Правова позиція

Великої Палати Верховного Суду

згідно з Постановою

від 07 січня 2021 року

у справі № 9901/1/21

Адміністративна юрисдикція

Щодо підсудності спорів про оскарження дій та рішень ЦВК стосовно встановлення результатів місцевих виборів

Фабула справи: адвокат в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ЦВК, у якому просив:

1. визнати протиправними дії ЦВК щодо проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці;
2. визнати протиправним та скасувати протокол повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці;
3. визнати протиправною та скасувати постанову ЦВК «Про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчих дільницях з виборів сільського голови»;
4. визнати протиправними дії ЦВК щодо проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчих дільницях;
5. визнати протиправними та скасувати протоколи повторного підрахунку голосів виборців на виборчих дільницях;
6. визнати протиправним та скасувати протокол ЦВК про результати голосування з виборів сільського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою повернув позовну заяву позивачці та її представнику на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України. Ухвала суду мотивована тим, що до виключної підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції належать позовні вимоги лише в частині, що стосуються визнання протиправним та скасування протоколу ЦВК про результати голосування з виборів сільського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі. Позовні вимоги стосовно інших дій та рішень ЦВК, які стосуються організації та проведення процедури повторного підрахунку голосів виборців на окремих виборчих дільницях на виборах сільського голови, не є встановленням результатів виборів у розумінні ВК України, а тому до підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції КАС України не віднесені.

Мотивація касаційної скарги: адвокат в інтересах ОСОБА_1 зазначає, що заявлені позовні вимоги в сукупності є рішеннями та діями щодо встановлення результатів виборів ЦВК, а тому подані з дотриманням вимог ч. 3 ст. 273 КАС України та правомірно оскаржені до Верховного Суду.

Правова позиція Верховного Суду: виходячи із системного тлумачення положень ст.ст. 18, 19 Закону України «Про центральну виборчу комісію», ст.ст. 125, 127, 205, 268, 278 ВК України ЦВК встановлює результати виборів Президента України та народних депутатів України, користуючись при цьому повноваженнями, передбаченими ВК України саме для Центральної виборчої комісії.

В той самий час у випадку встановлення результатів відповідних місцевих виборів та/або реєстрації обраних депутатів, сільських, селищних, міських голів на підставі п. 6 ч. 1 ст. 205 ВК України, Центральна виборча комісія переймає на себе повноваження відповідної територіальної виборчої комісії, при цьому користується процедурою, передбаченою законом для встановлення результатів виборів (встановлення результатів голосування, ухвалення рішення про обрання особи обраною), визначеною для територіальної виборчої комісії, тобто фактично діє замість відповідної ТВК.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про Центральну виборчу комісію», комісія очолює систему виборчих комісій та комісій з референдуму, які утворюються для організації підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, всеукраїнського референдуму. Комісія здійснює контроль за діяльністю та консультативно-методичне забезпечення виборчих комісій, які утворюються для організації підготовки та проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, та комісій з місцевих референдумів.

Отже, повноваження ЦВК при проведенні виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів є контрольними та консультативно-методичними, на відміну від безпосередніх повноважень виборчої комісії, яка очолює систему виборчих комісій при організації і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, всеукраїнського референдуму.

Разом із цим, згідно із ч. 3 ст. 273 КАС України, рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Верховного Суду. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії, прийняті у межах виборчого процесу, оскаржуються до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ.

Водночас, переймаючи на себе повноваження територіальної виборчої комісії у виборах сільського/селищного голови, ЦВК здійснює не безпосередні повноваження виборчої комісії, а контрольні повноваження щодо дій/рішення/бездіяльності відповідної ТВК.

Штучне роз'єднання позовних вимог у цій справі не сприятиме досягненню мети судочинства, а створює невиправдано складну процесуальну ситуацію, коли вимоги по суті з однаковим предметом доказування мають бути розглянуті різними судами, ще й протягом скороченого - дводенного строку - розгляду таких справ.

Висновки: для того, щоб відповідні позовні вимоги були підсудні Верховному Суду, як суду першої інстанції, рішення, дії чи бездіяльність мають бути вчинені/допущені Центральною виборчою комісією в межах виборчого процесу та виконання власних (безпосередніх) повноважень, саме як Центральної виборчої комісії, а не на виконання контрольних повноважень замість відповідної ТВК.

З огляду на це, у цій справі позов було подано з порушенням правил виключної підсудності, усі позовні вимоги по цій справі мають розглядатися апеляційним адміністративним судом в апеляційному окрузі, що включає місто Київ.

Ключові слова: порядок оскарження рішень ЦВК, правила визначення підсудності справ, інстанційна юрисдикція, процедура оскарження рішень виборчих комісій, компетенція ЦВК, принцип законного суду