open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 640/18786/18
Це рішення містить правові висновки

Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 11 вересня 2020 року

у справі № 640/18786/18

Адміністративна юрисдикція

Щодо юрисдикції спорів, пов'язаних з реалізацією майна боржника на торгах

Фабула справи: ТОВ «Уманьміськбуд» звернулося з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ПАТ «Державний ощадний банк України», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: дочірнє підприємство «Уманський консервний комбінат», розпорядник майна та керівник дочірнього підприємства «Уманський консервний комбінат» арбітражний керуючий, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження порушує права позивача як переможця електронних торгів на оформлення результатів таких торгів (укладання відповідного договору) та набуття права власності на відповідне нерухоме майно (предмет торгів).

Ухвалою окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою апеляційного адміністративного суду провадження у справі закрито.

Мотивація касаційної скарги: ТОВ «Уманьміськбуд» посилається на норми Конституції України, зокрема ст. 55, ст. 5 КАС України та ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" і стверджує, що його права як учасника торгів з реалізації майна в рамках виконавчого провадження підлягають судовому захисту саме в порядку адміністративного судочинства.

Правова позиція Верховного Суду: адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Ч. 1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у ч. 8 ст. 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Згідно з ч.ч. 2,3,5 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин та звернення позивача до суду з цим позовом (далі - Закон №2343-ХІІ) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство суб`єкта господарювання обумовлює поширення на його майно спеціального правового режиму, який передбачає можливість відчуження (реалізації) такого майна, зокрема в рахунок погашення вимог стягувача у виконавчому провадженні, виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

Висновки: усі спори, що прямо або опосередковано виникають з приводу майна боржника, у відношенні якого порушено провадження про банкрутство, підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства.

Оскаржувана позивачем у даній справі постанова державного виконавця про закінчення зазначеного виконавчого провадження та спір безпосередньо пов`язані з реалізацією майна боржника на торгах, що обумовлює підсудність спірних правовідносин суду господарської юрисдикції.

Ключові слова: наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, підстави закриття виконавчого провадження, коло повноважень адміністративних судів

Повний текст рішення
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: