Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 11 серпня 2021 року

у справі № 175/2734/19

Цивільна юрисдикція

Щодо юрисдикції спору про стягнення зі звільненого працівника поліції заборгованості за надмірно використану частину відпустки

ФАБУЛА СПРАВИ

Департамент патрульної поліції Національної поліції України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування заборгованості за надмірно використану частину відпустки.

Рішенням районного суду у задоволенні позову відмовлено.

Постановою апеляційного суду рішення районного суду скасовано. Провадження у цивільній справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

ОЦІНКА СУДУ

Одним з критеріїв розмежування справ цивільної й адміністративної юрисдикції є суб'єктний критерій.

Згідно із частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

У пункті 17 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що публічна служба є діяльністю на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Отже, законодавством врегульовано питання, пов`язані з прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням з публічної служби (припиненням), спеціальними нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до частини першої статті 62 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави.

Аналіз вищевказаних норм матеріального права дає підстави зробити висновок про те, що служба в поліції є публічною службою.

У межах цивільного судочинства суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному судочинстві, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

ВИСНОВКИ: предметом спору у даній справі є стягнення суми за надмірно використану відпустку, право на яку у відповідача виникло у зв`язку із виконанням ним професійних обов'язків на посаді інспектора патрульної поліції та припиненням виконання цих обов'язків. Спір виник після звільнення публічного службовця з посади, однак пов`язаний з вирішенням питань, які стосуються його діяльності на публічній службі.

Отже, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: спори щодо проходження публічної служби, права поліцейського, критерії розмежування судової юрисдикції