Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 23 жовтня 2019 року

у справі № 520/7848/15-ц

Цивільна юрисдикція

Щодо обставин, які підлягають встановленню судом у справі про притягнення туроператора до відповідальності

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Тревел Профешнл Груп», третя особа – ТОВ «Арт Файл», про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.

У цій справі встановлено, що 30 жовтня 2014 року між ОСОБА_1 (турист) та ТОВ «Арт Файл» (турагент), яке діє від імені, за дорученням та під контролем ТОВ «Тревел Профешнл Груп» (туроператор), укладений договір про надання туристичних послуг, за умовами якого ТОВ «Арт Файл» зобов`язалося забезпечити надання їй та ОСОБА_2 туру до Республіки Індонезія з 10 до 20 січня 2015 року, вартістю 1 940,00 дол. США. ТОВ «Тревел Профешнл Груп» забронювало пакет туристичних послуг для відпочинку в Республіці Індонезія, який, зокрема, включав послуги з оформлення туристичних віз. Однак туристу – громадянину Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_2 у видачі візи було відмовлено, у зв`язку із цим турист ОСОБА_1 також відмовилася від туристичних послуг.

У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Тревел Профешнл Груп», в якому просила у рахунок відшкодування вартості оплачених, але не наданих туристичних послуг стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 1 940,00 дол. США, 3% річних від простроченої суми у розмірі 480,77 грн, інфляційні втрати у розмірі 15 187,91 грн та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2015 року стягнуто з ТОВ «Тревел Профешнл Груп» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування вартості сплачених, але не наданих туристичних послуг грошові кошти у розмірі 1 940,00 дол. США, 3% річних у розмірі 480,77 грн, інфляційні втрати у розмірі 15 187,91 грн та 5 000,00 грн – у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 22 травня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ «Тревел Профешнл Груп» задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що видача візи чи відмова у видачі візи є виключним правом посольства, яке може бути оскаржене відповідно до законодавства країни видачі чи відмови, і не є безумовною підставою для визнання невиконання туроператором своїх обов’язків. Згідно із пунктом 3.16 договору про надання туристичних послуг туроператор не несе відповідальності за відмову посольства країни відвідування у видачі візи або невидачі візи до початку подорожі. У випадку відмови посольства у видачі візи або невидачі візи до початку подорожі турагент повертає туристу вартість туру, за вирахуванням витрат, які вже поніс туроператор/турагент на організацію туру, визначених в пункті 2.2 договору, та анулювання всіх туристичних послуг на момент такої відмови. Вартість послуги з оформлення візи туристу не повертається.

КЦС ВС рішення апеляційного суду скасував, справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно з частиною дванадцятою статті 20 Закону України «Про туризм» туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб`єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.

Турист вправі відмовитися від виконання договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі за умови відшкодування туроператору (турагенту) фактично здійснених ним документально підтверджених витрат, пов`язаних із відмовою (пункт 10 статті 20 Закону України «Про туризм»).

Відповідно до пункту 15 статті 20 Закону України «Про туризм» якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов`язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили (частина шоста статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Відповідно до статті 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ВИСНОВКИ: у цій справі апеляційний суд не перевірив строки, коли туроператор направив до консульської установи документи позивача для відкриття віз, чи виконані ці дії відповідача у строки, визначені чинним законодавством, не з'ясував час, коли консульська установа надала відповідь про відмову у відкритті віз, та не встановив, коли туроператор чи турагент повідомили про це туриста. Зазначені обставини мають суттєве значення для правильного вирішення цієї справи про притягнення туроператора до відповідальності та ухвалення законного судового рішення.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист прав туриста, відмова від договору про туристичне обслуговування, відповідальність суб'єкта туристичної діяльності, обов'язки туроператора, предмет доказування, захист прав споживачів туристичних послуг, порушення договірного зобов'язання