ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2021Справа № 914/1570/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Роберт Бош»,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ленлайс», м. Львів

про захист прав інтелектуальної власності

Суддя Мороз Н.В.

При секретарі Банзулі М. С.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Хід розгляду спору:

Позовну заяву подано Товариством з обмеженою відповідальністю Роберт Бош (Robert Bosch Gesellschaft mit beschrдnkter Haftung) до Товариства з обмеженою відповідальністю Ленлайс про заборону використовувати знак для товарів і послуг «Bosh» за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг №1544 та про заборону імпорту та продажу товарів із нанесеним знаком для товарів і послуг «Bosh»-вказаних у митних деклараціях: тип ІМ40 ДЕ №UA209170/2020/038936 від 11.06.2020; тип ІМ40 ДЕ №UA209170/2020/040590 від 17.06.2020; тип ІМ40 ДЕ №UA209170/2020/041786 від 22.06.2020; тип ІМ40 ДЕ №UA209170/2020/042619 від 24.06.2020.

Ухвалою суду від 02.07.2020 вжито заходів до забезпечення позову Товариством з обмеженою відповідальністю Роберт Бош (Robert Bosh Gesellschaft mit beschrдnkter Haftung) до Товариства з обмеженою відповідальністю Ленлайс.

Ухвалою суду від 06.07.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.08.2020.

31.07.2020 через канцелярію Господарського суду Львівської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В підготовчому засіданні 04.08.2020 оголошено перерву до 25.08.2020, про що представники сторін повідомлені під розписку.

13.08.2020 на поштову адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

25.08.2020 продовжено підготовче провадження на 30 днів, розгляд справи відкладено на 21.09.2020.

25.08.2020 відповідачем подано заяву про зустрічне забезпечення.

02.09.2020 відповідачем подано заяву про долучення належним чином завіреної копії відповіді Державної митної служби України Галицької митниці Державної митної служби.

03.09.2020 представником позивача подано письмове пояснення з приводу зустрічного забезпечення.

Ухвалою суду від 04.09.2020 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Ленлайс від 25.08.2020 про зустрічне забезпечення відмовлено.

09.09.2020 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив. Крім того, представником позивача подано письмове пояснення з приводу зустрічного забезпечення.

21.09.2020 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 19.10.2020.

В судовому засіданні 19.10.2020 оголошено перерву до 03.11.2020, про що представники сторін ознайомлені під розписку.

19.10.2020 Західний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ленлайс задоволив та скасував ухвалу господарського суду Львівської області від 02.07.2020 у даній справі, якою вжито заходів до забезпечення позову Товариством з обмеженою відповідальністю Роберт Бош (Robert Bosh Gesellschaft mit beschrдnkter Haftung) до Товариства з обмеженою відповідальністю Ленлайс.

У зв`язку із перебуванням судді Мороз Н. В. на лікарняному з 29.10.2020 по 06.11.2020, розгляд справи призначений на 03.11.2020 не відбувся.

Ухвалою суду від 09.11.2020 розгляд справи по суті призначено на 24.11.2020.

У зв`язку із перебуванням судді Мороз Н. В. на самоізоляції з 20.11.2020 по 04.12.2020, розгляд справи призначений на 24.11.2020 не відбувся.

Ухвалою суду від 08.12.2020 зупинено провадження у справі № 914/1570/20 до повернення матеріалів справи №914/1570/20 із Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду.

27.07.2021 матеріали справи № 914/1570/20 повернулись із Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду на адресу Господарського суду Львівської області.

Ухвалою суду від 02.08.2021 поновлено провадження у справі. Розгляд справи по суті призначено на 31.08.2021.

