ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 р.Справа № 440/4629/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Чалого І.С.,

суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Сузанського О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2021, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, м. Полтава, повний текст складено 09.06.21 по справі № 440/4629/21 за позовом Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області до Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми)

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2021 року Щербанівська сільська рада Полтавського району Полтавської області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №65155135 та про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №65155535.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 у задоволенні адміністративного позову Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області до Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що оскаржувані постанови про стягнення виконавчого збору є неправомірними та підлягають скасуванню, адже обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: фактичне виконання судового рішення та вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. Тобто підставою для стягнення виконавчого збору в межах виконавчого провадження про примусове виконання рішення немайнового характеру є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби. Стверджує, що державним виконавцем не було здійснено дій з примусового виконання рішення суду за виконавчими листами №440/4152/20, виданих Полтавським окружним адміністративним судом, тому відсутні підстави для стягнення виконавчого збору.

За приписами ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283,285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку (ч. 1ст. 268 КАС України).

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2ст. 268 КАС України).

У судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу та електронну пошту. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3ст. 268 КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 15 квітня 2021 року старшим державним виконавцем Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Троян Інною Володимирівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП65155535 щодо примусового виконання виконавчого листа №554/4152/20, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 09 жовтня 2020 року, про зобов`язання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області на найближчій позачерговій/черговій сесії сільської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.06.2018 про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 5324086200:00:025:0055.

Також 15 квітня 2021 року старшим державним виконавцем Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Троян Інною Володимирівною винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП №65155535, якою внаслідок невиконання боржником рішення суду в добровільному порядку на підставі статей 3, 27, 40 Закону України "Про виконавче провадження" постановлено стягнути з боржника, Щербанівської сільської ради Полтавського району, виконавчий збір у розмірі 24000,00 грн.

Крім того, 15 квітня 2021 року старшим державним виконавцем Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Троян Інною Володимирівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП65155135 щодо примусового виконання виконавчого листа №440/4152/20, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 09 лютого 2021 року, про стягнення з Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 5000,00 грн.

Того ж дня старшим державним виконавцем Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Троян Інною Володимирівною винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП №65155135, якою внаслідок невиконання боржником рішення суду в добровільному порядку на підставі статей 3, 27, 40 Закону України "Про виконавче провадження" постановлено стягнути з боржника, Щербанівської сільської ради Полтавського району, виконавчий збір у розмірі 500,00 грн.

Не погодившись з винесенням постанови про стягнення виконавчого збору від 15 квітня 2021 року ВП №65155535 та ВП №65155135, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що постанови про стягнення виконавчого збору від 15 квітня 2021 року ВП №65155535 та ВП №65155135 прийняті у строк та в порядку, що встановлені статтями 13, 26 та 27 Закону України "Про виконавче провадження". Доказів виконання виконавчих листів №545/4152/20 та №440/4152/20, виданих 09 жовтня 2020 року Полтавським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області на найближчій позачерговій/черговій сесії сільської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.06.2018 про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 5324086200:00:025:0055 та про стягнення з Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 5000 грн, до винесення постанов про відкриття виконавчих проваджень від 15 квітня 2021 року ВП №65155535 та ВП №65155135 позивачем не надано.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02 червня 2016 року.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII).

Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина п`ята);

- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Статтею 27 Закону № 1404-VIII визначено засади справляння виконавчого збору, зокрема:

- виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (частина перша);

- за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (частина третя);

- державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина четверта);

- виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом (частина п`ята);

- виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (частина дев`ята).

Відповідно до пунктів 9 та 17 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в повному обсязі сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа.

Законом України від 15.12.2020 № 1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня: 6000,00 грн.

Аналізуючи наведені вище положення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору, крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується, пов`язується з початком примусового виконання. Останнє державний виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору та винести постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 13.02.2019 у справі № 295/13991/16-а (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 79846128), від 20.02.2019 у справі № 712/5014/17 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 79997704), від 28 січня 2021 року у справі №640/24233/19 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 79997704).

Виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.

Отже, стягнення виконавчого збору одночасно з відкриттям виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця. Саме тому на час відкриття виконавчого провадження у державного виконавця відсутні законні підстави для того, щоб не вирішувати питання про стягнення виконавчого збору за виконавчим документом.

Частинами п`ятою та дев`ятою статті 27 Закону № 1404-VIII визначений вичерпний перелік підстав для звільнення боржника від сплати виконавчого збору.

Матеріалами справи підтверджується, що виконавчі провадження №65155135 та №65155535 відкриті з примусового виконання виконавчих листів №545/4152/20 та №440/4152/20, виданих 09 жовтня 2020 року Полтавським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Щербанівську сільську раду Полтавського району Полтавської області на найближчій позачерговій/черговій сесії сільської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.06.2018 про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 5324086200:00:025:0055 та про стягнення з Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 5000,00 грн.

Слід зазначити, що вказані виконавчі листи не підпадають під перелік виконавчих документів, за якими виконавчий збір не стягується відповідно до частини п`ятої статті 27 Закону № 1404-VІІІ.

Оскаржувані постанови винесені державним виконавцем одночасно з постановами про відкриття виконавчого провадження від 15 квітня 2021 року ВП №65155535 та ВП №65155135 та визначена державним виконавцем сума виконавчого збору 24000,00 грн відповідає чотирьом мінімальним розмірам заробітної плати (6000,00 грн х 4), а сума винагороди в розмірі 500,00 грн відповідає 10 відсоткам суми, що підлягає примусовому стягненню (5000,00 грн).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанови про стягнення виконавчого збору від 15 квітня 2021 року ВП №65155535 та ВП №65155135 прийняті у строк та в порядку, що встановлені статтями 13, 26 та 27 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, у позовній заяві та апеляційній скарзі позивач стверджує, що ним вжито всіх залежних від нього заходів щодо добровільного виконання рішення суду, а також те, що йому не було відомо про винесення Другим апеляційним адміністративним судом постанови від 09.02.2021 у справі № 440/4152/20 у зв`язку з чим не мав можливості виконати рішення суду до відкриття виконавчого провадження.

Втім колегія суддів звертає увагу, що доказів виконання виконавчих листів № та №440/4152/20, виданих 09 жовтня 2020 року Полтавським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області на найближчій позачерговій/черговій сесії сільської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.06.2018 про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 5324086200:00:025:0055 та про стягнення з Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 5000,00 грн, до винесення постанов про відкриття виконавчих проваджень від 15 квітня 2021 року ВП №65155535 та ВП №65155135 позивачем не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не надано.

До того ж колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний про всі судові провадження за його участю та мав можливість, в тому числі за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень, дізнатися про стадію розгляду справи № 545/4152/20 та про прийняті у цій справі рішення.

Отже, з огляду на встановлені в цій справі обставини і правове регулювання спірних відносин, з яких виник спір, на дату відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа у державного виконавця не було законних підстав для того, щоб не вирішувати питання про стягнення виконавчого збору за виконавчим документом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 січня 2021 року, справа № 750/2414/17.

Покликання позивача в апеляційній скарзі на висновки Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №2540/3203/18 не заслуговують на увагу, оскільки обставини вказаної справи не є тотожними, позаяк такі стосуються стягнення чітко визначеної суми, а в даному випадку виконання виконавчих листів № 545/4152/20 у виконавчому провадженні ВП № 65155535 носить зобов`язальний характер.

Крім того, у вказаному судовому рішенні Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду. Крім того, суд зазначив, що у разі фактичного виконання виконавчого документа майнового характеру у повному обсязі або частково державному виконавцю виплачується винагорода у відсотковому співвідношенні від стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, якщо за таким виконавчим документом стягнуто виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення.

Тобто, у справі № 2540/3203/18 Велика Палата Верховного Суду дала оцінку правовідносинам, які виникли у зв`язку з невизначеністю застосування судами частини другої статті 27 та частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII при винесенні державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що не зважаючи на подібність правовідносин, нормативне регулювання у даній справі та справі № 2540/3203/18 здійснюється за різними редакціями статті 27 Закону № 1404-VIII.

Таким чином, колегія вважає необґрунтованими посилання заявника апеляційної скарги на необхідність застосування до спірних правовідносин правових висновків викладених у зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі 2540/3203/18, оскільки предметом спору у вказаній справі була постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору, яка винесена 03 серпня 2018 року, тобто до набуття чинності зазначеними вище змінами у частині другій статті 27 Закону № 1404-VIII.

Доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині не надання можливості ознайомитися з відзивом на позовну заяву колегія суддів ураховує, але зазначає, що такі порушення статті 44 КАС України не є обов`язковою підставою для скасування судового рішення відповідно до ст. 317 КАС України.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 по справі № 440/4629/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.С. ЧалийСудді В.В. Катунов І.М. Ральченко