ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 344/15071/20 пров. № А/857/8661/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Іщук Л. П., Шевчук С. М.;

за участю секретаря судового засідання Чопко Ю. Т.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Держпраці в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року у справі № 344/15071/20 (головуючий суддя Польська М.В., м. Івано-Франківськ) за позовом генерального директора комунального некомерційного підприємства "Лисецька ЦРЛ" Лисецької селищної ради Івано-Франківського району ОСОБА_1 до головного державного інспектора з праці Управління Держпраці в Івано-Франківській області Чуйка Володимира Романовича, Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2020 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву генерального директора комунального некомерційного підприємства "Лисецька ЦРЛ" Лисецької селищної ради Івано-Франківського району Скоропада Тараса Ярославовича до головного державного інспектора з праці Управління Держпраці в Івано-Франківській області Чуйка Володимира Романовича, Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови головного державного інспектора Чуйко В. Р. № ІФ11791/1778/АВ/ПТ/ПС від 29 жовтня 2020 року та закриття провадження в справі.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про адміністративне правопорушенняінспектора з праці Управління Держпраці в Івано-Франківській області Чуйко В.Р. від 29.10.2020р. у справі №ІФ11791/1778/АВ/ПТ/ПС, а провадження в справі закрито. Постановлено стягнути з Управління Держапраці України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420,40 грн., та понесені витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права. Також вказано, що в Акті інспекційного відвідування юридичної особи зафіксовано порушення ч.1ст.84 КЗпП Українитаст.25 Закону України «Про відпустки»; ч.1, 2ст.115 КЗпП Українита ч.1ст.24 Закону України «Про оплату праці»;ст. 98 КЗпП Українита ч.1ст.13 Закону України «Про оплату праці», видано припис про усунення порушення та надано керівнику строк до 24.07.2020 року, повторно проведено позаплановий захід щодо виконання припису, за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи від 29.10.2020 р. та зафіксовано порушенняст.83 КЗпП Українитаст.13 Закону України «Про оплату праці», складено протокол про вчинення позивачем адмінправопорушення передбаченест.188-6 КУпАП України. Апелянт наголошує, що правомірність порушення підтверджено протоколом, постановою та іншими матеріалами, зібраними під час позапланової перевірки.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити в повному обсязі, скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Інші особи, у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно оскаржуваної постанови головного державного інспектора Управління Держпраці в Івано-Франківській області Чуйко В.Р. від 29.10.2020р. у справі №ІФ11791/1778/АВ/ПТ/ПС генеральний директор КНП «Лисецька ЦРЛ» Тисменицької районної ради ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення допустивши не виконання вимог п.3 припису від 01.07.2020р., оскільки адміністрацією лікарні була проведена доплата працівникам за 9 календарних днів в розмірі 3-х посадових окладів, а не за весь місяць в розмірі 3-х посадових окладів (тобто за березень 2020 року), чим порушеност.98 КЗпПУраїни, ч.1 ст.13Закону України №108, у зв`язку з чим на нього накладено штрафза вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогост.188-6 КУпАПу розмірі 850 грн.

Згідно із ч. 2ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Заперечуючи доводи позову, апелянт вказав, що01.04.2020р. до Управління Держпраці в Івано-Франківській області надійшло звернення медичної сестри неврологічного відділу та медсестри ЛОР кабінету в поліклініці про усунення щодо неї вимог трудового законодавства у КНП «Лисецька ЦРЛ» (а.с.37-39), а саме не надано відпустку без збереження заробітної плати терміном на 31 день з 06.04.2020р. по 06.05.2020р., відмовою послужило посилання керівника на надзвичайну ситуацію, в зв`язку з коронавірусною інфекцією та забезпечення процесу лікувального закладу.

Скарг щодо невірності виплати доплат до заробітної плати у розмірі 300% за місяць березень 2020р., як і за інші місяці, до відповідача 2 від будь кого з працівників КНП «Лисецька ЦРЛ» Тисменицької районної ради не подавалось, матеріали справи таких доказів теж не містять.

Встановлено, що на підставі цього, 12.06.2020р. відповідно до направлення №15-10/3862, згідно наказу керівника відповідача 2 №614Д, було проведено позапланову перевірку під час якої виявлено порушення трудового законодавства (а.с.41-42), про що складено Акт.

Так, в Акті інспекційного відвідування юридичної особи (а.с.43-46) зафіксовано порушення ч.1ст.84 КЗпП Українитаст.25 Закону України «Про відпустки»; ч.1,2ст.115 КЗпП Українита ч.1ст.24 Закону України «Про оплату праці»;ст.98 КЗпП Українита ч.1ст.13 Закону України «Про оплату праці».

Видано 01.07.2020 року припис про усунення порушення та надано керівнику строк до 24.07.2020р. (а.с.57-59), після чого всі пункти керівником КНП «Лисецька ЦРЛ» виконано, окрім п.3, про що свідчить відмітка за підписом відповідача 1 про виконання (у самому приписі) та відповідь позивача від 23.07.2020р. (а.с.60).

Також встановлено, що після встановленої дати усунення порушень - 24.07.2020р., отриманої відповіді 23.07.2020р. про невиконання п.3 припису з обґрунтуванням причин не виконання, перевірки про усунення порушення за виданим приписом, аж до 21.10.2020р. відповідачами не проводилось.

В подальшому, згідно наказу керівника відповідача 2 за №1139Д від 21.10.2020р. та направлення (а.с.67-68) було повторно проведено відповідачем ОСОБА_2 позаплановий захід щодо виконання припису, за результатами якого складено Актінспекційного відвідування юридичної особи від 29.10.2020р., в якому зафіксовано повторно порушення керівникомст.83 КЗпП Українитаст.13 Закону України «Про оплату праці»(а.с.69-72), до даного акту керівник (позивач у справі) описав зауваження та непогодження з даним Актом.

29.10.2020 р. відповідачем 1 було складено протокол про вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченест.188-6 КУпАП України(а.с.73-74), в якому теж ОСОБА_1 зазначив про незгоду з таким, з викладеними зауваженнями до Акту інспекційного відвідування.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, в даній адміністративній справі не виконано обов`язку щодо доведення правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, як і не надано належних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, та зокрема, доказів вчинення позивачем відповідного адміністративного правопорушення.

Так,постановою КМУ від 11.03.2020р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"(у редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року № 215) установлений в Україні карантин з 12.03.2020р.

Наказ Міністерства охорони здоров`я України №768 від 02.04.2020р. «Про затвердження Переліку посад медичних та інших працівників, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійснення заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2, яким здійснюється доплата в розмірі трьох окладів (тарифних ставок) за березень 2020 року», визначив загальний перелік посад, окрім того встановив, що персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, затверджується керівником відповідного закладу охорони здоров`я, однакне врегульовував не сам механізм та порядок виплати зарплати, як вірно доводив представник позивача та позивач.

Відповідно до пп.1.1 п.1 Наказу Міністерства праці та соцполітики України №145 від 02.06.2003р. «Про умови оплати праці медичних та інших працівників за період роботи по ліквідації епідемій і спалахів з інфекційних хвороб, а також в осередках особливо небезпечних інфекційних хвороб» врегульовано порядок виплати при настанні карантинумедичним та іншим працівникам закладів охорони здоров`я, які безпосередньо зайняті ліквідацією епідемій та лікування захворювання людей, здійснюються доплати до заробітної плати в розмірі 3-х схемних посадових окладів (тарифних ставок) пропорційно відпрацьованому часу.

Даний наказ не застосовувався ні відповідачем 1 при виявленні правопорушення та складанні протоколу і постанови, ні відповідачем 2 у поясненнях для заперечення позовних вимог щодо оплати до пропорційно відпрацьованого часу.

Установлення особливих умов та розмірів оплати праці для медичних та інших працівників, які надають медичну допомогу хворим на інфекційні хвороби, виконують інші роботи, пов`язані з високим ризиком зараження збудниками інфекційних хвороб, передбаченост. 40 Закону України від 06.04.2000 № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб». Виходячи з її вимог, посадові оклади таких осіб слід визначати згідно знаказом Міністерства праці та соціальної політики України від 02.06.2003 № 145 «Про умови оплати праці медичних та інших працівників за період роботи по ліквідації епідемій і спалахів з інфекційних хвороб, а також в осередках особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27 червня 2003 року № 523/7844.

Застосовувати порядок оплати праці, встановлений Наказом № 145 можна лише в умовах установлення Кабміном в осередках та на відповідних територіях карантину, згідно з порядком, визначеним ст. 29Закону № 1645.

Отже, відповідно до Наказу № 145 до медпрацівників та інших працівників закладів (відділень) охорони здоров`я застосовуються такі умови оплати праці: безпосередньо зайнятим ліквідацією епідемій та лікуванням захворювань людей здійснюються доплати до зарплати в розмірі трьох схемних посадових окладів (тарифних ставок) пропорційно до відпрацьованого часу.

Якщо працівників (включаючи персонал інфекційних лікарень, відділень, палат, кабінетів) не залучено до робіт, про які йшлося вище, оплата їхньої праці має здійснюватись у звичайному порядку, тобто згідно з умовами, визначеними за їхніми посадами ще до встановлення карантинного періоду.

Встановлено, що перший хворий з гострою респіраторною хворобою COVID-19поступив до КНП «Лисецька ЦРЛ» Тисменицької районної ради тільки 23.03.2020р., що визнається сторонами, про що також неодноразово вказував позивач у Акті інспекційного відвідування та зауваженні насамих протоколі та постанові про адміністративне правопорушення, а також у відповіді від 05.08.2020р., від 26.10.2020р. (а.с.66, 81).

Так, з врахуванням поступового виділення КНП «Лисецька ЦРЛ» коштів з обласного бюджету на вказану доплату 300% у березні 2020р., було видано керівником ОСОБА_1 наказ від 15.04 та 29.04.2020р. про доплату медичним працівникам за переліком згідно штатного розпису (а.с.49-56).

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вказану доплату 300% у березні 2020р. проведено вірно позивачем за 9 календарних днів (з 23.03 по 31.03 включно), як зазначено наказом Міністерства - до пропорційно відпрацьованого часу, до заробітної плати всім медичним працівникам, які були безпосередньо зайняті лікуванням хворих.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції про те, що постанова про адміністративне правопорушенняінспектора з праці Управління Держпраці в Івано-Франківській області Чуйко В.Р. від 29.10.2020 р. у справі №ІФ11791/1778/АВ/ПТ/ПС є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись статтями 241, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року у справі № 344/15071/20 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Л. П. Іщук С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 26 липня 2021 року.