Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 15 листопада 2018 року

у справі № 307/2403/16-ц

Цивільна юрисдикція

Щодо неможливості вчинення виконавчого напису за наявності цивільно-правового спору

Фабула справи: ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса, ПАТ КБ «Приватбанк», третя особа - відділ державної виконавчої служби, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, позов задоволено. Визнано виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 44 170,27 грн таким, що не підлягає виконанню.

Мотивація касаційної скарги: виконавчий напис, оскаржуваний позивачем, вчинено приватним нотаріусом у відповідності до вимог чинного законодавства і він не може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню з підстав, зазначених позивачем. Крім того, відповідачем було подано нотаріусу документи, які підтверджують безспірність заборгованості.

Правова позиція Верховного Суду: згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 Переліку для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до п. 3.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно з копією кредитно-заставного договору, на якому приватним нотаріус вчинила виконавчий напис , який їй надав банк - строк дії цього кредитного договору закінчився 27 листопада 2009 року, тобто минуло три роки з дня виникнення права вимоги у банку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, встановивши, що між сторонами існує спір з приводу наявності і розміру заборгованості за указаним кредитним договором, з урахуванням того, що вимога банку щодо повернення кредитних коштів пред'явлена до позивача після спливу трирічного строку з моменту виникнення у банку такої вимоги, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що оскаржуваний позивачем виконавчий напис вчинено з порушенням вищезазначених вимог закону.

Висновки: установивши, що між сторонами існує спір з приводу наявності і розміру заборгованості за кредитним договором, з урахуванням того, що вимога банку щодо повернення кредитних коштів пред'явлена до позивача після спливу трирічного строку з моменту виникнення у банку такої вимоги, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що оскаржуваний позивачем виконавчий напис вчинено з порушенням вимог закону.