open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 707/2859/17
Це рішення містить правові висновки

Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 17 грудня 2019 року

у справі № 707/2859/17

Кримінальна юрисдикція

Щодо розмежування необхідної оборони та злочинних дій, спрямованих на заподіяння шкоди особі

Фабула справи: ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк сім років; за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки, а на підставі ст. 70 КК України призначено йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк сім років. ОСОБА_1 засуджено за ст. 124 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк два роки.
Апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в частині засудження (ч. 2 ст. 121 КК України) і кваліфікації їх дій. Згідно з вироком апеляційного суду ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнано винуватими в умисному заподіянні ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень, вчиненого групою осіб, що спричинило смерть потерпілого.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 та його захисник стверджують, що ОСОБА_1 в ході нападу на нього з метою самозахисту завдав потерпілому лише один удар кулаком у щелепу, при цьому будь-яких доказів, які б вказували на можливість отримання ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень внаслідок цього удару, на їх думку, немає. Вважають, що дії ОСОБА_1 мали б бути кваліфіковані за ст. 124 КК України.

Правова позиція Верховного Суду: згідно з ч. 1 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (ч. 3 ст. 36 КК України).

Апеляційний суд зазначив, що ініціатором бійки, яка виникла на грунті особистих неприязних відносин, був потерпілий ОСОБА_5, котрий завдав палицею по одному удару ОСОБА_2 та ОСОБА_1, спричинивши легкі тілесні ушкодження.

Водночас, виходячи з характеру та локалізації тілесних ушкоджень, спричинених ОСОБА_5, їх кількості, спрямованості дій ОСОБА_1 на умисне заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень після явно закінченого посягання на його охоронювані законом інтереси, а також подальшу поведінку після вчинення злочину - залишення без надання медичної допомоги потерпілого, котрий не подавав ознак життя, при цьому забравши з собою речовий доказ - палицю, якою ОСОБА_2 завдавав потерпілому тілесні ушкодження, апеляційний суд обґрунтовано дійшов висновку, що такі дії ОСОБА_1 за своїми ознаками не становлять необхідної оборони (перевищення її меж), а набувають протиправного характеру і підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 121 КК України.

Встановлені апеляційним судом обставини вказують на те, що дії потерпілого за своїми об'єктивними ознаками не могли створити реальну та безпосередню загрозу заподіяння шкоди ОСОБА_1, які б викликали в зв`язку з цим невідкладну необхідність у нанесенні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.

Висновки: сутність необхідної оборони полягає у правомірному заподіянні шкоди особі, яка здійснює суспільно небезпечне посягання, особою, яка реалізує своє право на захист інтересів, що охороняються законом. Визначальним для поняття необхідної оборони є правомірність захисту і протиправність посягання.

У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватися на загальних підставах.

Ключові слова: виключення злочинності діяння, правові наслідки перевищення меж необхідної оборони, існування стану необхідної оборони, захист від суспільно-небезпечного посягання, привілейовані склади злочину

Повний текст рішення
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: