Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 18 липня 2018 року

у справі № 148/1571/16-ц

Цивільна юрисдикція

Щодо права туриста відмовитися від виконання договору на туристичне обслуговування з компенсацією сплачених коштів

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур», третя особа - ФОП ОСОБА_4 про стягнення коштів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між ним та турагентом ФОП ОСОБА_4, яка діяла за дорученням туроператора ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур», був укладений усний договір на туристичне обслуговування та здійснено заявку на пакетний тур Kiev - Antaliya з 22 по 29 липня 2016 року.

08 липня 2016 року було підтверджено бронювання послуг пакетного туру Kiev - Antaliya з 22 по 29 липня 2016 року та він здійснив оплату послуг. 16 липня 2016 року в Республіці Туреччині відбулась спроба воєнного перевороту, яка супроводжувалась масштабними акціями з використанням зброї та важкої техніки, а також введенням комендантської години та зупиненням роботи аеропортів у Республіці Туреччині. З метою забезпечення безпеки своєї сім'ї під час відпочинку, 16 липня 2016 року він звернувся до турагента з повідомленням про відмову від замовленого туру, а останній, у свою чергу, подав запит до туроператора ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур» про можливість перенаправлення сплачених коштів на інший тур у більш безпечному напрямку, на який отримав відмову з посиланням, що ануляція замовленого туру відповідно до договору можлива лише зі 100 % штрафом.

21 липня 2016 року, за день до початку туристичної подорожі, в засобах масової інформації з'явилось повідомлення про те, що на всій території Республіки Туреччини на три місяці запроваджено режим надзвичайного стану. У зв'язку з цим позивач подав лист про відмову від пакетного туру з проханням повернути грошові кошти, який відповідач проігнорував, кошти йому не повернув.

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

КЦС ВС залишив оскаржувані судові рішення без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до статті 13 Закону України «Про туризм» органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи в межах своїх повноважень вживають заходів, спрямованих, зокрема, на інформування суб'єктів туристичної діяльності про загрозу безпеці туристів у країні (місці) тимчасового перебування; надання необхідної допомоги туристам, які опинилися у надзвичайній ситуації.

З метою забезпечення безпеки туристів суб'єкти туристичної діяльності, здійснюючи відповідний вид діяльності, зобов'язані інформувати туристів про можливі небезпеки під час подорожі, необхідність виконання загальнообов'язкових вимог та запобіжних чи попереджувальних заходів.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про туризм» держава гарантує захист законних прав та інтересів громадян України, які здійснюють туристичні подорожі за кордон. У разі виникнення надзвичайних ситуацій держава вживає заходів щодо захисту інтересів українських туристів за межами України, у тому числі заходів для їх евакуації з країни тимчасового перебування.

Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 20 Закону України «Про туризм» кожна із сторін договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв'язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору, зокрема, у разі погіршення умов туристичної подорожі, зміни її строків.

Туроператор (турагент) зобов'язаний не пізніш, як через один день з дня, коли йому стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш, як за три дні до початку туристичної подорожі повідомити туриста про таку зміну обставин з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди туроператору (турагенту) або внести зміни до договору, змінивши ціну туристичного обслуговування.

Згідно з частиною десятою статті 20 Закону «Про туризм» турист вправі відмовитися від виконання договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі за умови відшкодування туроператору (турагенту) фактично здійснених ним документально підтверджених витрат, пов'язаних із відмовою.

Відповідно до частини першої статті 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Надання сторонам вказаного права пов'язано з особливостями послуги і може відбутися у трьох випадках: коли підстави для розірвання договору передбачені ЦК України, передбачені законом, за домовленістю сторін.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін у разі істотної зміни обставин, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали договір або уклали б його на інших умовах.

ВИСНОВКИ: у цій справі відповідачі не виконали обов'язків, покладених на них частиною восьмою статті 20 Закону України «Про туризм», та не повідомили позивача не пізніш як через один день з дня, коли їм стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі про таку зміну обставин, з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди туроператору (турагенту). Таким чином, обставини та причини відмови позивача від туру є об'єктивними, зважаючи на загальновідомий характер подій, а саме введення надзвичайного стану у Республіці Туреччина, широке висвітлення їх у засобах масової інформації, офіційні звернення державних органів до громадян України, та такими, що погіршують умови подорожі (надання туристичних послуг). Тому позивач мав право та обґрунтовані підстави відмовитись від подорожі з компенсацією сплачених коштів.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист прав туристів, відповідальність туроператора, обов’язки туроператора, порушення договірного зобов'язання, право на відшкодування шкоди, порушення умов договору, порядок надання туристичних послуг, підстави розірвання договору