Ухвала
06 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 182/1576/19
провадження № 61-13786ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Садового товариства «Славутич» про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконними дії Садового товариства «Славутич» щодо відключення від енергопостачання садової ділянки № НОМЕР_1 , яка знаходиться у його користуванні та зобов`язати Садове товариство «Славутич» поновити електропостачання на садовій ділянці № 284.
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області рішенням від 16 лютого 2021 року, з урахуванням ухвали від 02 березня 2021 року про виправлення описки, позов задовольнив. Визнав незаконними дії Садового товариства «Славутич» щодо відключення від енергопостачання садової ділянки № НОМЕР_1 , яка знаходиться у користуванні ОСОБА_1 . Зобов`язав Садове товариство «Славутич» поновити електропостачання на садовій ділянці № НОМЕР_1 , яка знаходиться у користуванні ОСОБА_1 . Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 23 червня 2021 року рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2021 року скасував та ухвалив нове рішення, яким закрив провадження у справі. Роз`яснив ОСОБА_1 його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Дніпровського апеляційного суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції.
10 серпня 2021 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 червня 2021 року у вищевказаній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що оскаржувану постанову апеляційного суду від 23 червня 2021 року він не отримав, оскільки апеляційний суд до теперішнього часу її йому не надіслав. З повним текстом оскаржуваного судового рішення він ознайомився з Єдиного державного реєстру судових рішень 02 серпня 2021 року.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 272 ЦПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.
Наведені заявником причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення не дають достатніх підстав для визнання їх поважними з огляду на таке.
Як вбачається з оскаржуваної постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 червня 2021 року ОСОБА_1 та його представник - адвокат Перевертайло І. В. був присутніми в судовому засіданні апеляційного суду 23 червня 2021 року.
Крім цього, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Дніпровського апеляційного суду від 23 червня 2021 була оприлюднена 29 червня 2021 року.
Згідно з вимогами частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, а зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, посилання заявника на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду від 23 червня 2021 року на адресу заявника не надходила, а з текстом оскаржуваної постанови апеляційного суду від 23 червня 2021 року заявник ознайомився на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 02 серпня 2021 року, не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки ним не надано жодного належного доказу (довідку суду, пошти тощо) на підтвердження того, що апеляційним судом недотримано вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
У зв`язку з тим, що підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення такого строку є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, - надати строк для звернення до суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням поважних підстав для його поновлення та наданням відповідних доказів.
Разом із цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки Крім цього, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Яке мотивовано тим, що він є особою з інвалідністю ІІІ групи, не працює, отримує державну соціальну допомогу у розмірі 1 79 грн, інших доходів немає, а тому він перебуває у скрутному майновому стані та немає змоги сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.
На підтвердження наведеного надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 02 серпня 2021 року № 174/1264, з яких видно, що ОСОБА_1 за період з 2 кварталу 2020 року до 1 кварталу 2021 року отримав дохід у розмірі 21 550 грн. А також надано довідку Управління соціальної політики НМР від 29 липня 2021 року № 884/6, з якої видно, що ОСОБА_1 в період з червня 2020 року до червня 2021 року отримав державну соціальну допомогу в розмірі 22 581 грн.
У задоволенні клопотання необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Сторона, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Оскільки заявником не надано жодних документів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік, суд не має змоги в повній мірі оцінити майновий стан заявника, а тому у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги необхідно відмовити.
Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позовну заяву подано у березні 2019 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 1 921 грн) (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позовної заяви у даній справі), тому судовий збір за подання касаційної скарги за дві немайнові вимоги становить 3 073,60 грн (768,40 грн х 2 х 200 %).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 3 073,60 грн має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 червня 2021 року за клопотанням ОСОБА_1 неповажними.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 червня 2021 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев
