Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 23 жовтня 2019 року

у справі № 404/8677/13-ц

Цивільна юрисдикція

Щодо правомірності закінчення виконавчого провадження стосовно виконання рішення суду про визначення способу участі у вихованні дитини шляхом систематичних побачень

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції (далі - державний виконавець), заінтересовані особи - ОСОБА_2, державний виконавець, в обґрунтування якої посилався на те, що вказаною постановою було закінчено виконавче провадження, яке було відкрито на підставі виконавчого листа, виданого районним судом на підставі рішення апеляційного суду про зобов`язання боржника не чинити йому перешкод у спілкуванні з донькою ОСОБА_3, та про визначення ОСОБА_1 способу участі у вихованні доньки шляхом систематичних побачень з нею.

Ухвалою суду першої інстанції у в задоволенні скарги відмовлено.

Постановою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Статтею 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною.

Так, відповідно до частин 1, 2, 5-7 статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

ВИСНОВКИ: доводи касаційної скарги відносно того, що боржник не виконала судове рішення, так як побачення з дитиною тривало лише 10 хвилин, замість визначеної тривалості у три години, не може бути підставою визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, оскільки в судовому засіданні зі слів боржника було встановлено причину короткої тривалості вказаного побачення, через особисте бажання дитини залишити місце побачення.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: спори під час виконання судових рішень, оскарження рішень виконавця, право на повагу до сімейного життя