Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 04 серпня 2021 року

у справі № 912/994/20

Господарська юрисдикція

Щодо нікчемності додаткових угод, якими сторони договору на постачання природного газу істотно збільшили ціну на газ після проведення процедури його публічної закупівлі

Фабула справи: прокурор в інтересах держави в особі відділу освіти виконавчого комітету міської ради (далі - Відділ освіти) звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ "Енергія України" про:

1. визнання недійсними укладених сторонами додаткових угод до договору на постачання природного газу (далі - Договір);
2. стягнення надмірно сплачених грошових коштів в сумі 901 194,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані додаткові угоди суперечать п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі", оскільки укладені без належного підтвердження коливання цін на ринку в період виконання умов договору. У зв`язку з цим Відділу освіти заподіяні збитки у вигляді надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 901 194,85 грн.

Господарський суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позов задовольнив.

Мотивація касаційної скарги: ТОВ "Енергія України" зазначає, що суди безпідставно відхилили доводи відповідача про те, що додатковою угодою сторони не перевищили ліміт підняття ціни в 10 %, оскільки до цього іншою додатковою угодою підняли ціну природного газу на 8,91324 %, а в подальшому ще на 9,9893 %). Виходячи з положень ст. 10 Закону "Про публічні закупівлі" тільки замовник (Відділ освіти) самостійно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі уповноваженого органу повідомлення про внесення змін до договору, а відповідач не має жодного відношення до цієї процедури. Щодо доказів виконання додаткової угоди потрібно врахувати, що нею лише змінювалася ціна на природний газ, а зміна ціни у лютому відбувалася декілька разів; враховуючи, що на той час, постачання природного газу відбувалося протягом місяця, а не щодобово, то рахунки за поставлений газ виставлялися за місяць постачання з урахуванням ціни, на яку вона була збільшена протягом місяця.

Правова позиція Верховного Суду: як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі") застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Як встановили суди попередніх інстанцій, загалом, за наслідками укладення оспорюваних додаткових угод початкову ціну Договору сторони збільшили на 61%, що призвело до зниження обсягів закупівлі.

Це призвело також до повного нівелювання результатів відкритих торгів. Адже цінові пропозиції переможця та інших учасників торгів відрізнялися між собою несуттєво. Таким чином, держава втратила можливість скористатися пропозиціями інших учасників відкритих торгів, але газ по ціні, запропонованій переможцем тендеру, закупити так і не змогла.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі".

Висновки: перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення восьми додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Враховуючи зазначене, наявні підстави стверджувати, що сторони допустили зловживання своїм правом на зміну умов договору.

Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недійсність додаткових угод, з уточненням, що такі додаткові угоди є нікчемними згідно зі ст.ст. 36, 37 Закону "Про публічні закупівлі", і, відповідно, не породжують жодних правових наслідків для сторін.

Ключові слова: порушення у сфері публічних закупівель, недійсність правочинів, вимоги до договору про закупівлю, порядок зміни умов договору про закупівлю, підстави недійсності договору про закупівлю