Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 02 листопада 2020 року

у справі № 487/1279/15-а

Адміністративна юрисдикція

Щодо суб'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП

Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції (далі - Управління ДАБІ) про визнання протиправними та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанови у справі про адміністративне порушення, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного порушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП, із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково. Скасовано постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП. В частині позовних вимог про визнання нечинним та скасування припису Управління ДАБІ - відмовлено.

Постановою апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Мотивація касаційної скарги: Управління ДАБІ вказує, що згідно листа виконавчого комітету міської ради житловий будинок, після його реконструкції шляхом надбудови мансардного поверху ними не вводився до експлуатації та звернень від забудовника ОСОБА_1 з цього приводу не надходило. Тож під час перевірки позивачем не надано документів, які підтверджують прийняття житлового будинку до експлуатації та підключено цей об`єкт до інженерних мереж без відповідних документів дозвільного характеру. Вважає свої дії щодо прийняття оскаржуваних позивачем рішень правомірними.

Правова позиція Верховного Суду: ч. 1 ст. 96 КУпАП визначено, що порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 1.6 ДБН А.3.1-5:2009 виконання підготовчих робіт на будівельному майданчику, будівельних робіт на об'єкті, а також підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд дозволяється лише після оформлення відповідних документів дозвільного характеру інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю. Види цих документів у залежності від категорії складності будівельного об'єкта та переліки робіт, право на виконання яких надається кожним із них, визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з наведеної у ч. 1 ст. 96 КУпАП диспозиції накладення штрафу, встановленого цієї нормою, передбачено за порушення вимог, зокрема, будівельних норм, державних стандартів і правил під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд.

Приймаючи спірну постанову про накладення на позивача штрафу відповідач виходив з того, що позивач здійснив підключення до інженерних мереж житлового будинку без відповідних документів дозвільного характеру, чим, на думку Управління ДАБІ, порушив вимоги п. 1.6 ДБН А.3.1-5:2009.

За змістом п. 1.6 ДБН А.3.1-5:2009 підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд дозволяється лише після оформлення відповідних документів дозвільного характеру інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю.

З встановлених судовим розглядом фактичних обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 набув право власності на частину домоволодіння, у складі якого обліковується самочинно зведена прибудова (житлова мансарда), до якої, станом на день набуття права власності на цей об'єкт, попереднім власником були підключені інженерні мережі. Позивачем лише було укладено відповідні договори щодо постачання житлово-комунальних послуг.

Тобто, позивач фактично використовує інженерні мережі, які підключені до об`єкта будівництва (самочинно прибудованої та не введеної в експлуатацію житлової мансарди) з порушенням вимог п. 1.6 ДБН А.3.1-5:2009 без оформлення відповідних документів дозвільного характеру інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю.

Однак ч. 1 ст. 96 КУпАП, на підставі якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, не передбачає накладення штрафу саме за експлуатацію інженерних мереж, які підключені до об`єкта будівництва за відсутності відповідних документів дозвільного характеру.

Висновки: суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП, передбачає наявність доведеного факту вчинення порушником активних дій, які виявляються саме у підключенні об'єкта будівництва до інженерних мереж за відсутності відповідних документів дозвільного характеру, оформлених згідно закону. З моменту здійснення такого підключення правопорушення вважається вчиненим.

Ключові слова: порушення державних архітектурно-будівельних норм, правомірність експлуатації об’єкта будівництва, процедура прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, технічне обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об’єкта будівництва