Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 13 листопада 2018 року

у справі № 449/613/15-к

Кримінальна юрисдикція

Щодо встановлення матеріальної шкоди або матеріальних збитків, які визначають наявність складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК України

Фабула справи: вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винним у незаконному розповсюдженні програм мовлення, що завдало матеріальної шкоди в значному розмірі (ч. 1 ст. 176 КК України) та засуджено до у покарання у виді штрафу. За цивільним позовом ТзОВ «Телерадіокомпанія «Україна» стягнуто з ПП «Галакт» 19 039,45 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_7, працюючи начальником дільниці кабельного телебачення ПП «Галакт», усупереч Закону України «Про авторське право і суміжні права» незаконно розповсюджував програми мовлення телевізійних каналів під логотипом «Футбол 1» та «Футбол 2» серед абонентів ПП «Галакт», чим порушив суміжні права ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» та завдав матеріальної шкоди у значному розмірі на загальну суму 19 039,45 грн.

Апеляційний суд залишив вирок суду першої інстанції без змін.

Мотивація касаційної скарги: захисник засудженого ОСОБА_7 стверджує, що розмір матеріальної шкоди встановлено на підставі недопустимого доказу - довідки ТОВ «Юридична фірма «Віндекс». На думку адвоката, розмір матеріальних збитків мав би встановлюватися на підставі висновку експерта, однак такої експертизи не було призначено.

Правова позиція Верховного Суду: обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК України, є заподіяння майнової шкоди в значному розмірі. Тому суд, щоб дійти висновку про наявність складу злочину, мав встановити наявність матеріальної шкоди, яка перебуває у причинному зв'язку з діями, що інкримінуються винному, та її розмір.

Наявність шкоди та її розмір, якщо вона полягає в матеріальних збитках, має бути доведено визначеними законом засобами доказування. П. 6 ч. 2 ст. 242 КПК передбачено, що розмір матеріальних збитків визначається за висновком експерта.

Суд першої інстанції встановив наявність та розмір шкоди лише на підставі довідки, наданої представником цивільного позивача ТОВ «Юридична фірма «Віндекс». Однак, відповідно до згаданого положення процесуального закону така довідка сама по собі не є достатньою для доведення розміру матеріальної шкоди.

Крім того, в основу розрахунку розміру завданої шкоди в цій довідці було покладено показник «неотриманого прибутку (доходу)» за 4 місяці. Це підтверджується, зокрема, вказівкою на п. 26 Національного стандарту № 4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1185, відповідно до якого розмір збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності визначається із застосуванням оціночної процедури накопичення прибутку (доходу), який не отримав суб'єкт права інтелектуальної власності та/або ліцензіат внаслідок неправомірного використання об'єкта права інтелектуальної власності.

Висновки: матеріальна шкода або матеріальні збитки, які визначають наявність складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК України, не можуть визначатися на підставі розрахунку неотриманого прибутку, а мають встановлюватися на підставі прямої дійсної шкоди, завданої інкримінованими діями винної особи. Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо завданої шкоди, як обов'язкового елементу складу інкримінованого засудженому злочину не підтверджено зібраними допустимими доказами.

Ключові слова: злочини у сфері інтелектуальної власності, порушення суміжних прав, злочини з матеріальним складом, оцінка допустимості доказів, тягар доказування