Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 10 червня 2021 року

у справі № 1340/5098/18

Адміністративна юрисдикція

Щодо неналежного способу захисту прав за позовом про оскарження дій військової прокуратури стосовно повідомлення НАЗК про неподання суб'єктом декларування декларації про доходи

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до окружного адміністративного суду із позовом до Військової прокуратури Західного регіону України, у якому просив визнати протиправним рішення та дії Військової прокуратури Західного регіону України щодо скерування в Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) повідомлення про неподання ним, як особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларації про доходи.

Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

ОЦІНКА СУДУ

З аналізу положень статті 49 Закону №1700-VII та пунктів 3, 6 - 8 Порядку №19 слідує, що на відповідальний підрозділ (особу) органу, в якому працюють (працювали) суб'єкти декларування, покладено обов'язок перевіряти факт подання у визначений Законом строк суб'єктами декларування декларації та у випадку встановлення факту неподання чи несвоєчасного подання декларацій суб'єктами декларування - повідомляти про такі факти НАЗК.

Водночас саме до повноважень НАЗК Законом №1700-VII віднесено контроль (перевірку) повідомлень таких органів про факт подання декларацій особами, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону. І саме до повноважень НАЗК, у випадку встановлення (підтвердження) факту неподання декларації суб'єктом декларування, належить повідомлення суб'єкта декларування про факт неподання декларації, що покладає на нього обов`язок протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення подати декларацію. У такому випадку до повноважень НАЗК також належить повідомлення про факт неподання декларації, зокрема, керівнику відповідного органу, в якому працюють (працювали) суб'єкти декларування, а також спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції.

Дії відповідальної посадової особи відповідача - начальника відділу роботи з кадрами, які є предметом оскарження у цій справі, які полягали у повідомленні НАЗК про факт неподання позивачем декларації, є проміжним етапом у процедурі встановлення своєчасності подання декларацій (перевірки факту подання суб'єктами декларування декларацій відповідно до Закону №1700-VII). Таке повідомлення підлягає подальшій перевірці НАЗК.

Прийняття рішення, яке матиме вплив на права та обов`язки позивача щодо подання/неподання декларації віднесено до повноважень (виключної компетенції) НАЗК.

Обрання ж позивачем неналежного способу захисту своїх прав за висновками Великої Палати Верховного Суду є самостійною підставою для відмови у позові.

ВИСНОВКИ: у межах спірних правовідносин, скероване відповідачем до НАЗК повідомлення про неподання позивачем як особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларації про доходи, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС України. Отже, спірні дії відповідача щодо здійснення такого повідомлення не визначають ані прав, ані обов'язків позивача, відтак вчинення таких дій відповідачем як суб`єктом владних повноважень у площині публічно-правових відносин не порушує прав та інтересів позивача, які підлягають судовому захисту.

Крім того, оскаржувані дії відповідача щодо повідомлення НАЗК про неподання позивачем декларації про доходи здійснені на виконання обов'язку, встановленого статтею 49 Закону №1700-VII, та не можуть розцінюватися як розповсюдження (повідомлення) недостовірної інформації про позивача. Відповідно у межах спірних правовідносин у позивача не виникає, передбаченого частиною четвертою статті 32 Конституції України, права на судовий захист щодо спростовування недостовірної інформації про нього і членів його сім'ї та права вимагати вилучення такої інформації.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: право на доступ до суду, фінансовий контроль у сфері запобігання корупції, способи захисту порушених прав, правовий статус суб'єктів декларування