Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 21 квітня 2021 року

у справі № 552/6997/19

Цивільна юрисдикція

Щодо підстав для стягнення неустойки

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ТДВ «Полтавтрансбуд» про визнання договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру частково недійсним, визнання незаконним припинення договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, визнання договору купівлі-продажу майнових прав дійсним, визнання права власності на майнові права.

Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції змінено. ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову з мотивів, наведених у постанові апеляційного суду.

ОЦІНКА СУДУ

Неустойка - це конструкція, яка є видом забезпечення виконання зобов`язання та правовим наслідком його порушення (мірою цивільно-правової відповідальності). У статті 549 та в § 2 глави 49 ЦК України регулювання неустойки відбувається тільки з позицій забезпечення виконання зобов`язання. Неустойка (штраф чи пеня) може бути передбачена для забезпечення виконання зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Тобто, штраф є фіксованою величиною й обчислюється: у відсотках, які рахуються; від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (стаття 217 ЦК України).

У справі, що переглядається, встановлені судами обставини, дозволяють зробити висновок, що: у оспорюваному пункті 4.8. договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, з урахуванням його змісту та визначення штрафу, передбаченого в частині другій статті 549 ЦК України, фактично передбачено штраф за односторонню відмову від договору покупцем (фраза «зменшену на 25 %»). Отже, оспорюваний пункт 4.8. договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру в частині встановлення штрафу суперечить сутності неустойки.

ВИСНОВКИ: законодавець пов'язує стягнення неустойки саме з порушенням зобов`язання. Це підтверджується застосуванням таких понять та словосполучень, як «забезпечення зобов`язання», «порушення зобов`язання». Тому недопустимим є встановлення неустойки (штрафу чи пені) за правомірну відмову від виконання зобов'язання або односторонню відмову від договору.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: правові наслідки порушення зобов'язання, правова природа неустойки, акцесорне зобов'язання