Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 21 серпня 2019 року

у справі № 466/4738/18

Цивільна юрисдикція

Щодо порядку реалізації права працівника на продовження відпустки в разі тимчасової непрацездатності

Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Служби автомобільних доріг у області, третя особа - виконуючий обов'язки начальника Служби автомобільних доріг у області, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що своє звільнення позивач вважає незаконним, оскільки 24-25 квітня 2018 року він знаходився у черговій відпустці, яка повинна була бути продовжена відповідно до його заяви та листка непрацездатності, поданих ним 18 квітня 2018 року у Службу автомобільних доріг у області, яка була прийнята старшим інспектором з кадрів. У зв`язку із подачею листа непрацездатності, вважав, що відпустка продовжена, а тому не виходив на роботу. 10 травня 2018 року, вийшовши на роботу після відпустки, він дізнався, що дні невиходу на роботу 24 та 25 квітня 2018 року визнані прогулами і його звільнено з роботи з 24 квітня 2018 року.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Скасовано наказ в.о. начальника Служби автомобільних доріг у області «Про звільнення ОСОБА_1». Поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного інженера відділу з організації безпеки дорожнього руху Служби автомобільних доріг у області. Стягнуто з Служби автомобільних доріг у області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу (без врахування податків та обов'язкових платежів).

Мотивація касаційної скарги: Служба автомобільних доріг зазначає, що апеляційним судом не враховано, що позивачем всупереч вимог ст. 80 КЗпП України не надано доказів подання ним 18 квітня 2018 року роботодавцю заяви про продовження щорічної основної відпустки на 22 календарних дні. Апеляційним судом факт подання заяви не встановлено, неправильно розтлумачено норми ч. 2 ст. 80 КЗпП України, ст.ст. 5, 11 Закону України «Про відпустки», та вирішено позовні вимоги з підстав відсутності у позивача обов'язку подання такої заяви. Настання обставин, визначених у п.п. 1-4 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про відпустки», не є підставою для працівника на свій розсуд вирішувати питання про перенесення відпустки на період, безпосереднього наступний за днем припинення дії цих обставин, невикористана частина відпустки має бути надана роботодавцем на підставі відповідного наказу.

Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ст. 11 Закону України «Про відпустки», статті 80 КЗпП України щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку.

У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог ст. 12 Закону України «Про відпустки».

Висновки: працівник у разі непрацездатності одержує право на продовження щорічної відпустки, що реалізується на підставі поданої заяви, у якій він висловлює бажання щодо продовження чи перенесення відпустки; роботодавцем в свою чергу видається відповідний наказ із зазначенням усіх необхідних для наказу реквізитів, у тому числі із зазначенням підстави видачі наказу. Із наказом працівник повинен бути ознайомлений.

Ключові слова: право на відпочинок, поважні причини відсутності на роботі, підстави перенесення відпустки, право на щорічну відпустку, підстави продовження відпустки, порядок повідомлення роботодавця про тимчасову непрацездатність, незаконне звільнення, доведення факту подання заяви про продовження відпустки