Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 13 лютого 2018 року

у справі № 2а-1671/11/0970

Адміністративна юрисдикція

Щодо застосування санкцій за організацію та проведення азартних ігор

Фабула справи: Державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом про застосування до ПП "Ігронет" фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат та конфіскацію грального обладнання.

Позовні вимоги мотивовано тим, що фахівцями податкової міліції ДПА виявлено факт надання послуг гри у сфері грального бізнесу ПП «Ігронет», що є порушенням вимог ЗУ «Про заборону грального бізнесу в Україні».

Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, в задоволенні позову відмовлено.

Мотивація касаційної скарги: позивач вказує на те, що відповідач надавав послуги у сфері грального бізнесу в орендованому ним приміщенні, що підтверджується протоколом огляду місця події та поясненнями свідків, а отже суди безпідставно зробили висновок про недоведеність факту здійснення Підприємством господарської діяльності, що заборонена законом.

Правова позиція Верховного Суду: згідно ст. 2 ЗУ "Про заборону грального бізнесу в Україні" в Україні заборонено гральний бізнес та участь в азартних іграх.

Під гральним бізнесом розуміється діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку; азартною грою є будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості (ст. 1 ЗУ "Про заборону грального бізнесу в Україні").

Організатори азартних ігор відповідно до п. 3 ст. 1 вказаного Закону визначені як фізичні та юридичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність з організації і проведення азартних ігор з метою отримання прибутку.

Відповідно до ст. 3 названого Закону до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про недоведеність факту здійснення відповідачем діяльності з проведення азартних ігор, оскільки всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючим органом не було надано жодних доказів щодо наявності грошових коштів у касі інтернетклубу ПП «Ігронет», щодо виплати виграшів учасникам гри, а також щодо отримання останнім прибутку від зайняття забороненою діяльністю.

Висновки: таким чином, санкції за порушення вимог ЗУ "Про заборону грального бізнесу в Україні" можуть бути застосовані до суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність з метою створення умов для здійснення будь - якої гри, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості та видачі цих виграшів (призів) учасникам азартних ігор. Крім того, суб'єкти підприємницької діяльності мають здійснювати діяльність з організації і проведення азартних ігор з метою отримання прибутку.