Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 03 листопада 2020 року

у справі № 814/162/16

Адміністративна юрисдикція

Щодо правової природи актів перевірки та протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності

Аналогічна правова позиція висловлена

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постановах

від 16.07.2020 року у справі № 826/4/16

від 23.09.2020 року у справі № 640/2911/19

Фабула справи: ПАТ "Банк Русский стандарт" звернулось з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (далі - інспекція ДАБК), інспекційного відділу інспекції ДАБК, інспекційного відділу інспекційного управління інспекції ДАБК про:

1. визнання протиправними дій начальника інспекції ДАБК по проведенню позапланової перевірки ПАТ "Банк Руский Стандарт" та складанню Акту дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
2. визнання протиправними та скасування протоколів інспекції ДАБК про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
3. визнання протиправними та скасування приписів інспекції ДАБК про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
4. визнання протиправними та скасування постанов інспекції ДАБК про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Ухвалою окружного адміністративного суду позов в частині визнання протиправними та скасування постанов залишено без розгляду.

Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано приписи Інспекції ДАБК про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. В решті позовних вимог відмовлено повністю.

Мотивація касаційної скарги: ПАТ "Банк Русский стандарт" посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Правова позиція Верховного Суду: обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас певні судження контролюючого органу про певні факти є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Варто звернути увагу також на справу № 810/6689/14, де Верховний Суд, окрім іншого, звертав увагу на те, що загальне поняття акта перевірки наведено у п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984, положення якого були чинними на момент виникнення спірних відносин, згідно з яким - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що, в свою чергу, відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, діяльність яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Висновки: акт перевірки не визнається правовим актом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України.

Таке ж правове регулювання можна поширити й на спори з приводу оскарження протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, які мають схожу до акта перевірки правову природу, не встановлюють відповідальності, а лише фіксують обставини вчинення правопорушення, використовуються як джерело доказової інформації при вирішенні питання про накладення відповідного стягнення, відтак позбавлені ознак рішення суб'єктів владних повноважень у розумінні процесуального закону.

Ключові слова: реконструкція нежитлового приміщення, обрання належного способу захисту, підстави проведення позапланової перевірки, акти фіксації результатів перевірки