31.08.2021 в судове засідання представник позивача не з`явився, причин неявки не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання 31.08.2021 не з`явився, причин неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи те, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи по суті, однак не забезпечили явки повноважних представників в судове засідання та не повідомили причин неявки, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, за наявними у матеріалах справи доказами.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Позивач зазначив, що є правовласником торговельної марки (знака для товарів і послуг) ВOSСН, безпосередньо, торговельна марка позивача офіційно зареєстрована у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг за номером №1544 (копія виписки із листом Укрпатенту - у додатку №5). Ствердив, що відсутність згоди позивача як правовласника - означає незаконне використання торговельної марки ВOSСН. Це підтверджується двома нормативними актами - Законом України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг (ст.16) та Цивільним кодексом України (ст.495). Окрім того зазначив, що фактичним приводом для звернення до суду із позовом стали повідомлення в порядку ч. 3 ст. 499 Митного кодексу України, що надійшли від Галицької митниці Держмитслужби про призупинення митного оформлення товарів відповідача, що місять об`єкт інтелектуальної власності - торговельну марку ВOSСН без дозволу компанії Роберт Бош ГмбХ (Robert Bosch GmbH). Галицька митниця Держмитслужби, як зазначає позивач, вбачала у товарі відповідача ознаки порушення прав Інтелектуальної власності позивача, у зв`язку із чим позивач звернувся із даним позовом про заборону використовувати знак для товарів і послуг ВOSСН за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг №1544 та заборону імпорту та продажу товарів із нанесеним знаком для товарів і послуг ВOSСН - вказаних у митних деклараціях: по митних деклараціях типу ІМ 40 ДЕ №: UA209170/2020/038936 від 11.06.2020; тип ІМ40 ДЕ №UA209170/2020/040590 від 17.06.2020; тип ІМ40 ДЕ №UA209170/2020/041786 від 22.06.2020; тип ІМ40 ДЕ №UA209170/2020/042619 від 24.06.2020. Позивач зазначив, що відповідач ввозить на територію України товари, що не пройшли обов`язкову оцінку відповідності, право на складення такої декларації належить тільки заводу-виробнику, або особі, якій видана така довіреність, оскільки відповідач-імпортер такої довіреності не отримував, і такої декларації не існує, то позивач не вводив товар в обіг з урахуванням законодавства України та не призначав для цього ринку товари, які ввозяться відповідачем. Ствердив, що відповідач-імпортер не надає офіційної гарантії на товар, і не володіє підставами здійснювати гарантійну підтримку товару відповідно до стандартних правил заводу-виробника. Доказом відсутності офіційних гарантійних зобов`язань є лист від ТОВ БСХ Побутова техніка. З огляду на вищевикладене, імпорт та введення у цивільний оборот товарів відповідача, несе в тому числі репутаційні ризики для позивача, порушує охоронюваний законом інтерес правовласника до законного використання та захисту репутації знаку для товарів та послуг, лояльності споживачів та гарантування безпечності нехарчової продукції.

Позиція відповідача.

Відповідач позовні вимоги заперечив з огляду на наступне. ТзОВ "Ленлайс" є добросовісним набувачем товару, що містить знак для товарів і послуг "ВOSСН", який вже був випущений у вільний обіг (цивільний оборот), що підтверджується контрактами купівлі-продажу № 2020/LEN-34 від 05.06.2020 року, контрактом купівлі-продажу №2020/LEN-33 від 02.05.2020 року, контрактом купівлі-продажу №2020/LEN-33 від 02.06.2020 року, контрактом купівлі-продажу №25/05-20 від 25.05.2020 року. Відповідач зазначив, що позовна заява не містить жодних доказів у підтвердження тієї обставини, що відповідач планує здійснювати подальший продаж товару, як і не надано доказів того, що стан товару змінився або погіршився після введення його в цивільний оборот, а тому в даній судовій справі має місце правомірне використання знаку для товарів і послуг. На думку відповідача, посилання позивача на відсутність декларації відповідності не має жодного правового значення в контексті розгляду цієї судової справи, оскільки відповідно до частини 4 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності. У позивача відсутнє право здійснювати державний нагляд за безпечністю нехарчової продукції та контролювати дотримання технічних регламентів.

Щодо безпечності продукції, то на думку відповідача, її повинен забезпечувати виробник, а не споживач, яким після придбання даної продукції є відповідач. Безпечність продукції вже забезпечена самим виробником і торговою маркою «BOSH». Ствердив, що знак для товарів і послуг ним не використовується, а такий був використаний позивачем при нанесенні на товар перед введенням його в цивільний оборот і матеріальна складова власника знаку для товарів і послуг ввійшла в ціну товару придбаного у виробника при першому продажу, а відповідач як покупець товару з нанесеним знаком може використовувати даний товар на власний розсуд як свою власність без зміни його цільового призначення. Зазначив, що в позові не обґрунтовано, в чому саме полягає порушення прав та законних інтересів позивача, яким чином ввезення товару на митну територію України призведе до зменшення або зникнення суб`єктивного права позивача і якого саме, що свідчить про безпідставність пред`явленого позову.

Обставини справи.

Позивач є правовласником торговельної марки (знак для товарів і послуг) «BOSH». Торговельна марка позивача офіційно зареєстрована у державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг за №1544, що підтверджується випискою з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг.

У вересні 2019 року Державна фіскальна служба України (ДФС) за клопотанням позивача внесла торговельну марку «BOSH» у Митний реєстр об`єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону- у вказаному реєстрі торговельну марку зареєстровано під №4126. Даний факт підтверджується листом ДФС від 06.09.2019 №42023/6/99-99-18-02-03-15.

Під торговельною маркою «BOSH», що належить позивачу, виробляється побутова техніка. Позивач зазначає, що імпорт побутової техніки «BOSH» в Україну здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю «БСХ Побутова Техніка» (офіційний імпортер).

Згідно листів Галицької митниці державної митної служби від 12.06.2020 №7.4-1/18/13/15652 по митній декларації типу ІМ 40 ДЕ № UA209170/2020/038936 від 11.06.2020; від 18.06.2020 №7.4-1/18/13/16025 по митній декларації типу ІМ 40 ДЕ № UA209170/2020/040590 від 17.06.2020; від 23.06.2020 №7.4-1/18/13/16369 по митній декларації типу ІМ 40 ДЕ № UA209170/2020/041786 від 22.06.2020; від 25.06.2020 №7.4-1/18/13/16656 по митній декларації типу ІМ 40 ДЕ № UA209170/2020/042619 від 24.06.2020 Галицькою митницею Держмитслужби повідомлено представника правовласника про призупинення митного оформлення товарів по вказаних митних деклараціях, збіг кодів товарів з УКТ ЗЕД та збіг знаку для товарів і послуг «Bosh», а також про відсутність відомостей про отримувача товарів- Товариство з обмеженою відповідальністю «Ленлайс» як імпортера товарів, що містять об`єкт права інтелектуальної власності Державної митної служби України.

Згідно із вказаними листами Галицької митниці Держмитслужби, по митній декларації типу ІМ 40 ДЕ № UA209170/2020/038936 від 11.06.2020 задекларовано товари: машини пральні, побутові, повністю автоматичні, місткістю понад 6 кг, але не більш як 10 кг сухої білизни- пральна машина WAW24440PL, 9 кг. Побутові електронагрівальні прилади, електропечі для вмонтовування-духовка електрична HBG635BB1, 71 л., та інше (11 шт). Торгівельна марка «BOSH». Виробник «BOSH». Країна виробництва EU. Код товару згідно з УКТ ЗЕД 8450119000, 8516608000. Митна вартість 114101,30 грн. По митній декларації типу ІМ 40 ДЕ № UA209170/2020/040590 від 17.06.2020 задекларовано товари: машини посудомийні побутові-11 шт., варильна поверхня електрична -3 шт., міксер 5 шт. (19 шт.) Торгівельна марка «BOSH». Виробник «BOSH». Країна виробництва EU. Код товару згідно з УКТ ЗЕД 8422110000, 8516605000, 8509400000. Митна вартість 178544,21 грн. По митній декларації типу ІМ 40 ДЕ № UA209170/2020/041786 від 22.06.2020 задекларовано товари: машини посудомийні побутові: посудомийна машина SPV44IX00EU, 9 к (6 шт.). Торгівельна марка «BOSH». Виробник «BOSH». Країна виробництва EU. Код товару згідно з УКТ ЗЕД 8422110000. Митна вартість 42446,88 грн. По митній декларації типу ІМ 40 ДЕ № UA209170/2020/042619 від 24.06.2020 задекларовано товари: посудомийна машина SPV45MX01E, 10 к; посудомийна машина SMV46KX01E, 13 к. Прилади для приготування та підігрівання їжі на газовому паливі, що вбудовуються: варильна поверхня газова PPP6A6B90; варильна поверхня газова PPP6A2M90, (20 шт.). Торгівельна марка «BOSH». Виробник «BOSH». Країна виробництва EU. Код товару згідно з УКТ ЗЕД 8422110000, 7321119000. Митна вартість 132930,05 грн. Отримувач товарів- юридична особа ТОВ «Ленлайс», 79052, м. Львів, вул. Кн. Ольги, 5 « 3». Галицькою митницею Держмитслужби встановлено, що відповідно до задекларованого товару є збіг кодів товарів з УКТ ЗЕД та збіг знаку для товарів і послуг «BOSH». Отримувач товарів не занесений до реєстру об`єктів права інтелектуальної власності Державної митної служби України, як імпортер товарів, що містять об`єкт права інтелектуальної власності.

Після отримання листів про призупинення митного оформлення товарів, в яких міститься опис/перелік імпортованих товарів, представником позивача було надано адвокатський запит від 25.06.2020 вих. №20200625/1 до ТОВ «БСХ Побутова Техніка», яка здійснює імпорт даної продукції та є офіційним імпортером побутової техніки «BOSH», а також є уповноваженим представником «Роберт Бош Хаузгерете ГмбХ» (Robert Bosh Hausgerдte GmbH) відповідно до законодавства з проханням надати відповідь на такі питання: - чи ТОВ «БСХ Побутова техніка» уповноважене виробником - Robert Bosh GmbH (Bosh) на проведення процедур з оцінки відповідності товарів (побутової техніки), виготовлених в ЄС (EU) та на складання декларацій про відповідність товарів (побутової техніки) під торговельною маркою (Bosh); чи є інші уповноважені представники на території України, які мають право від імені виробника Robert Bosh GmbH (Bosh) складати декларації про відповідність побутової техніки Bosh, виготовленої в ЄС (EU); чи складено декларації про відповідність щодо побутової техніки Bosh, виготовленої в ЄС (EU)- за переліком, що додається.

Згідно наданої відповіді на адвокатський запит ТОВ «БСХ Побутовою технікою» №79 від 26.06.2020 вбачається, що остання є офіційним імпортером побутової техніки під торговельною маркою «BOSH» а також є уповноваженим представником «Роберт Бош Хаузгерете ГмбХ» (Robert Bosh Hausgerдte GmbH)- всесвітньо відомого виробника побутової техніки під торговельною маркою «BOSH» (зокрема, посудомийна машина, духовий шкаф, варильна поверхня, варильна поверхня електрична, варильна поверхня газова, пральна машина, холодильник, електром`ясорубка, блендер, праска). Відомості про інших уповноважених представників, які б могли діяти від імені виробника «Роберт Бош Хаузгерете ГмбХ» (Robert Bosh Hausgerдte GmbH) відсутні.

Окрім того у вказаній відповіді зазначено, що ТОВ «БСХ Побутова техніка» на підставі довіреності від «Роберт Бош Хаузгерете ГмбХ» (Robert Bosh Hausgerдte GmbH) та відповідно до законодавства, діючи як уповноважений представник виробника, складає декларації про відповідність побутової техніки «BOSH»- Технічним регламентам (стосовно тієї побутової техніки, що імпортується ТОВ «БСХ Побутова техніка»). Побутова техніка Bosh, зокрема, підпадає під обов`язкову дію: Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання (затв. ПКМУ від 16.12.2015 р № 1067; Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання (затв. ПКМУ від 16.12.2015 р №1077). Кожним із вказаних технічних регламентів передбачене складання декларації про відповідність. Без складання декларації про відповідність продукція не може реалізовуватись, це вважається порушенням, зокрема законодавства про загальну безпечність нехарчової продукції та законодавства про захист прав споживачів.

Листами від правовласника: від 24.06.2020 № 20200624/3; від 27.06.2020 № 20200627/6; від 27.06.2020 № 20200627/8; від 27.06.2020 № 20200627/13, діючи від імені правовласника ОІВ, включеного у митний реєстр, відповідно до ч. ч. 2, 8 ст. 399 МК України, уповноважена особа ОСОБА_1 просив Галицьку митницю ДМС про продовження строку призупинення митного оформлення товарів на додаткові 10 робочих днів.

Придбання відповідачем оспорюваного товару підтверджується контрактами купівлі-продажу: № 2020/LEN-34 від 05.06.2020 року; № 2020/LEN-33 від 02.06.2020 року; № 25/05-20 від 25.05.2020 року; копією рахунку фактури від 15.06.2020 на загальну суму в розмірі 25 575 PLN, копією рахунку фактури від 15.01.2020 на загальну суму в розмірі 25 848 PLN; копією рахунку фактури від 15.06.2020 на загальну суму в розмірі 26 145 PLN; копією специфікації від 15.06.2020 до FV 15/01/2020, копією специфікації від 15.06.2020 до FV 10/01/2020; копіями рахунків фактури: від 09.06.2020 FA/15/2020; від 09.06.2020 FA/16/2020; пакувальним листом від 09.06.2020 (копії в матеріалах справи).

Товар ввезено відповідачем на територію України та він зберігався на митному складі, що підтверджується наступними документами: копією Єдиного уніфікованого документа на розміщення та тимчасове зберігання товарів №73, копією форми МД-2 UA209170/2020/042851, копією форми МД-3 UA209170/2020/042851; копією ДКД-ЕЕ № UA209170.2020.40031; копією СМR від 15.06.2020 року №513; копією польської митної декларації 20PL402010E0596572; копією акту проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 16.06.2020; копією Єдиного уніфікованого документа на розміщення та тимчасове зберігання товарів №58; копією форми МД-2 UA209170/2020/041655; копією форми МД-3 UA209170/2020/041655; копією ДКД-ЕЕ № UA209190.2020.14572; копією СМR від 15.06.2020 року; копією польської митної декларації 20PL402010E0596612; копією Єдиного уніфікованого документа на розміщення та тимчасове зберігання товарів № 47; копією ДКД-ЕЕ № UA209190.2020.13953; копією СМR від 10.06.2020 року; копіями уніфікованих митних квитанцій: МД-1 серія РА № 463586; МД-1 серія РА № 463587; МД-1 серія РА № 463588; МД-1 серія РА № 463589; копією форми МД-2 UA209170/2020/046472; копією форми МД-3 UA209170/2020/046472; копією ДКД-ЕЕ № UA209170.2020.39971; копією СМR від 15.06.2020 року (копії в матеріалах справи).

Спір у справі виник внаслідок порушення, на думку позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю «Ленлайс» права інтелектуальної власності Товариства з обмеженою відповідальністю Роберт Бош (Robert Bosch Gesellschaft mit beschrдnkter Haftung), а саме використання без дозволу останнього належної йому на праві власності торговельної марки ВOSСН.

Оцінка суду.

Відповідно до ст. 420 ЦК України, до об`єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Статтею 492 ЦК України передбачено, що торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Згідно з ст. 494 ЦК України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Відповідно до ч.1 ст. 495 ЦК України, майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: 1) право на використання торговельної марки; 2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.37 Закону України «Про міжнародне приватне право», до правовідносин у сфері захисту прав інтелектуальної власності застосовується право держави, у якій вимагається захист цих прав.

Водночас, частиною першою статті 4 Протоколу до Мадридської Угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 28.06.1989, який набрав чинності для України 01.06.2000, передбачено, що з дати реєстрації або внесення запису, зробленого відповідно до положень Статей 3 і 3/ter, охорона знаку в кожній зацікавленій договірній стороні буде такою же, якби цей знак був заявлений безпосередньо у Відомстві цієї договірної сторони.

Згідно з ст. 426 ЦК України, способи використання об`єкта права інтелектуальної власності визначаються цим Кодексом та іншим законом. Особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об`єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб. Використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом. Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об`єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Відповідно до ч. 4 - 6 ст.16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»(далі - Закону), використанням торговельної марки визнається: нанесення її на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знаку з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельну марку зареєстровано; застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Торговельна марка визнається використаною, якщо її застосовано у формі зареєстрованої торговельної марки, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності торговельної марки. Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання це позначення і торговельну марку можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою; позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою; позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою. Виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстровану торговельну марку не поширюється на: здійснення будь-якого права, що виникло до дати подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки; використання торговельної марки для товару, введеного під цією торговельною маркою в цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою, за умови, що власник свідоцтва не має вагомих підстав забороняти таке використання у зв`язку з подальшим продажем товару, зокрема у разі зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний оборот; використання під час торгівлі позначень, що стосуються виду, якості, кількості, призначення, цінності, географічного походження, часу виробництва товарів чи надання послуг або інших характеристик товарів чи послуг, за умови відсутності ознак порушення прав власника свідоцтва на торговельну марку; використання під час торгівлі торговельної марки, якщо вона необхідна для вказівки на призначення товару чи послуги, зокрема як додаткового обладнання чи запасних деталей, за умови що таке використання здійснюється відповідно до чесної підприємницької практики; застосування торговельної марки у порівняльній рекламі виключно для вирізнення товарів і послуг з метою об`єктивного підкреслення їх відмінностей, за умови що таке застосування здійснюється відповідно до чесної підприємницької практики та з дотриманням положень законодавства про захист від недобросовісної конкуренції; некомерційне використання торговельної марки; усі форми повідомлення новин і коментарів новин; добросовісне застосування ними своїх імен чи адрес; використання торговельної марки у порівняльній рекламі, що здійснюється відповідно до законодавства про рекламу, про захист від недобросовісної конкуренції та не відноситься до нечесної підприємницької практики. Виключне право власника свідоцтва на торговельну марку, що містить географічне зазначення, забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстровану торговельну марку не поширюється на добросовісне використання іншими особами відповідної географічної назви.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначав, що власник торговельної марки (або інша уповноважена особа), який ввів у цивільний оборот спірний товар під знаком для товарів і послуг «Bosh» на території будь-якої іншої держави, не має права заперечувати проти використання без його згоди зареєстрованого знаку під час пропонування до продажу такого товару на території України.

Так, постає питання, на якому саме етапі права власника свідоцтва (міжнародної реєстрації) є вичерпаними з точки зору українського законодавства: після того, як товари були введені в цивільний обіг незалежно від території, де це відбувається, або лише після того, як вони будуть введені в цивільний обіг на території України.

У теорії виділяють три підходи до принципу вичерпання прав: міжнародний, регіональний та національний.

У відповідності до міжнародного принципу вичерпання прав, право власника забороняти використання торговельної марки вичерпується після продажу товару, незалежно від того, в якій з країн товар було введено в цивільний обіг (тобто у випадку введення товару з відповідною торговельною маркою в цивільний обіг у будь-якій країні власником цієї торговельної марки, наступний перепродаж цього товару на території будь-якої іншої країни, де його права також охороняються, вже не може бути ним обмежений або заборонений).

Згідно з регіональним принципом вичерпання прав, право власника торговельної марки забороняти її використання вичерпується на території певного регіону після того, як товари були введені в цивільний обіг на території іншого регіону (діє в країнах, які пов`язані регіональною угодою).

Національний принцип вичерпання прав, передбачає вичерпання прав для кожної країни окремо (навіть якщо товари вже були введені в обіг на території інших держав, їх імпорт та продаж на території держави, яка слідує національному принципу вичерпання прав, може здійснюватися лише за згодою власника торговельної марки або уповноваженої ним особи).

Вибір конкретного принципу вичерпання прав належить до компетенції законодавця та має бути зафіксований у законі.

Приписи ч.6 ст.16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», не пов`язують вичерпання прав власника торговельної марки з введенням ним товару (або за його згодою) в цивільний оборот виключно на території України.

Отже, введення власником торговельної марки (або за його згодою) товару під відповідним знаком для товарів і послуг у цивільний оборот може бути здійснено і на території іншої держави (держав), після чого власник не може обмежити або заборонити наступний перепродаж цього товару на території іншої країни, де його права також охороняються (у тому числі на території України).

Зазначене, за відсутності територіальних обмежень, дає підстави стверджувати про існування в Україні міжнародного підходу до вичерпання прав.

Згідно практики Верховного Суду, викладеної у Постанові від 17.03.2020 у справі №911/2674/17, Верховний Суд дотримується міжнародного підходу до вичерпання права.

У випадку введення товару з відповідною торговельною маркою в цивільний обіг власником цієї марки, наступний перепродаж цього товару вже не потребує дозволу власника цієї марки та не може бути ним обмежений або заборонений за умови дотримання особами, що здійснюють подальший перепродаж товару, вимог щодо незмінності якості цього товару. Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Вищого господарського суду України від 12.04.2016 у справі №918/1141/15. (Позиція Верховного суду, викладена у Постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №911/2674/17). З викладеного вбачається, що позивач (або інша особа за його згодою), який ввів у цивільний оборот спірний товар, позначений знаками для товарів і послуг «BOSH» на території будь-якої іншої держави, не має права заперечувати проти використання без згоди позивача зареєстрованого знака під час пропонування до продажу такого товару на території України.

В спростування тверджень позивача про невідповідність імпортованого відповідачем товару вимогам Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання (затв. ПКМУ від 16.12.2015 №1067), Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання (затв. ПКМУ від 16.12.2015 №1077), які передбачають складання (обов`язкове) декларації про відповідність, суд зазначає наступне.

Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» регулюються відносини, що виникають у зв`язку з розробленням та прийняттям технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, їх застосуванням стосовно продукції, яка вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію в Україні, а також здійсненням добровільної оцінки відповідності.

Статтею 11 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» визначено, що продукція, що вводиться в оббіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію, а згідно з деякими технічними регламентами-також продукція, що виготовляється та/або вводиться в експлуатацію виробником для використання у власних цілях, повинна відповідати вимогам усіх чинних регламентів, які застосовуються до такої продукції, крім випадків, визначених у ст. 12 та у відповідних технічних регламентах.

У технічних регламентах, розроблених на основі актів законодавства Європейського Союзу, на додаток до вимог, які застосовуються до продукції, що вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію, можуть бути встановлені вимоги, які застосовуються до продукції, що перебуває в експлуатації. У таких випадках продукція, що перебуває в експлуатації, повинна відповідати таким вимогам технічних регламентів, розроблених на основі актів законодавства Європейського Союзу, крім випадків, визначених у ст. 12 цього закону та у відповідних технічних регламентах.

Відповідність продукції вимогам технічних регламентів може бути забезпечена шляхом застосування національних стандартів та /або інших технічних специфікацій, посилання на які містяться у відповідних технічних регламентах. У технічному регламенті зазначається, чи відповідність продукції таким національним стандартам та /або іншим технічним специфікаціям є єдиним способом, чи одним із способів задоволення вимог цього технічного регламенту.

Посилання в технічному регламенті на зазначені національні стандарти можуть мати форму переліків національних стандартів для цілей застосування відповідних технічних регламентів.

Для цілей ст. 11 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», введення в експлуатацію-використання продукції за її призначенням споживачем (користувачем) в Україні в перший раз; введення в обіг-надання продукції на ринку України в перший раз.

Відповідно до положень ст. 11-1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», Технічним регламентом може бути передбачено, що відповідність продукції, пов`язаних з нею процесів або методів виробництва чи інших об`єктів національним стандартам, перелік яких затверджений відповідним державним органом, або їх частинам надає презумпцію відповідності такої продукції, пов`язаних з нею процесів або методів виробництва чи інших об`єктів вимогам зазначеного технічного регламенту, які охоплюються цими стандартами або їх частинами та визначені в технічному регламенті.

Статтею 28 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» визначено, що у випадках, визначених у технічних регламентах, якими передбачене застосування процедур оцінки відповідності, виробник або уповноважений представник (від імені та під відповідальність виробника) повинен складати декларацію про відповідність. У декларації про відповідність заявляється про те, що виконання вимог, визначених у відповідних технічних регламентах, було доведено. Декларація про відповідність складається згідно з вимогами до її змісту, примірною структурою чи формою, що встановлюються відповідними технічними регламентами. У разі, якщо на певний вид продукції поширюється дія кількох технічних регламентів, що вимагають складання декларації про відповідність, повинна бути складена єдина декларація про відповідність стосовно всіх таких технічних регламентів, якщо це передбачено відповідними технічними регламентами. В такій декларації про відповідність повинні бути зазначені відповідні технічні регламенти, включаючи відомості про їх офіційне опублікування. У випадках та відповідно до вимог, визначених певних технічних регламентах, продукція при наданні на ринку або введенні в експлуатацію (експлуатації) повинна супроводжуватись декларацією про відповідність, її копією чи спрощеною декларацією про відповідність. Виробник шляхом складання декларації про відповідність бере на себе відповідальність за відповідність продукції вимогам, установленим відповідних технічних регламентах.

Згідно з ст. 46 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», контроль відповідності продукції вимогам технічних регламенті здійснюється шляхом державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції, а в разі якщо певні види продукції, на які поширюється дія технічних регламентів, не підлягають державному ринковому нагляду і контролю нехарчової продукції,- шляхом здійснення та інших видів державного нагляду (контролю) відповідно до закону. Орган, що призначає, із залученням відповідних державних органів проводить моніторинг призначених органів і визначених незалежних організацій відповідно до цього Закону.

Позивачем не доведено та не подано доказів того, що на маркуванні спірної партії товарів торговельної марки «BOSH» містяться будь-які застереження (обмеження, заборони) на купівлю-продаж для цілей використання (експлуатації) поза межами Республіки Польща, зокрема, про те, що товари призначені лише для цієї країни і не можуть використовуватись (експлуатуватись) на території інших держав. Доказів того, що спірний товар ввозиться в Україну з метою перепродажу, суду не надано.

Окрім того, відповідачем доведено в ході судового розгляду правомірність придбання товару, що підтверджується контрактами, долученими до матеріалів справи. Також судом встановлено, що товар не є контрафактним, оскільки представником позивача було оглянуто продукцію виробника та останній пересвідчився у її оригінальності і наявності маркування виробника на ній- що є підтвердженням оригінальності продукції випущеної у вільний обіг і придбаної відповідачем на ринку без будь-яких обмежень у її використанні.

Враховуючи вищевикладене, у даному випадку має місце «вичерпання прав» об`єкту інтелектуальної власності-знаку для товарів і послуг «BOSH» у зв`язку з тим, що товари пред`явлені відповідачем до митного оформлення згідно спірних митних декларацій введено в обіг на території іншої держави, в той час, як доказів зміни або погіршення спірного товару після введення його в цивільний оборот позивачем не надано.

Відповідно до ч. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В силу ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, де визнавалися порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом загальними принципами міжнародного права. Наведені положення Конституції України та Конвенції слід розуміти таким чином, що власник майна також не може бути протиправно обмежений у здійсненні прав на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України ).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не порушено прав позивача, а наявність передбачених законом підстав для задоволення позову не була доведена суду у встановленому порядку належними та допустимими доказами. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку в позові відмовити.

Відповідно до ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судові витрати.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача, згідно вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-78, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення складено 09.09.2021.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

СуддяН.В. Мороз