Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 19 січня 2021 року

у справі № 440/4013/18

Адміністративна юрисдикція

Щодо правомірності зазначення у приписі органу Держекоінспекції вимоги представити правовстановлюючі документи на земельну ділянку

Аналогічна правова позиція висловлена

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постанові

від 29.04.2020 року у справі № 816/1976/16

Фабула справи: комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (далі - Підприємство) звернулося з позовом до Державної екологічної інспекції Центрального округу (далі - Держекоінспекція), у якому просило визнати протиправним та скасувати п. 2 припису, винесеного Держекоінспекцією.

На обґрунтування позовних вимог зазначило, що вимога відповідача представити документи, що посвідчують право власності або користування земельними ділянками, не належить до повноважень відповідача.

Окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовив.

Мотивація касаційної скарги: Підприємство посилається на те, що позивач не заперечував права відповідача на дослідження питання державної реєстрації прав на земельні ділянки, а звертав увагу суду, що відповідач здійснює нагляд за додержанням лише екологічних вимог та екологічних нормативів при наданні у власність та користування земельних ділянок.

Правова позиція Верховного Суду: відповідно до п. 3 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (далі - Положення № 275) одними із основних завдань Держекоінспекції є: реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо охорони земель, надр.

Згідно з пу. 7 цього Положення Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Положення про державні екологічні інспекції в округах затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.10.2018 № 347, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.10.2018 за № 1174/32626 (далі - Положення № 347), а Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу затверджено наказом Державної екологічної інспекції України від 17.05.2018 № 82.

Функції державних екологічних інспекцій в областях, а пізніше і в округах аналогічні за змістом функціям Держекоінспекції.

Відповідно до пп. 2 п. 2, п. 3 розділу ІІ Положення № 347 до функцій Інспекції, зокрема, віднесено: здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону земель, надр, зокрема щодо: консервації деградованих і малопродуктивних земель; збереження водно-болотних угідь; виконання екологічних вимог під час надання у власність і користування, зокрема в оренду, земельних ділянок; здійснення заходів із запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами; додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні; додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель; ведення будівельних, днопоглиблювальних робіт, видобування піску і гравію, прокладення кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду; установлення та використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також додержання режиму використання їх територій; використання та охорони надр; проведення перевірок (у тому числі документальних) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складання відповідно до законодавства актів за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надання обов'язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснення контролю за їх виконанням, здійснення лабораторних вимірювань (випробувань).

Висновки: органи Держекоінспекції мають право під час проведення перевірки отримувати від суб'єкта господарювання відповідні документи, зокрема і правовстановлюючі документи на землю, проте відсутність таких документів у суб'єкта господарювання унеможливлює представити такі документи перевіряючим саме під час перевірки, понад те і не є порушенням вимог законодавства про охорону навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

Вимога контролюючого органу представити правовстановлюючі документи на земельну ділянку у приписі фактично є спонуканням позивача до оформлення цих документів на земельні ділянки під об'єктами нерухомого майна, які знаходяться у власності Підприємства, що жодним чином не пов'язане з повноваженнями Держекоінспекції, передбаченими Положенням.

Ключові слова: порушення вимог законодавства про охорону земель, виконання екологічних вимог, підтвердження права користування землею, вихід за межі повноважень