open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 367/8904/15-ц[1]
Це рішення містить правові висновки

Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 26 лютого 2020 року

у справі № 367/8904/15-ц[1]

Цивільна юрисдикція

Щодо підстав припинення поруки

Фабула справи: ПАТ «Альфа-Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ОСОБА_1 та ЗАТ «Альфа-Банк» укладений кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредит на загальну суму 65 тис. доларів США на власні потреби зі сплатою 12% річних за час фактичного користування кредитом, а відповідач зобов`язався в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором, повертати кредит, сплачувати проценти за користування кредитом, неустойку та інші передбачені договором платежі. З метою забезпечення виконання основного зобов`язання за кредитним договором між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 укладений договір поруки. Між банком та ОСОБА_1 укладений договір про внесення змін і доповнень до кредитного договору. Того ж дня між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 укладений договір про внесення змін і доповнень до договору поруки. Між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладений договір про внесення змін і доповнень.

Позивач зазначав, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши ОСОБА_1 кредит у сумі 65 тис. доларів США, проте у порушення умов договору відповідачі своїх зобов`язань належним чином не виконали, у зв`язку з чим станом виникла заборгованість за кредитом - 56 311,22 доларів США, заборгованість за відсотками - 11 042,65 доларів США, що в сумі складає 67 353,87 доларів США.

Рішенням суду першої інстанції позов ПАТ «Альфа-Банк» задоволено. Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_2 вказує, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що шестимісячний строк звернення до суду з позовом до поручителя починає свій відлік не з моменту порушення основного зобов`язання, а з моменту пред`явлення банком письмової вимоги до поручителя, що суперечить висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 408/8040/12-ц.

Правова позиція Верховного Суду: передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України строк пред`явлення кредитором вимог до поручителів про повернення заборгованості за платежами, які позичальник був зобов`язаний згідно з умовами кредитного договору вносити періодично, має обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

У разі пред`явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку виконання відповідної частини основного зобов`язання в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Висновки: за змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука за кожним із зобов`язань, визначених періодичними платежами, припиняється після шести місяців з моменту спливу строку погашення кожного чергового платежу. Пред`явлення кредитором вимоги до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку виконання частини основного зобов`язання, визначеної періодичним платежем, є підставою для відмови у задоволенні такої вимоги через припинення поруки за відповідною частиною основного зобов`язання.

Ключові слова: порушення виконання зобов’язання, забезпечення виконання зобов’язання, акцесорне зобов’язання

Повний текст рішення
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: