Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 01 квітня 2020 року
у справі № 583/3343/19
Цивільна юрисдикція
Щодо визнання пункту кредитного договору недійсним через несправедливість
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулася з позовом до АТ «Ідея Банк» про визнання недійсним кредитного договору.
Позовна заява мотивована тим, що між нею та АТ «Ідея Банк» було укладено кредитний договір. Вважала, що кредитний договір фактично не було укладено, сторони не домовилися про всі істотні умови, визначені законодавством, а сам договір містить умови, які є несправедливими в цілому, суперечать принципу сумлінності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на погіршення становища споживача, що, у свою чергу, є підставою для визнання такого договору недійсним.
Рішенням міськрайонного суду у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення міськрайонного суду - без змін.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 зазначає, що суди дійшли помилкових висновків про те, що банк законно встановив у кредитному договорі плату за обслуговування кредиту. Така умова, на її думку, повинна бути визнана недійсною.
Правова позиція Верховного Суду: пунктом 1.10 кредитного договору позичальнику фактично було встановлено плату за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо встановлена частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до положень ч.ч. 1- 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на час укладення кредитного договору) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача
Ч. 3 цієї статті визначено перелік несправедливих умов договору.
Вказаний перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.
Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Висновки: оскільки ОСОБА_1 було встановлено щомісячну плату за таку супутню послугу банку, яка за законом повинна надаватися їй безоплатно, вказаний пункт кредитного договору є несправедливим та підлягає визнанню недійсним.
Ключові слова: графік щомісячних платежів, укладення договору про споживчий кредит, встановлення плати за обслуговування кредитної заборгованості