Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 24 листопада 2020 року

у справі № 822/3008/17

Адміністративна юрисдикція

Щодо застосування поняття «календарна вислуга років» в Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»

Аналогічна правова позиція висловлена

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постанові

від 11.04.2018 у справі № 806/2104/17

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому просив:

1. визнати бездіяльність Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, встановленої ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» протиправною;
2. зобов'язати Житомирський прикордонний загін Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, яка передбачена ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Суть спору полягала в тому, що позивач вказував на порушення відповідачем Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та на необґрунтоване неврахування відповідачем загальної вислуги років, яка дає право позивачу на отримання одноразової грошової допомоги на підставі частини другої статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Постановою суду першої інстанції адміністративний позов залишено без задоволення.

Постановою суду апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

КАС ВС залишив постанову суду апеляційної інстанції без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Частина друга статті 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не передбачає будь-яких обмежень щодо обчислення вислуги років лише в календарних роках, а передбачає виплату одноразової грошової допомоги у разі звільнення за наявності вислуги 10 років і більше.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, загальна вислуга років на час звільнення ОСОБА_1 становила 13 років 00 місяців 03 дні, тобто умова про наявність 10 і більше років вислуги у даному випадку дотримана. Оскільки інші підстави відмови, крім недостатності років вислуги, у призначенні грошової допомоги відсутні, позивач має право на таку виплату.

ВИСНОВКИ: поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: «в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби». При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є наявність «вислуги 10 років і більше». Таким чином, в частині другій статті 15 Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист соціальних прав, порядок призначення державної допомоги, соціальний захист військовослужбовців