Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 12 січня 2021 року

у справі № 855/6/21[1]

Адміністративна юрисдикція

Щодо тлумачення правових норм «встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів» та “Рішення, дії чи бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів» (ч. 4 ст. 22, ч. 3 ст. 273 КАС України)

Фабула справи: кандидат на посаду селищного голови селищної об`єднаної територіальної громади ОСОБА_1 звернувся до апеляційного адміністративного суду як до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК), за участю третьої особи - селищної територіальної виборчої комісії, в якому просив:

1. визнати протиправними дії ЦВК, що полягають у: незаконному заволодінні першим примірником протоколу селищної територіальної виборчої комісії про результати голосування з виборів селищного голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі; визнанні ОСОБА_2 обраним селищним головою; офіційному оприлюдненню результатів перших виборів селищного голови шляхом опублікування відповідного повідомлення в місцевому друкованому засобі масової інформації;
2. визнати протиправною та скасувати постанову ЦВК "Про визнання ОСОБА_2 обраним селищним головою".

Апеляційний адміністративний суд ухвалою позовну заяву повернув позивачу.

Мотивація апеляційної скарги: представник ОСОБА_1 зазначає, що заявлені позивачем вимоги не відносяться до етапу виборчого процесу встановлення результатів виборів, а лише стосуються оскарження рішення та дій ЦВК, що прийняті у межах виборчого процесу і оскаржуються до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ, в цьому випадку до Шостого апеляційного адміністративного суду як суду першої інстанції.

Правова позиція Верховного Суду: ч. 1 ст. 21 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» визначено перелік повноважень Комісії щодо організації підготовки і проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, з поміж іншого пунктом 9 цієї статті встановлено, що ЦВК здійснює інші повноваження відповідно до цього та інших законів України.

Тобто, ця норма, яка є бланкетною, вказує, що перелік повноважень ЦВК, визначених цим Законом, не є вичерпним та може встановлюватися іншими законами.

Таке підтверджується змістом ч. 2 ст. 33 ВК України, якою встановлено, що статус Центральної виборчої комісії визначається Конституцією України, цим Кодексом, Законом України "Про Центральну виборчу комісію" та іншими законами.

Цим Кодексом повноваження Центральної виборчої комісії щодо організації і проведення місцевих виборів встановлені ст. 205, з-поміж іншого Центральна виборча комісія, крім повноважень, передбачених Законом України "Про Центральну виборчу комісію": у разі невиконання відповідною територіальною виборчою комісією вимог цього Кодексу щодо встановлення в порядку та строки, визначені цим Кодексом, результатів відповідних місцевих виборів та/або реєстрації обраних депутатів, сільських, селищних, міських голів встановлює результати таких місцевих виборів та/або приймає рішення щодо реєстрації відповідних осіб.

Аналіз зазначених положень законодавства дає підстави зробити висновок, що ЦВК має повноваження на встановлення результатів місцевих виборів і це випливає із Закону України «Про Центральну виборчу комісію» в поєднанні з приписами ВК України.

Тому не можна стверджувати, що в такій ситуації Центральна виборча комісія «переймає на себе» повноваження відповідної територіальної виборчої комісії в межах своїх контрольних (чи, тим більше, консультативно-методичних): вона здійснює свої надані їх законом повноваження.

Поняття контрольних повноважень відоме в адміністративному праві; воно поширюється на контроль ЦВК щодо виборчих комісій нижчого рівня, який має адміністративний (управлінський), а не судовий характер. Контрольні повноваження спрямовані на відповідний об`єкт - рішення, дії чи бездіяльність підпорядкованих органів. У цьому сенсі здійсненням контрольних повноважень з боку ЦВК слід визнати прийняття рішення про протиправність рішень, дій чи бездіяльності ТВК, скасування таких рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Однак встановлення результатів виборів Центральною виборчою комісією у жодному випадку не може бути розцінене як здійснення контрольних повноважень, оскільки його метою є не перевірка діяльності ТВК, а позитивні дії щодо визначення результатів народного волевиявлення. З точки зору встановлення результатів виборів та обрання депутатів чи посадових виборних осіб не має значення, який суб`єкт виконує ці дії, якщо вони правильні (чесні), передбачені законом і здійснюються в межах повноважень, наданих законом.

Те, що у випадку місцевих виборів встановлюються результати обрання органів місцевого самоврядування, а не державних органів, не може бути підставою для приниження правового значення цих виборів і, як наслідок правового статусу цих органів. Доцільно нагадати, що суб'єктом здійснення влади як через органи державної влади, так і через органи місцевого самоврядування однаковою мірою є народ (ч. 2 ст. 5 Конституції України).

Висновки: під результатами виборів у нормах ч. 4 ст. 22, ч. 3 ст. 273 КАС України необхідно розуміти результат будь-якого типу виборів, в тому числі й місцевих виборів. Протилежного КАС України не містить. При цьому саме на суть встановлення результатів виборів орієнтований припис КАС України (ч. 4 ст. 22, ч. 3 ст. 273), який відносить до юрисдикції Верховного Суду в особі Касаційного адміністративного суду оскарження встановлення результатів будь-яких виборів ЦВК як органом найвищого авторитету в системі виборчих комісій.

Ключові слова: порядок оскарження рішень ЦВК, інстанційна юрисдикція, процедура оскарження рішень виборчих комісій, компетенція ЦВК