Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 28 грудня 2020 року
у справі № 910/5418/19[1]
Господарська юрисдикція
Щодо законності відмови замовника від договору підряду на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України у разі недоведення порушень умов договору підряду з боку підрядника
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постановах
від 13.09.2019 у справі № 911/1433/18
від 16.03.2020 у справі № 910/2051/19
ФАБУЛА СПРАВИ
ДП "МА "Бориспіль" звернулось до господарського суду з позовом до ПП "Експрес-К" про стягнення 113 934,24 грн авансу за договором.
Позов обґрунтовано тим, що термін дії договору закінчився, роботи на суму авансу не виконано, а тому відповідач зобов'язаний повернути суму сплаченого авансу.
Рішенням господарського суду позов задоволено повністю.
Постановою апеляційного господарського суду рішення господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволені позову.
ОЦІНКА СУДУ
Верховний Суд наголошує на тому, що поняття "строк дії договору" та "строк виконання зобов'язання" не є тотожними. Слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов'язань, визначених ним. Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов'язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання.
З огляду на те, що закон не передбачає такої підстави припинення зобов`язання, як закінчення строку дії договору щодо зобов'язання, яке залишилося невиконаним, колегія суддів вважає, що після закінчення строку дії укладеного між сторонами договору можливим є виконання відповідачем робіт за цим договором та їх прийняття позивачем (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №910/9072/17).
Відповідно до статті 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Отже, у статті 849 ЦК України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме: - підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (частина друга); - очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (частина третя); - відмова замовника від договору до закінчення робіт з виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (частина четверта).
Відповідно, правові наслідки відмови замовника від договору підряду на підставі статті 849 ЦК України є різними.
ВИСНОВКИ: законність відмови замовника від договору підряду на підставі частини другої статті 849 ЦК України у разі недоведення порушень умов договору підряду з боку підрядника не може буде виправдана безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі частини 4 цієї норми.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правові наслідки неналежного виконання зобов'язання, порушення договірного зобов'язання, захист прав замовника
