ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 826/13497/17

адміністративне провадження № К/9901/65501/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В. провівши у касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, третя особа - компанія «Велбей Холдінгс Лімітед», про визнання дій протиправними та скасування постанови, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Маруліної Л.О. від 24.05.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О., Губської О.А. від 24.09.2018,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (далі у тексті цієї постанови також ПАТ «ЗАлК», Товариство, позивач) звернулося з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі у тексті цієї постанови також Національна комісія, відповідач), третя особа - Компанія «Велбей Холдінгс Лімітед» (далі у тексті цієї постанови також Компанія), у якому просило:

- визнати дії відповідача щодо винесення постанови від 05.10.2017 про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів щодо позивача - незаконними;

- скасувати постанову від 05.10.2017 про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів (далі - спірна, оскаржувана постанова).

2. Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, позивач посилався на те, що дії відповідача щодо прийняття спірної постанови, а отже й сама постанова, є протиправними, оскільки такий акт прийнято із порушенням Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.10.2012 №1470, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.11.2012 за №1855/22167, та за відсутності достатніх даних, які б вказували на наявність правопорушення на ринку цінних паперів з боку Товариства.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.05.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2018, у задоволенні позову відмовлено.

4. Приймаючи таку постанову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що оскаржувані дії щодо винесення постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а сама постанова не порушує права позивача, оскільки не створює для нього прав та обов`язків й не містить приписів, обов`язкових для виконання юридичною особою.

5. Суди попередніх інстанцій відзначили, що таким рішенням у межах спірних правовідносин може бути постанова за наслідками розгляду справи про притягнення юридичної особи до відповідальності, винесена в порядку, передбаченому розділом VII Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати і задовольнити позов.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ «ЗАлК» було опубліковано повідомлення про проведення 18.04.2017 річних загальних зборів акціонерів.

8. 28.03.2017 Компанією «Велбей Холдінгс Лімітед», яка є акціонером ПАТ «ЗАлК» з часткою 29,5%, було направлено на адресу ПАТ «ЗАлК» пропозиції щодо включення до порядку денного загальних зборів акціонерів питань стосовно нових кандидатів до складу органів товариства.

9. 30.03.2017 року пропозиції були повернуті акціонеру.

10. Підставами для повернення стали:

- відсутність персоніфікації отримувача листів;

- відсутність у представника акціонера ОСОБА_1 належних повноважень щодо порушення та внесення питань, вказаних у листах;

- відсутність можливості ідентифікувати підпис ОСОБА_1 на довіреності.

11. Вважаючи дії ПАТ «ЗАлК» щодо невключення питань, поданих третьою особою до порядку денного загальних зборів акціонерів ПАТ «ЗАлК», протиправними, 07.04.2017 компанія «Велбей Холдінгс Лімітед» звернулася до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з відповідною скаргою.

12. 05.10.2017 Уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку було винесено постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів з підстав невключення пропозицій акціонера Компанії «Велбей Холдінгс Лімітед», якій належить більш ніж 29% простих акцій товариства, які надійшли від представника Компанії гр. ОСОБА_1 - щодо нових питань до проекту порядку денного призначених на 18.04.2017 загальних зборів ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» та безпосередньо від Компанії - щодо нових кандидатів до складу органів ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат».

13. Уповноваженим представником ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» 17.10.2017 надано письмові пояснення, в яких зазначено, що справа про правопорушення на ринку цінних паперів підлягає закриттю в зв`язку зі спливом строків застосування санкцій до позивача відповідно до Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій від 16.10.2012 №1470.

14. Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку складено Акт 17.10.2017 №305-СХ-3-Е про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат».

15. Вважаючи дії відповідача щодо винесення постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

16. Позивач вважає оскаржувані судові рішення незаконними і такими, що підлягають скасуванню.

17. У касаційній скарзі Товариство наводить аргументи про те, що спірна постанова прийнята відповідачем після спливу встановлених Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій строків притягнення юридичної особи до відповідальності та прийняття рішення про застосування санкцій.

18. На переконання скаржника, суди, вирішуючи цей спір, не врахували того, що у своїх письмових поясненнях ПАТ «ЗАлК» вказувало на сплив вищевказаних строків та наявність підстав для закриття провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів, однак такі доводи залишились поза увагою відповідача і не були ним враховані.

19. Не погоджується позивач і з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності дій Національної комісії, вчинених при вирішенні питання про порушення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів, оскільки вважає, що у відповідача були відсутні достатні дані, які б могли вказувати на наявність правопорушення.

20. Скаржник також заперечує проти висновків судів щодо відсутності порушених прав спірними діями та постановою, оскільки вважає, що його права у дійсності були порушені й Товариство має право на оскарження таких дій і постанови на підставі статті 55 Конституції України.

21. У відзиві на касаційну скаргу Національна комісія висловлює незгоду з наведеними у ній доводами і вимогами, оскільки вважає, що такі не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які, на думку відповідача, відповідають правильному застосуванню норм матеріального права.

22. Національна комісія у відзиві на касаційну скаргу наполягає й на тому, що оскаржувана постанова не порушує права позивача, а жодних постанов стосовно посадових осіб ПАТ «ЗАлК» нею не приймалось.

23. У зв`язку з цим, відповідач зазначає, що жодних строків притягнення юридичної особи до відповідальності та прийняття рішення про застосування санкцій нею не могло бути порушено.

24. Вважаючи, що висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на правильному застосування норм матеріального і дотриманні норм процесуального права, а наведена у касаційній скарзі аргументація цього не спростовує, Національна комісія просить у її задоволенні відмовити й залишити без змін оскаржувані судові рішення.

25. Третя особа у відзиві на касаційну скаргу вказує на те, що касаційна скарга, на думку Компанії, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права, при повному і всебічному дослідженні обставин цієї справи, наданням оцінки усім доводам сторін, у зв`язку із чим підстави для їх скасування відсутні.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначає Закон України від 30.10.1996 №448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (преамбула до Закону).

27. Відповідно до статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статей 7, 8, 9, 11, 12, 13 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», з метою вдосконалення процедури правозастосування на ринку цінних паперів, враховуючи вимоги законодавства, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.10.2012 №1470, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.11.2012 за №1855/22167, затверджено Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій.

28. Вищевказані Правила, згідно з їх пунктом 1, визначають порядок та строки розгляду Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів.

29. Згідно з приписами пунктів 1, 3 розділу ІІІ Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій справа про правопорушення може бути порушена тільки в тому разі, якщо є достатні дані, які вказують на наявність правопорушення.

Уповноважена особа Комісії розглядає справу про правопорушення та виносить рішення за справою у точній відповідності із законодавством та оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи.

30. Пунктом 1 розділу IV цих же Правил встановлено, що уповноважена особа при виявленні правопорушення виносить постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.

Справа про правопорушення порушується з дати винесення постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.

Якщо після винесення постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів, але до моменту складання акта про правопорушення на ринку цінних паперів виявлено підстави, передбачені пунктом 2 розділу III цих Правил, то уповноважена особа виносить постанову про закриття провадження у справі.

31. Пунктами 1, 2 розділу V Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій визначено, що уповноважена особа при підготовці справи про правопорушення до розгляду вирішує такі питання: чи належить до її компетенції розгляд даної справи; чи витребувані необхідні додаткові матеріали; чи наявні підстави, передбачені в пункті 2 розділу III цих Правил; чи підлягають задоволенню клопотання осіб, які беруть участь у розгляді справ.

Якщо уповноваженою особою Комісії при підготовці справи до розгляду будуть встановлені підстави, передбачені в пункті 2 розділу III цих Правил, справа про правопорушення може бути закрита до визначення дати її розгляду, про що виноситься відповідна постанова, яка протягом трьох робочих днів з дати її винесення надсилається особі, щодо якої закрито справу.

32. За змістом пунктів 1-3 розділу VII Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій розглянувши справу про правопорушення, уповноважена особа приймає рішення у справі.

Рішення уповноваженої особи у справі оформлюється у вигляді постанови.

Постанова складається з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.

У вступній частині постанови зазначаються: номер постанови; дата та місце розгляду справи; посада, прізвище, ім`я та по батькові уповноваженої особи, яка винесла постанову; документ, на підставі якого вона діє; відомості про особу, щодо якої розглядається справа: повне найменування юридичної особи, місцезнаходження, код за ЄДРПОУ, у разі наявності інформації - банківські реквізити, засоби зв`язку.

Описова частина повинна містити викладення обставин, встановлених при розгляді справи, та посилання на нормативно-правовий акт, норми якого порушено.

У мотивувальній частині наводяться посилання на докази, що підтверджують факт правопорушення і вину юридичної особи, або ж факти, що вказують на відсутність правопорушення, посилання на відповідні норми нормативно-правового акта, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

У резолютивній частині повинно бути зазначено прийняте у справі про правопорушення рішення.

Постанова у справі про правопорушення повинна містити вказівку про порядок та строк її оскарження

33. У справі про правопорушення уповноважена особа приймає одне з таких рішень:

1) про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів;

2) про закриття справи.

34. Постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів щодо юридичної особи може бути оскаржено до центрального апарату Комісії особою, щодо якої її винесено, протягом п`ятнадцяти робочих днів з дати винесення постанови. Постанова у справі про правопорушення, а також рішення Комісії за скаргою на постанову можуть бути оскаржені до суду в порядку і строки, установлені законодавством (пункти 2, 11 розділу XV Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій).

35. Конкретний розмір фінансових санкцій, які можуть бути застосовані до юридичних осіб за правопорушення на ринку цінних паперів, а також склад таких правопорушень наведено у статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», згідно з частиною другою якої рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення штрафу може бути оскаржено в суді.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

36. Зміст вищенаведених норм законодавства дає підстави колегія суддів для висновку, що розгляд справи про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів завершується прийняттям уповноваженою особою Комісії одного з рішень, яке оформлюється постановою, а саме - про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів або про закриття справи.

37. Прийняттю постанови у справі про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів передує оцінка доказів уповноваженою особою Комісії за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи.

38. У постанові, прийнятій за наслідками розгляду справи про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів, окрім іншого, повинно бути зазначено викладення обставин, встановлених при розгляді справи, та посилання на нормативно-правовий акт, норми якого порушено, а також посилання на докази, що підтверджують факт правопорушення і вину юридичної особи, або ж факти, що вказують на відсутність правопорушення, посилання на відповідні норми нормативно-правового акта, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

39. Право на оскарження саме такої постанови (рішення) у адміністративному або судовому порядку передбачено пунктами 2, 11 розділу XV Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій та частиною другою статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

40. Правової регламентації стосовно наявності у юридичних осіб права на оскарження постанови уповноваженої особи Національної комісії про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів ані Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, ані Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» не містять.

41. В той же час, частина друга статті 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

42. Право на судовий захист було закріплено й статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній до 15.12.2017, та передбачено статтею 5 цього Кодексу у редакції, чинній станом на час розгляду цієї справи судом касаційної інстанції, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

43. Однак, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

44. Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

45. За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004

№18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». У цьому ж Рішенні зазначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

46. Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але й вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

47. При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки позивача у сфері публічно-правових відносин.

48. З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

49. Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

50. До таких висновків щодо застосування норм права дійшов Верховний Суд у постанові від 22.08.2019 у справі №288/1557/16-а. Ці висновки Верховного Суду стосуються узагальненої парової оцінки питання права на судовий захист у адміністративному судочинстві, умов та порядку реалізації цього права, а тому можуть бути застосовані й до справи, яка розглядається.

51. Колегія суддів враховує, що постанова Національної комісії про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів, яку оскаржує ПАТ «ЗАлК», не є рішенням відповідача, прийнятим за наслідками розгляду такої справи й цим актом не застосовано до позивача жодних заходів відповідальності, передбачених законом, зокрема, не накладено будь-яких санкцій тощо.

52. Оскаржуваний позивачем акт не містить обов`язкових до виконання приписів, які б встановлювали для Товариства додаткові та не передбачені законодавством обов`язки, тоді як позивач, звертаючись до суду з цим позовом, не навів обґрунтувань щодо того, які саме його права та/або охоронювані законом інтереси у сфері публічно - правових відносин були порушені спірною постановою і діями, вчиненими відповідачем щодо її прийняття, або які конкретні права він не зміг реалізувати у зв`язку з цим.

53. Обставин, які б свідчили про порушення прав позивача внаслідок вчинення спірних дій та прийняття оскаржуваної постанови не встановлено й судовим розглядом цієї справи і цього не вбачається з аргументації, наведеній у касаційній скарзі.

54. В обґрунтуванні вимог позовної заяви, як це вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, позивач лише вказував на наявність, на його думку, певних процедурних порушень з боку відповідача, а також висловлював незгоду із висновками, викладеними у постанові, по суті правопорушення.

55. Однак, колегія суддів відзначає, що надання судом оцінки висновкам Національної комісії стосовно суті правопорушення, встановлення обставин щодо наявності чи відсутності складу такого правопорушення, а також перевірка дотримання уповноваженою особою Комісії процедури розгляду справи, передбаченої Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, можлива у разі оскарження зацікавленою особою у судовому порядку рішення, прийнятого за наслідками розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів.

56. Як засвідчують встановлені у цій справі обставини, відповідач, станом на час виникнення спірних правовідносин, ще не розглянув справу про правопорушення на ринку цінних паперів, порушену спірною постановою, і не прийняв жодного передбаченого законом рішення, яким повинен завершуватися розгляд такої справи.

57. Надання ж оцінки аргументам ПАТ «ЗАлК» щодо суті правопорушення, про яке вказано у спірній постанові, до завершення розгляду Національною комісією справи про правопорушення на ринку цінних паперів і прийняття нею відповідного рішення (постанови), виходить за межі компетенції суду, оскільки такі повноваження належать уповноваженій особі Комісії, яка, відповідно до пунктів 1, 3 розділу ІІІ Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, зобов`язана перевірити достатність даних, які вказують на наявність правопорушення, розглянути справу про правопорушення та винести рішення за справою у точній відповідності із законодавством з оцінкою доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи.

58. Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів констатує, що висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення цього позову ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та дотриманні норм процесуального права, оскільки, як встановлено судовим розглядом справи, оскаржувані Товариством дії та постанова Національної комісії його прав та/або охоронюваних законом інтересів не порушують.

59. Доводи ж касаційної скарги таких висновків не спростовують і не містять належних, вагомих і переконливих обґрунтувань, які б давали підстави вважати інакше та ставили під сумнів законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

60. За правилами частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

61. Зважаючи на вищезазначене, Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах вимог і доводів касаційної скарги та повноважень, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не виявив неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які ухвалені відповідно до закону.

62. Керуючись статтями 340, 341, 343, 349, 350, 355, 356, підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-IX,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.05.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк

І.В. Желєзний