Правова позиція

Великої Палати Верховного Суду

згідно з Постановою

від 14 квітня 2020 року

у справі № 910/12217/19

Господарська юрисдикція

Щодо юрисдикції спорів про відшкодування збитків, завданих юридичній особі діями її посадової особи, повноваження якої припинені

Фабула справи: АТ «Державне АТ «Чорноморнафтогаз» (далі - АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз») в інтересах юридичної особи - Дочірнього підприємства «Чорноморнафтогазінвест» ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» (далі - ДП «Чорноморнафтогазінвест») звернулося з позовом до директора ДП «Чорноморнафтогазінвест» ОСОБА_1, повноваження якого припинені, про стягнення 235 752,05 грн збитків, заподіяних юридичній особі діями її посадової особи.

Господарський суд ухвалою, залишеною без змін постановою апеляційного господарського суду, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України відмовив у відкритті провадження, оскільки позов не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Цією ж ухвалою роз`яснено позивачу про те, що спір віднесено до вирішення судами загальної юрисдикції.

Судові рішення мотивовані тим, що цей спір відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 20 цього Кодексу не належить вирішенню господарським судом, оскільки виник саме з трудових відносин сторін щодо їх оформлення, табелювання робочого часу, правильності та обґрунтованості нарахування заробітної плати посадовим особам ДП «Чорноморнафтогазінвест» за виконання ними трудових обов'язків на посадах за сумісництвом під час виконання ними ж своїх посадових обов’язків за основним місцем роботи.

Мотивація касаційної скарги: АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» вважає, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи у відкритті провадження, дійшли помилкового висновку, що спір виник із трудових відносин, і не застосували при визначенні юрисдикції спору норми п. 12 ч. 1 ст. 20 та ч. 1 ст. 54 ГПК України, відповідно до яких господарські суди розглядають справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, також за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах. Так скаржник стверджує, що у цій справі встановлено такі обставини.

Правова позиція Верховного Суду: ОСОБА_1 був директором ДП «Чорноморнафтогазінвест», призначеним наказом ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз». З ОСОБА_1 відповідно до ст. 65 ГК України учасником (уповноваженим ним органом) був укладений трудовий договір. Тобто ОСОБА_1 був керівником, посадовою особою ДП «Чорноморнафтогазінвест», повноваження якої на момент звернення до суду припинені.

Таким чином, правовідносини, які виникли між ДП «Чорноморнафтогазінвест» та ОСОБА_1 щодо відшкодування збитків, завданих безпідставною виплатою заробітної плати, стосуються дій відповідача під час здійснення ним своїх повноважень саме як посадової особи - директора підприємства.

Наявність у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 трудових відносин з АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» (працюють за основним місцем роботи), а також трудових відносин з ДП «Чорноморнафтогазінвест» (працюють за сумісництвом) не впливає характер спірних відносин.

Суди дійшли висновку про те, що спір виник із трудових відносин, посилаючись на те, що позивачем надано трудові договори, накази, табелі обліку робочого часу, оборотно-сальдові відомості нарахування заробітної плати та ін. Втім, суди не звернули уваги на те, що надані позивачем документи стосувалися двох різних юридичних осіб - АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» та ДП «Чорноморнафтогазінвест» і були надані як докази завданих ДП «Чорноморнафтогазінвест» збитків.

АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» та ДП «Чорноморнафтогазінвест» є самостійними юридичними особами, хоча й пов`язані відносинами залежності. Заробітна плата, про незаконність нарахування та виплати якої стверджує позивач, виплачувалася за рахунок коштів ДП «Чорноморнафтогазінвест» (п. 3.1 трудового договору), тому й збитки, які позивач (яким фактично є дочірнє підприємство) просить стягнути, могли бути завдані саме дочірньому підприємству, а не АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» (яке діє в інтересах позивача).

Суди не звернули уваги на те, що АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», діючи в інтересах ДП «Чорноморнафтогазінвест» як його учасник, звертається до ОСОБА_1 як до керівника підприємства з вимогами про стягнення збитків, а не як роботодавець з позовом до працівника про стягнення безпідставно набутої заробітної плати.

П. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України підлягає застосуванню, якщо позов подано внаслідок помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду у випадках, коли предмет спору чи суб'єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів або коли право чи інтерес не підлягають судовому захисту.

Висновки: спір між сторонами виник щодо завданих юридичній особі збитків діями її посадової особи, повноваження якої припинені.

Вказані правовідносини за своєю суттю є господарськими, хоч і виявлені після звільнення з посади генерального директора цього товариства, а тому такий спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Те, що у справі директор, крім трудових відносин з дочірнім підприємством, також мав трудові відносини з власником (засновником) цього підприємства, який звертається з позовом в інтересах цього підприємства до директора про стягнення збитків, не впливає на визначення юрисдикції спору. Такий спір є господарським і має розглядатися господарським судом відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 20, ч. 1 ст. 54 ГПК України.

Ключові слова: цивільна юрисдикція, цивільне судочинство, здійснення управління підприємством, адміністрація юридичної особи