УХВАЛА
19 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 815/2979/17
адміністративне провадження № К/9901/30627/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу Регіонального сервісного центру МВС України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2017 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі №815/2979/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС України в Одеській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв Фінанс», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру МВС України в Одеській області з перереєстрації транспортного засобу марки Lexus модель GS 350, 2008 року випуску, чорного кольору, кузов № НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , з ОСОБА_2 на ОСОБА_5 , проведеної 02 липня 2016 року та перереєстрації з ОСОБА_5 на Товариство з обмеженою відповідальністю «Драйв Фінанс», проведеної 20 липня 2016 року;
зобов`язати Регіональний сервісний центр МВС України в Одеській області скасувати державні реєстрації транспортного засобу марки Lexus модель GS 350, 2008 року випуску, чорного кольору, кузов № НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 проведені 02 липня 2016 року та 20 липня 2016 року, та поновити попередній запис про державну реєстрацію транспортного засобу марки Lexus модель GS 350, 2008 року випуску, чорного кольору, кузов № НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , за ОСОБА_2 .
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2017 року позов задоволено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року скасовано постанову суду першої інстанції та закрито провадження в справі. Роз`яснено позивачу право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Постановою Верховного Суду від 27 січня 2021 року постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року в справі №815/2979/17 була скасована, справу №815/2979/17 направлено на новий розгляд до П`ятого апеляційного адміністративного суду, вказуючи, що позивач звернувся до суду не з метою захисту особистого майнового інтересу щодо конкретного майна (право власності на вказаний транспортний засіб), а з метою оскарження дій суб`єкта владних повноважень, внаслідок яких неможливо виконати рішення, ухвалене на його користь, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами цивільного судочинства.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2017 року в частині визнання протиправними дій відповідача скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.
В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2017 року залишено без змін.
У поданій касаційній скарзі скаржник з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зазначає таке.
08 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.
За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
У касаційній скарзі позивач посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Заявник касаційної скарги зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо правовідносин: «в яких орган державної реєстрації (Регіональний сервісний центр МВС України в Одеській області) в межах повноважень та з дотриманням законодавчо визначеної процедури неодноразово здійснив перереєстрацію транспортного засобу за умови накладеного на нього арешту в рамках виконавчого провадження, про наявність якого органу реєстрації не було відомо».
Верховний Суд наголошує на тому, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати норму права щодо питання застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду та яку, на думку скаржника, судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Всупереч вищенаведеного, скаржником не зазначено конкретну норму права, яку застосовано судами попередніх інстанцій неправильно та щодо питання застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також не зазначено, як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Крім того, скаржник зазначає підставу касаційного оскарження пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України та пункт 1 частини другої статті 353 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно із пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга Регіонального сервісного центру МВС України в Одеській області підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2017 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі №815/2979/17.
Керуючись ст. ст. 169, 328,330,332 КАС України,
у х в а л и в :
Касаційну скаргу Регіонального сервісного центру МВС України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2017 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі №815/2979/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС України в Одеській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв Фінанс», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії повернути скаржнику.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддяМ.В. Білак
