open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 910/16497/19
Це рішення містить правові висновки

Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 07 вересня 2020 року

у справі № 910/16497/19

Господарська юрисдикція

Щодо зловживання процесуальними правами шляхом подання до суду двох ідентичних заяв про забезпечення позову

Аналогічна правова позиція висловлена

Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постанові

від 20.08.2020 у справі № 50з-20

Фабула справи: ПАТ "Комерційний банк "Преміум" (далі - Банк) звернулось з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Міністерство), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ "Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об'єднані зернові технології" (далі - ТОВ "НВПІІ "Об`єднані зернові технології"), у якому просило:

  1. визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства в частині задоволення скарги ТОВ "НВПІІ "Об`єднані зернові технології" щодо скасування реєстраційних дій, а саме рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, щодо нерухомого майна;
  2. відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів Позивача, шляхом відновлення записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Одночасно з позовною заявою Позивач подав заяву про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду, залишеною без змін постановою апеляційного господарського суду, вищезазначена заява задоволена.

Мотивація касаційної скарги: ТОВ "НВПІІ "Об`єднані зернові технології" доводить, що Позивач здійснив зловживання процесуальними правами, подавши до суду дві ідентичні заяви про забезпечення позову, що мало стати підставою для залишення такої заяви без розгляду або її повернення. Однак суд першої інстанції не виявив зловживання правами з боку позивача, не вжив заходів для запобігання такому зловживанню і не повернув йому заяву про забезпечення позову.

Правова позиція Верховного Суду: залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. (ч. 2 ст. 43 ГПК України).

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.

При цьому, Суд зазначає, що у вирішенні питання про визнання тих чи інших дій зловживанням процесуальними правами позиція учасника справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить відповідні повноваження до виключної компетенції судів.

Висновки: лише у п. 1 ч. 2 ст. 43 ГПК України передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.

Разом з тим, наведена норма чи будь-яка інша норма ГПК України не містить імперативної заборони подавати клопотання (заяви) для вирішення питання за відсутності інших підстав або нових обставин, а лише надає можливість суду визнати такі дії зловживанням процесуальними правами залежно від конкретних обставин, і, що важливо для конкретної даної ситуації, - за умови якщо таке питання вже вирішено судом.

Ключові слова: правомірність подання клопотань в суді, неналежне використання процесуальних прав, порушення завдань судочинства, наслідки повторного звернення до суду із заявою про забезпечення позову

Повний текст рішення
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: