Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 22 липня 2021 року

у справі № 924/243/20 (924/1155/18)

Господарська юрисдикція

Щодо вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою

Фабула справи: господарським судом здійснюється провадження у справі за заявою ТОВ "Подільський господар" до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив" (далі - СВК "Перший національний виробничий кооператив", відповідач 1) про банкрутство.

Дочірнє підприємство "Старокостянтинівський молочний завод" (далі - ДП "Старокостянтинівський молочний завод") звернулося в межах справи про банкрутство із заявою до СВК "Перший національний виробничий кооператив" та ТОВ "Органік Сідс" (далі - відповідач 2) про визнання недійсним укладеного між відповідачами 1, 2 договору про відступлення права вимоги.

Господарський суд прийняв рішення, яким заяву ДП "Старокостянтинівський молочний завод" задовольнив.

Апеляційний господарський суд постановою рішення господарського суду скасував. Прийняв нове судове рішення, яким відмовив у задоволенні заяви ДП "Старокостянтинівський молочний завод".

Мотивація касаційної скарги: ДП "Старокостянтинівський молочний завод" посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Правова позиція Верховного Суду: у цій справі позов про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги подала особа, яка не була стороною цього договору - заінтересована особа.

Суд звертає увагу, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

При розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Висновки: для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення має встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду з позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних з вчиненням такого правочину.

Ключові слова: провадження у справах про банкрутство, умови заліку зустрічних однорідних вимог, порушення прав кредитора