ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 1540/3598/18

адміністративне провадження № К/9901/6042/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н.А.,

суддів: Мацедонської В.Е.,Шевцової Н.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про скасування наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №242-К від 23.06.2018 року "Про звільнення ОСОБА_1 ", поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління фіто санітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.06.2018 року по день фактичного поновлення на роботі, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року (головуючий суддя - Єфіменко К.С.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року (головуючий суддя - Потапчук В.О., судді - Семенюк Г.В. , Шляхтицький О.І.),

у с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області про скасування наказу ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області №242-К від 23 червня 2018 року «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлення на посаді начальника Управління фіто санітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, стягнення з ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 23 червня 2018 року по день фактичного поновлення на роботі.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у відповідача не було правових підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки він не розголошував службову інформацію, яка має обмежений доступ стороннім особам та не вчиняв інших дій, які були б підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, до того ж службова перевірка проведена з порушенням порядку її призначення, дотримання прав позивача та за участю працівників, які не мали права брати участь у її проведенні, що робить вказані висновки перевірки протиправними, а тому наказ про звільнення позивача, на його думку, підлягає визнанню незаконним, а позивач повинен бути поновлений на попередній посаді.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року, в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про скасування наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №242-К від 23.06.2018 року "Про звільнення ОСОБА_1 ", поновлення на посаді начальника Управління фіто санітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 23.06.2018 по день фактичного поновлення на роботі - відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суди виходили з того, що після поновлення на роботі в Управлінні фітосанітарної безпеки ОСОБА_1 з дня свого фактичного виходу на службу на посаді начальника управління (12.03.2018) прибував на службу у супроводі ОСОБА_2 , якого представляв своєю довіреною особою та представником на підставі довіреності. При цьому, ОСОБА_2 не є працівником Головного управління Дерджпродспоживслужби в Одеській області або іншого територіального органу Держпродспоживслужби України чи безпосередньо апарату Держпродспоживслужби України. Також ОСОБА_2 не є державним службовцем. Позивач дозволив та допускав присутність ОСОБА_2 при вирішенні службових питань із посадовими особами Управління фітосанітарної безпеки, при їх звітуванні, доповідях із службових питань, при розгляді та опрацюванні службової документації. Допустивши присутність сторонньої особи при обговоренні службових питань ОСОБА_1 дозволив та надавав можливість ОСОБА_2 13.03.2018 та 14.03.2018 знайомитись із службовими документами Управління фітосанітарної безпеки: -інформацією Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області щодо здійснення фітосанітарного контролю імпортних вантажів з об`єктами регулювання (цитрусові, банани, інша плодоовочева продукція тощо), - оперативною інформацією Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про експорт зерна через порти України (злакові, зернобобові культури, кукурудза тощо), - оперативною інформацією Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про реекспорт зерна через порти України (злакові, зернобобові олійні культури, кукурудза тощо), - зведеними даними з програмного засобу «Управління карантинною інспекцією» щодо контрольних та наглядових заходів, які щоденно виконуються державними фітосанітарними інспекторами відносно об`єктів регулювання (а.с.78-83 т.1). Суди визнали, що складеними 13.03.2018 та 14.03.2018 актами (а.с.44-46, 47-48 т.1) зафіксовано, що ОСОБА_2 читав документи, маючи їх перед собою на столі, що свідчить про те, що документи були надані ОСОБА_2 безпосередньо ОСОБА_1 . Отже, суди погодились з правовою позицією представника відповідача, що вказані дії позивача не відповідають вимогам поведінки державного службовця, яка передбачена законом. Суди не прийняли до уваги посилання позивача та представника позивача на те, що вказані матеріали передавались ОСОБА_2 , як представнику профспілкової організації, оскільки вказана особа не є працівником фіто санітарної інспекції, який має за своїми службовими та функціональними обов`язками право на доступ до цієї інформації та позивачем не надано доказів того, що передача вказаних матеріалів та документів, які містили службову інформацію з обмеженим доступом відбувалось саме для забезпечення діяльності профспілкового органу, представником якого був ОСОБА_2 . Також суди визнали такими, що не знайшли свого підтвердження посилання позивача та представника позивача на те, що службове розслідування незаконно призначено та проведено, в тому числі й за участю безпосередньо підлеглих позивачу особами, без отримання від нього особистих пояснень. Оскільки начальник Головного управління є суб`єктом призначення для начальника будь-якого структурного підрозділу Головного управління, в тому числі для начальника Управління фітосанітарної безпеки, суди дійшли висновку, що наказ від 15.03.2018 №511 (а.с.41 т.1) про ініціювання дисциплінарного провадження щодо допущених ОСОБА_1 порушень обігу службової інформації виданий повноваженою особою відповідно до вимог Закону України «Про державну службу». Крім того, судами взято до уваги, що від отримання письмової пропозиції від 16.03.2018 про надання письмових пояснень щодо причин та обставин допущеного дисциплінарного проступку позивач 16.03.2018 відмовився, про що провідним спеціалістом ОСОБА_3 складена доповідна записка та складений Акт від 16.03.2018. Дисциплінарні порушення були скоєні позивачем 13 та 14 березня 2018 року, а дисциплінарне стягнення за наказом від 23.06.2018 № 242-к у вигляді звільнення з державної служби накладене 23.06.2018, тобто в межах встановленого частиною 5 статті 74 Закону України «Про державну службу» строку. Також суди урахували, що у засіданнях Дисциплінраної комісії 15.03.2018, 04.04.2018 приймали участь всі 6 членів комісії, а в засіданні 23.06.2018 - 5 членів, що згідно з ч.8 ст.69 Закону є абсолютно достатнім, і всі члени комісії, що голосували за прийняті рішення не мають обмежень цього, передбачених ч.3 ст.69 Закону України «Про державну службу».

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

04 березня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року, в якій позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.

На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує, що відповідачем не надано до суду доказів отримання позивачем службової інформації, а також доказів нанесення будь-якої шкоди інтересам держави (скарг, заяв тощо від контрагентів). Вважає складені ОСОБА_4 акти від 13-14.03.2018 такими, що не підтверджують викладених в них обставин. Позивач посилається на те, що ОСОБА_4 разом із підлеглими розглядала дисциплінарну справу відносно нього, що прямо заборонено ч. 3 ст. 69 Закону України «Про державну службу». Вказує, що його не було ознайомлено з наказом №87 від 19.01.2018, порушення якого стало підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Також позивач вказує, що інформація, за розголошення якої його звільнили, є у відкритому доступі на сайті відповідача і Держпродспоживслужби України, Державної служби статистики. Зазначає про те, що йому не пропонувалось надати пояснення стосовно обставин притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою Суду від 14 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

Відповідачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Вказує, що підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стали обставини умисного ознайомлення ним сторонньої особи - ОСОБА_2 зі службовою інформацією, яка перебувала у володінні позивача у зв`язку з виконанням ним своїх службових обов`язків. Зазначає, що відповідачем до ОСОБА_1 не висувалось жодних вимог стосовно розповсюдження службової інформації на електронних носіях, адже підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення слугували обставини несанкціонованого поширення позивачем службової інформації, яка містилась на друкованих носіях, в документах, які надавались позивачем його підлеглим працівникам та створення позивачем умов для отримання сторонньою особою усної інформації із доповідей підлеглих ОСОБА_1 внаслідок умисного допущення ним постійної присутності ОСОБА_2 у його кабінеті. Також відповідач посилається на відсутність обставин прямого підпорядкування членів Дисциплінарної комісії позивачу.

Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2021 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив службу на посаді начальника Управління фіто санітарної безпеки Головного управління Держспоживслужби в Одеській області, що згідно положень п.17 ч.1 ст.4 КАС України відноситься до поняття публічної служби, спори щодо проходження якої, у тому числі й спори щодо прийняття, звільнення з неї, отримання відповідних компенсацій, пов`язаних з її проходженням згідно п.2 ч.1 ст.19 КАС України віднесені до компетенції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

12 березня 2018 року ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області наказом №67-к від 02 березня 2018 року ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

При прийомі на роботу позивача було ознайомлено з посадовими інструкціями і правилами внутрішнього трудового розпорядку, інформацією щодо кількості підлеглих, їх розташування, службові телефони, номенклатурою справ.

З 12 березня 2018 року по 16 березня 2018 року позивач виконував свої посадові обов`язки згідно посадової інструкції (копія посадової інструкції додається). Після чого позивач захворів і перебував на лікарняному до 22 червня 2018 року.

23 червня 2018 року позивач вийшов на роботу і в цей же день о 12 годині дізнався що його звільнено на підставі подання «дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області» від 23 червня 2018 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 відповідно до п.1 ч.2. ст. 65 і п. 4. ч.1. ст.66 Закону України «Про державну службу» - за порушення присяги державного службовця, що виразилось в наданні сторонній особі доступу до службової інформації та службових документів Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області щодо експорту зернових та імпорту цитрусових.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про державну службу» встановлено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Згідно ч. 2 статті 1 Закону України «Про державну службу» державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Основні обов`язки державного службовця визначені частиною 1 статті 8 Закону України «Про державну службу». Так, державний службовець зобов`язаний дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; з повагою ставитися до державних символів України; обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про державну службу» особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: «Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки».

Статтею 17 Закону №3723 від 16 грудня 1993 року встановлено, що громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов`язки».

Згідно абзацу 3 пункту 10 Положення про ГУ Держпродспоживслужби в області, в місті Києві працівники Головного управління, на яких покладено виконання функцій державного нагляду контролю), є за посадами державними інспекторами у відповідних сферах згідно із законом.

Суспільні відносини у сфері карантину рослин регулюються Законом України «Про карантин рослин» від 30 червня 1993 року № 3348.

Відповідно до частин 1,2 статті 9 Закону України «Про карантин рослин» організація та здійснення державного контролю покладаються на Головного державного фітосанітарного інспектора України, головних державних фітосанітарних інспекторів в Автономній Республіці Крим, областях, їх заступників і державних фітосанітарних інспекторів. На посадових осіб, яким надано повноваження державних фітосанітарних інспекторів, поширюється дія Закону України «Про державну службу».

Частиною 3 статті 10 Закону України «Про карантин рослин» визначено, що Головний державний фітосанітарний інспектор України, головні державні фітосанітарні інспектори в Автономній Республіці Крим, областях, їх заступники і державні фітосанітарні інспектори зобов`язані: діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, і додержуватися вимог нормативно-правових актів у сфері карантину рослин; забезпечувати конфіденційність будь-якої інформації, яка становить комерційну таємницю, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно частини 4 статті 10 Закону України «Про карантин рослин» за порушення вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів державні фітосанітарні інспектори несуть передбачену законом відповідальність.

Пунктом 1 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 квітня 2017 року № 209, встановлено, що Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.

Відповідно п.1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Відповідно пункту 1.1 Положення про Управління фітосанітарної безпеки Управління фітосанітарної безпеки, яке очолював на дату звільнення позивач, є самостійним структурним підрозділом ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області.

Згідно п. 2.1 Положення завданням Управління фітосанітарної безпеки є реалізація повноважень (за відповідним напрямком) Держпродспоживслужби на території Одеської області.

Відповідно до пп. 2.2.5 Положення Управління здійснює державний контроль за дотриманням карантинного режиму і проведенням фітосанітарних заходів із карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, транспортуванні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні об`єктів регулювання.

Згідно цієї ж норми Положення Управління здійснює державний фітосанітарний контроль за рослинами, продуктами рослинного походження та іншими об`єктами регулювання, що переміщуються територією України, через державний кордон України та карантинні зони (у тому числі тих, що надходять у багажі, поштових відправлень і ручній поклажі пасажирів).

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 19 січня 2018 року №87 (а.с.70-71,72 т.1) затверджений Перелік відомостей, що містять службову інформацію в ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області.

Відповідно до пунктів 2, 8, 13 до такої інформації віднесені: - внутрівідомча службова кореспонденція, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності Головного управління або здійснення контрольних, наглядових функцій Головного управління, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; інформація, одержана посадовою особою органу державного нагляду (контролю) під час здійснення державного нагляду (контролю), яка є комерційною таємницею; - листи, довідки, висновки та інші документи, в тому числі внутрішньовідомчі, розголошення яких може завдати істотної шкоди інтересам національної безпеки, територіальної цілісності або громадському порядку, здоров`ю населення, репутації та права інших осіб, призвести до розголошення конфіденційної інформації.

Частиною 3 ст. 69 Закону України «Про державну службу» передбачено, що дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії включаються державні службовці державного органу, представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу, а також можуть включатися представники громадських об`єднань, які мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за юридичним фахом.

Кількість представників громадських об`єднань у складі дисциплінарної комісії може становити не більше двох осіб.

Членам дисциплінарної комісії забороняється передавати і розголошувати інформацію, отриману під час здійснення дисциплінарного провадження.

У разі якщо один із членів дисциплінарної комісії прямо підпорядкований особі, стосовно якої відкрито або здійснюється дисциплінарне провадження, такий член дисциплінарної комісії не повинен брати участі у прийнятті рішення.

Строк повноважень членів дисциплінарної комісії становить три роки.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі -КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

Суд вважає за необхідне зазначити, що під порушенням Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

З матеріалів справи випливає, що позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з тим, що позивач дозволив та допускав присутність ОСОБА_2 при вирішенні службових питань із посадовими особами Управління фітосанітарної безпеки, при їх звітуванні, доповідях із службових питань, при розгляді та опрацюванні службової документації.

Наданими відповідачем до суду першої інстанції актами зафіксовано, що після поновлення на роботі в Управлінні фітосанітарної безпеки ОСОБА_1 з дня свого фактичного виходу на службу на посаді начальника управління (12 березня 2018 року) прибував на службу у супроводі ОСОБА_2 , якого представляв своєю довіреною особою та представником на підставі довіреності. При цьому, ОСОБА_2 не є працівником ГУ Дерджпродспоживслужби в Одеській області або іншого територіального органу Держпродспоживслужби України чи безпосередньо апарату Держпродспоживслужби України. Також ОСОБА_2 не є державним службовцем. ОСОБА_2 читав документи маючи їх перед собою на столі, що свідчить про те, що документи були надані ОСОБА_2 безпосередньо ОСОБА_1 ОСОБА_2 13 березня 2018 року та 14 березня 2018 року знайомився з службовими документами Управління фітосанітарної безпеки: - інформацією ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області щодо здійснення фітосанітарного контролю імпортних вантажів з об`єктами регулювання (цитрусові, банани, інша плодоовочева продукція тощо), - оперативною інформацією ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області про експорт зерна через порти України (злакові, зернобобові культури, кукурудза тощо), - оперативною інформацією ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області про реекспорт зерна через порти України (злакові, зернобобові олійні культури, кукурудза тощо), - зведеними даними з програмного засобу «Управління карантинною інспекцією» щодо контрольних та наглядових заходів, які щоденно виконуються державними фітосанітарними інспекторами відносно об`єктів регулювання.

Позивач в касаційній скарзі посилається на ненадання відповідачем доказів отримання позивачем службової інформації, а також доказів нанесення будь-якої шкоди інтересам держави (скарг, заяв тощо від контрагентів).

При цьому як під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій, так і в поданій касаційній скарзі позивачем фактично не спростовується присутність гр. ОСОБА_2 13 та 14 березня 2018 року у його особистому кабінеті. Позивач не згоден лише з тими обставинами, що надана ним інформація на ознайомлення гр. ОСОБА_2 не є службовою інформацією.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що листом від 24 травня 2016 року №60-1-6-2-2-1/2568 Держпродспоживслужби України ГУ Держпродспоживслужби (територіальні органи) зобов`язано з метою узагальнення інформації щодо здійснення фітосанітарного контролю об`єктів регулювання, забезпечувати щоденне надання до Управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби України інформації щодо: здійснення фітосанітарного контролю імпортних об`єктів регулювання (додаток 1), експорту та реекспорту зернових і олійних культур за фактично виданими фітосанітарними сертифікатами та фітосанітарними сертифікатами на реекспорт (додатки 2, 3, 4).

При цьому, як обґрунтовано звернуто увагу судами попередніх інстанцій, вказана інформація відповідно до пунктів 2, 8, 13 наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 19 січня 2018 року №87 віднесена до Переліку відомостей, що містять службову інформацію в ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області.

Крім того, посилання позивача на обставини неознайомлення його з наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 19 січня 2018 року №87 не може спростовувати обставин надання позивачем певної інформації особі, яка не є співробітником Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

Суд зауважує, що позивач, як особа, яка має вищу освіту та перебувала на державній службі на керівній посаді, повинен чітко усвідомлювати та аналізувати зміст інформації, яка використовується в його службовій діяльності, та, відповідно, розрізняти службову інформацію, від інформації, що носить загальний характер та є загальнодоступною.

Суд також критично оцінює посилання скаржника на те, що гр. ОСОБА_4 в порушення ч. 3 ст. 69 Закону України «Про державну службу» разом із підлеглими розглядала дисциплінарну справу відносно нього.

Суд зазначає, що законодавець ч. 3 ст. 69 Закону України «Про державну службу» обмежив роботу члена дисциплінарної комісії, прямо підпорядкованого особі, стосовно якої проводиться службова перевірка, лише в частині прийняття рішення , проте такому члену дисциплінарної комісії жодним чином не заборонено приймати участь у роботі комісії у такому дисциплінарному провадженні, виконувати інші функції члена дисциплінарної комісії - вивчати документи, обставини, готувати висновки, пропозиції тощо.

Тобто, законодавець обмежив роботу такого державного службовця у дисциплінарній комісії у відповідному випадку лише прийняттям рішення, проте жодним чином не забороняє йому ні приймати участь у роботі комісії у такому дисциплінарному провадженні, ні виконувати інші функції члена дисциплінарної комісії - вивчати документи, обставини, готувати висновки, пропозиції тощо.

З огляду на цю норму ОСОБА_4 , як посадова особа, яка була прямо підпорядкована позивачеві (абзац 4 п. 1.2 Посадової інструкції заступника начальника управління-начальника відділу фітосанітарних заходів на кордоні Управління фітосанітарної інспекції Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області), і не брала участі в прийнятті рішень у дисциплінарному провадженні - у наданих протоколах засідань дисциплінарної комісії зазначено, що ОСОБА_4 утрималась від голосування, а в засіданні 23 червня 2018 року взагалі не брала участь, так як перебувала у відрядженні, про що також зазначено у протоколі від 23 червня 2018 року.

Отже, суди дійшли обґрунтованого висновку, що оскільки члени дисциплінарної комісії не мали передбачених Законом України «Про державну службу» обмежень в роботі комісії, у всіх засіданнях комісії був наявним кворум - не менше 2/3 від її складу. Для дисциплінарної комісії Головного управління такий кворум дорівнює 4 особи (2/3 від 6). У засіданнях комісії 15 березня 2018 року, 04 квітня 2018 року приймали участь всі 6 членів комісії, а в засіданні 23 червня 2018 року - 5 членів.

Стосовно посилань позивача на те, що йому не пропонувалось надати пояснення стосовно обставин притягнення до дисциплінарної відповідальності Суд звертає увагу на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, Головний корпус Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області розташований за адресою: м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6. У зв`язку із тим, що Управління фітосанітарної безпеки (та робоче місце її начальника) розташовані в іншій адміністративній будівлі - за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 76/1, письмова пропозиція від 16 березня 2018 року (а.с.51 т.1) щодо надання письмових пояснень дисциплінарній комісії була направлена позивачу 16 березня 2018 року електронною поштою на електронну адресу Управління, та передавалась провідним спеціалістом відділу фітосанітарних процедур на кордоні Управління (а.с.52-53 т.1).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, від отримання письмової пропозиції від 16 березня 2018 року про надання письмових пояснень щодо причин та обставин допущеного дисциплінарного проступку позивач 16 березня 2018 року відмовився, про що складена доповідна записка та Акт від 16 березня 2018 року (а.с.54 т.1).

Отже, відповідно до наданих відповідачем доказів письмові пояснення щодо причин та обставин допущеного дисциплінарного проступку позивач дисциплінарній комісії не надав.

Беручи до уваги наведене, Суд вважає правильними та обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ дійшла правильного висновку, що дії начальника Управління фітосанітарної безпеки ОСОБА_1 , що були предметом розгляду у дисциплінарному провадженні, є не тільки дисциплінарним проступком (порушенням), але й наслідком невідповідності займаній посаді за моральними та діловими якостями державного службовця як суб`єкта зі спеціальним статусом. Склад дій начальника Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області щодо порушення порядку поводження із службовою інформацією, що були предметом розгляду у дисциплінарному провадженні, та характер їх здійснення свідчать про умисне порушення позивачем Присяги державного службовця.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.

Суд вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій, а зводяться до переоцінки встановлених судами обставин.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судові рішення судів попередніх інстанцій та не ухвалює нове рішення у справі, підстави для розподілу судових витрат, в тому числі і витрат на правничу допомогу, відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року у справі № 1540/3598/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН.А. Данилевич В.Е. Мацедонська Н.В. Шевцова