірних відносин і не перетворює цей спір на публічно-правовий.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: цивільна юрисдикція, порядок відшкодування шкоди, адміністративна юрисдикція, регресне зобов'язання, цивільно-правова відповідальність поліцейських

Повний текст рішення
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: