Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 01 квітня 2021 року

у справі № 640/4693/19

Адміністративна юрисдикція

Щодо капіталізації витрат, понесених у зв’язку з проведенням капітального ремонту

Аналогічна правова позиція висловлена

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постанові

від 22.06.2020 у справі № 640/20205/18

Фабула справи: ПрАТ «Київське АТП 13061» звернулося з позовом до Головного управління ДФС (далі - ГУ ДФС), в якому просило скасувати повністю податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС про збільшення ПрАТ «Київське АТП 13061» грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток».

Окружний адміністративний суд у задоволенні позову відмовив повністю.

Апеляційний адміністративний суд рішення суду першої інстанції скасував в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності. В іншій частині рішення окружного адміністративного суду залишив без змін.

Мотивація касаційної скарги: ПрАТ «Київське АТП 13061» вказує, що за змістом п. 29 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 року № 561 (далі - Методичні рекомендації №561) саме керівник підприємства, з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості витрат, приймає рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт. Позивач зазначає, що згідно з наказом, що виданий Головою Правління ПрАТ «Київське АТП 13061», прийнято рішення провести поточний ремонт, який не повинен змінити первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, а це означає, що проведення ремонтних робіт здійснювалося для підтримання його в робочому стані. З цих підстав, на переконання позивача, він правомірно включив до складу загальновиробничих витрат витрати на ремонт нежитлового приміщення, що відповідає п. 15 П(С)БО 7.

Правова позиція Верховного Суду: в бухгалтерському обліку заходи на поліпшення та ремонт основних засобів можуть відображатися по-різному. Насамперед, враховується характер проведення останніх та вплив на первісну вартість та первісно очікувані майбутні економічні вигоди від використання цього об'єкта. Водночас, відображенню в бухгалтерському обліку підлягає також і зменшення залишкової вартості основних засобів у зв`язку з їх частковою ліквідацією (знищенням).

Витрати, які здійснюються для підтримки об'єкта в робочому стані й отримання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання включаються до складу витрат поточного періоду на підставі акта виконаних робіт.

В той же час, у разі якщо за наслідками понесених витрат на ремонтні роботи відбулось поліпшення основного засобу, внаслідок чого, зокрема, зростає очікуваний термін корисного використання такого об`єкта, такі витрати слід відносити до капітальних інвестицій. Аналогічними є наслідки і у разі, якщо відбувається заміна окремого важливого компонента (частини) основного засобу, термін корисного використання якого відрізняється від терміну корисного використання такого основного засобу.

У постанові від 10 квітня 2020 року (справа №1440/1967/18) Верховний Суд вказав, що саме керівник підприємства з урахуванням результатів аналізу поточної ситуації і їх істотності вирішує як класифікувати видатки. Тобто, керівництво підприємства визначає, які роботи вважаються поліпшенням об`єкта основних засобів, а які пов`язані з підтримкою їх в робочому стані. Залежно від цього видатки відображаються або як капітальні інвестиції з наступним збільшенням первісної вартості об'єкта основних засобів, або як видатки поточного періоду. Саме вид фактично здійсненого поліпшення визначає порядок обліку витрат підприємства на проведення такого. З наведеного випливає, що проведення поліпшення об`єкта передбачає вдосконалення конструкції, що забезпечує підвищення продуктивності об`єкта, який модернізується, сприяє розширенню його технологічних можливостей, досягненню економії ресурсів, покращення умов праці тощо. Здійснення ж ремонту полягає у частковому відновленні окремих об`єктів для підтримання їх робочому стані.

Висновки: проведення капітального ремонту саме по собі не свідчить про необхідність автоматичної капіталізації понесених у такому випадку витрат. Необхідність капіталізації пов`язується саме із впливом проведеного ремонту на вартість основного засобу, період його експлуатації та взагалі можливість останньої без проведення ремонтних робіт.

Право керівника підприємства на класифікацію витрат (поточні чи капітальні) не можна вважати таким, що є дискреційним. Така класифікація витрат має здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства та встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Ключові слова: збільшення очікуваних майбутніх вигод, поліпшення основних засобів, підвищення техніко-економічних можливостей, капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи