Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 15 травня 2019 року

у справі № 755/10786/16-ц

Цивільна юрисдикція

Щодо критерію можливості касаційного оскарження рішень апеляційного суду з питань забезпечення позову

Аналогічні правові позиції висловлено

Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постановах

від 26 липня 2018 року у справі № 911/396/18

від 09 жовтня 2018 року у справі № 920/407/18

та Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постановах

від 25 вересня 2018 року у справі № 290/844/17

від 19 грудня 2018 року у справі № 826/5523/18

Фабула справи: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватного підприємства «Творча майстерня «Престиж» (далі - ПП «Творча майстерня «Престиж»), третя особа - Прокуратура, про стягнення грошової компенсації, визнання недійсним договору дарування, визнання права власності.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом: заборони ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як учасникам ПП «Творча майстерня «Престиж» вчиняти дії (видавати довіреності, розпорядження та інші дії) щодо продажу/дарування (або укладання будь-якого іншого правочину) майна та/або корпоративних прав ПП «Творча майстерня «Престиж» на користь третіх осіб, а також заборонити вчиняти дії щодо закладання майна та/або корпоративних прав в заставу або будь-який інший вид забезпечення; накладення арешту на частку в статутному капіталі ПП «Творча майстерня «Престиж» в розмірі 70 %, що зареєстрована за ОСОБА_4; накладення арешту на все нерухоме майно ПП «Творча майстерня «Престиж».

Ухвалою суду першої інстанції заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено частково.

Постановою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції скасовано, у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про забезпечення позову відмовлено.

Мотивація касаційної скарги: представник ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції фактично розглядав справу по суті, що при вирішенні питання про забезпечення позову не повинно враховуватись, не взяв до уваги жодного доказу, наданого представником позивача.

Правова позиція Верховного Суду: згідно з ч. 1 ст. 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:

1. рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у ч. 3 цієї статті;
2. ухвали суду першої інстанції, вказані у п.п. 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;
3. ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Отже, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову.

Також, п. 4 вказаної норми ЦПК України передбачена можливість оскарження в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції щодо скасування забезпечення позову, відмови в скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову або відмови у забезпеченні позову. Втім, вказані ухвали, після їх перегляду в апеляційному порядку, не можуть бути предметом оскарження у суді касаційної інстанції (п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України).

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції частково задовольнив заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Тобто така ухвала могла бути переглянута в апеляційному порядку на підставі п. 3 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, а, отже, може бути предметом перегляду й судом касаційної інстанції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України.

Висновки: системний аналіз п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України дозволяє дійти висновку про те, що в касаційному порядку може бути оскаржена ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову після її апеляційного перегляду. Визначальним у цій правовій ситуації є не те, яке судове рішення ухвалив суд апеляційної інстанції, а те, що апеляційний суд переглядав ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову, яка після апеляційного перегляду може бути оскаржена в касаційному порядку.

Ключові слова: оскарження рішень суду апеляційної інстанції, порядок оскарження судових рішень про забезпечення позову, предмет касаційного оскарження, повноваження апеляційного суду