ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
Іменем України
21 вересня 2021 року
м. Харків
справа № 623/3792/15-ц
провадження № 22-ц/818/3631/21
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря: Сізонової О.О.
розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіХаркові цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Ізюмськоїрайонної державноїадміністрації Харківськоїобласті, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,треті особи:Ізюмська державнанотаріальна контораХарківської області,Головне управлінняДержгеокадастру уХарківській області,Левківська сільськарада Ізюмськогорайону Харківськоїобласті,Фермерське господарство«Надія 92», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,про визнанняправа власностіна спадковемайно,за зустрічнимпозовом ОСОБА_2 доГоловного управлінняДержгеокадастру уХарківській області,Ізюмської районноїдержавної адміністраціїХарківської області, ОСОБА_1 ,треті особи: ОСОБА_3 ,Ізюмська державнанотаріальна контораХарківської області,Левківська сільськарада Ізюмськогорайону Харківськоїобласті,Фермерське господарство«Надія 92», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,про визнанняправа власностіна спадковемайно,та позовомтретьоїособиФермерського господарства«Надія 92»до Головногоуправління Держгеокадаструу Харківськійобласті,Ізюмської районноїдержавної адміністраціїХарківської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,треті особи: ОСОБА_3 ,Ізюмська державнанотаріальна контораХарківської області,Левківська сільськарада Ізюмськогорайону Харківськоїобласті, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,про визнанняправа намайно заапеляційною скаргою Фермерського господарства «Надія 92» наухвалу ІзюмськогоміськрайонногосудуХарківської областівід01квітня2021 року, постановлену під головуванням судді Герцова О.М., в залі суду в місті Ізюм Харківської області, -
в с т а н о в и в :
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Ізюмська державна нотаріальна контора Харківської області, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, Левківська сільська рада Ізюмського району Харківської області, Фермерське господарство «Надія 92», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання права власності на спадкове майно.
Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 31 серпня 2015 року відкрито провадження у справі.
У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , Ізюмська державна нотаріальна контора Харківської області, Левківська сільська рада Ізюмського району Харківської області, Фермерське господарство «Надія 92», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання права власності на спадкове майно.
У квітні 2016 року Фермерське господарство «Надія 92» також подало позов до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Ізюмська державна нотаріальна контора Харківської області, Левківська сільська рада Ізюмського району Харківської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання права на майно.
Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08 квітня 2016 року вищевказані позови об`єднані в одне провадження.
Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01 квітня 2021 року провадження у справі у частині позовних вимог за позовомтретьої особи Фермерське господарство «Надія 92» закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Роз`яснено позивачу, що спір, який виник між сторонами, підвідомчий господарському суду.
В апеляційній скарзі Фермерське господарство «Надія 92» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; Фермерське господарство «Надія 92» зазначає, що позов витікає із земельних правовідносин та підлягає розгляду саме в порядку цивільного судочинства, оскільки він пред`явлений, в тому числі, і до спадкоємців померлого ОСОБА_7 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , , що претендують на право користування спірною земельною ділянкою. При цьому відповідачі не є суб`єктами підприємницької діяльності. Апелянт вважає, що відсутні підстави для закриття провадження у справі за позовом Фермерського господарства «Надія 92», оскільки позови, які пред`явлені у даній справі, є взаємопов`язаними, тому доцільним є їх спільний розгляд.
ОСОБА_1 надала відзив на апеляційну скаргу, просила залишити ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01 квітня 2021 року без змін, а апеляційну скаргу Фермерського господарства «Надія 92» - залишити без задоволення.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Закриваючи провадження у справі за позовом третьої особи Фермерське господарство «Надія 92», суд першої інстанції виходив з того, що спір за вказаним позовом підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.
Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Судом встановлено, що у квітні 2016 року Фермерське господарство «Надія 92» звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Ізюмська державна нотаріальна контора Харківської області, Левківська сільська рада Ізюмського району Харківської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та просило суд визнати за Фермерським господарством «Надія 92» право постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства (а.с.4-6 т.2).
Як напідставу позовнихвимог,Фермерське господарство«Надія 92»посилалося нате,що спірназемельна ділянкабула отримана ОСОБА_7 у1993році длястворення таведення селянського(фермерського)господарства. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер. Спадкоємцями його майна є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які, в тому числі, вважають, що в порядку спадкування за законом вони набули право постійного користування спірною земельною ділянкою, яка була надана їх батьку для створення та ведення селянського (фермерського) господарства. Проте Фермерське господарство «Надія 92» вказує, що саме йому належить право постійного користування земельною ділянкою площею 54,83 га, що розташована на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, оскільки вказана земельна ділянка була передана ОСОБА_7 до складу майна фермерського господарства.
У березні 2021 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_8 подала до суду клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог Фермерського господарства «Надія 92», оскільки такі вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;
3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;
4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;
5) справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;
6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.
Матеріали справи свідчать про те, що позов Фермерського господарства «Надія 92», як землекористувача спірної земельної ділянки, пред`явлений, в тому числі, до спадкоємців ОСОБА_7 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Позов витікає із земельних правовідносин та направлений на захист права землекористування, що виникло у Фермерського господарства «Надія 92» в момент його створення ОСОБА_7 . Вказане право землекористування підлягає захисту, оскільки спадкоємці останнього оспорюють право фермерського господарства на користування спірною земельною ділянкою.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Реалізуючи дискрецію при визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Встановлено, що Фермерське господарство «Надія 92» звернулося до суду за захистом своїх прав, як землекористувача спірної земельної ділянки. Зазначене право не визнається фізичними особами. Спірні правовідносини не містять ознак господарського спору.
Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про закриття провадження у справі через те, що спір підвідомчий господарському суду.
При цьому посилання суду першої інстанції на висновок Верховного Суду, який викладений у постанові від 03.04.2019 року у справі №628/776/18 про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства, - є помилковим. Справи за участю фермерського господарства не є аналогічними, мають різний предмет спору та його підстави.
Враховуючи характер правовідносин та суб`єктний склад, колегія суддів вважає, що спір, який виник між сторонами, підлягає розгляду саме в порядку цивільного судочинства.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, які привели до постановлення помилкової ухвали.
Згідно ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
У зв`язку з цим, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Надія 92» задовольнити.
Ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01 квітня 2021 року скасувати.
Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова
Повне судове рішення виготовлено 22.09.2021 року.
