ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2021 рокум. ОдесаСправа № 915/606/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєляновського В.В., суддів: Богатиря К.В., Мишкіної М.А.
при секретарі - Лук`ященко В.Ю.
за участю представників:
від позивача: Климович А.В.
від відповідача: Долгов А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрленд
на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 18.06.2021 (про заміну заходу забезпечення позову), суддя в І інстанції Мавродієва М.В., повний текст якої складено 18.06.2021 в м. Миколаєві
у справі № 915/606/21
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрленд
про: стягнення невиплаченої суми дивідендів у розмірі 1 463 550 грн.
ВСТАНОВИВ:
У травні 2021 ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрленд про стягнення заборгованості із виплати дивідендів за 2019 рік у розмірі 1 463 550 грн.
Одночасно позивач в порядку ст. ст. 136-139 ГПК України подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив до набрання законної сили рішенням у даній справі накласти арешт на грошові кошти ТОВ Аграрленд в межах суми 1 463 550 грн., що знаходяться на його банківських рахунках у будь-яких банках та інших фінансових установах.
Зазначена заява обґрунтована тим, що згідно з статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрленд» (в редакції від 04.02.2020 року) єдиним учасником товариства із 100% часткою у статутному капіталі є ОСОБА_2 , який виступає засновником, керівником та кінцевим бенефіціарним власником товариства, тому є ризик, що до винесення рішення суду по даній справі, відповідач може розпорядитися наявними коштами підприємства на власний розсуд, витративши їх, або передавши їх третім особам, продати свою частку статутного капіталу третім особам, або ж розподілити частку між декількома особами, що в подальшому може значним чином ускладнити процес стягнення 1 463 550 грн на користь позивача.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.05.2021 заяву ОСОБА_1 задоволено. Накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрленд в межах суми позовних вимог 1463550,0 грн, що знаходяться на банківських рахунках відповідача, а також інших рахунках в банківських та фінансових установах України, які будуть виявлені під час виконання ухвали суду.
11.06.2021 ТОВ Аграрленд звернулося до господарського суду Миколаївської області з клопотанням, в якому просило суд замінити захід забезпечення позову, вжитий ухвалою суду від 28.05.2021 у справі №915/606/21, на захід забезпечення позову у вигляді арешту автомобілів Mercedes-Benz GLC 250L (2019 року випуску, VIN-номер НОМЕР_1 , д.н. НОМЕР_2 ) та Volkswagen Passat (2018 року виписку, VIN-номер НОМЕР_3 , д.н. НОМЕР_4 ), що належать ТОВ «Аграрленд» на праві власності.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач вказував те, що накладення арешту саме на грошові кошти товариства є неспівмірним із заявленими позовними вимогами, порушує права власника товариства, завдасть відповідачу непоправних збитків та погіршить ділову репутацію. Арешт коштів фактично блокує всю господарську діяльність товариства на період розгляду справи та може стати причиною банкрутства товариства, оскільки для забезпечення діяльності товариства йому потрібно постійно закуповувати та продавати техніку і запчастини. У товариства є зобов`язання по оплаті платежів перед своїми постачальниками та державою. Через арешт коштів і блокування рахунків товариство не зможе перевести кошти на спеціальний рахунок Системи електронного адміністрування ПДВ, що фактично блокує можливість виписати податкову накладну для продажу будь-якого товару підприємству - платнику ПДВ.
Відповідач зазначав, що якщо він не зможе погасити свої зобов`язання вчасно - це негативно вплине на його господарську діяльність, будуть втрачені напрацьовані зв`язки з постачальниками та клієнтами і це значно погіршить фінансовий стан товариства. У зв`язку з цим, навіть у разі задоволення позову, відповідач не зможе виконати рішення суду, а тому арешт коштів не виконує основну функцію забезпечення позову і не сприятиме виконанню рішення суду, оскільки кошти відсутні - їх не можна стягнути на користь позивача, а блокування рахунків не дозволить підприємству працювати та отримати прибуток. Якби позивач бажав реально забезпечити виконання рішення суду у майбутньому - він міг би просити суд накласти арешт на майно відповідача, а саме на автомобілі, що не завадило б господарській діяльності відповідача і водночас реально захистило б права позивача. Проте він обрав найбільш шкідливий для відповідача вид забезпечення позову, який одночасно не зможе забезпечити виконання рішення суду (бо у підприємства відсутні кошти на рахунках) і завдасть непоправної шкоди та заблокує господарську діяльність ТОВ «Аграрленд».
Відповідач зазначав, що у його володінні перебувають автомобілі Mercedes-Benz GLC 250L (2019 року випуску, VIN-номер НОМЕР_1 , д.н. НОМЕР_2 ) та Volkswagen Passat (2018 року виписку, VIN-номер НОМЕР_3 , д.н. НОМЕР_4 ), балансова вартість яких складає 1 593 854,93 грн та повністю покриває розмір вимог позивача. Більше того, ринкова вартість цих автомобілів є значно більшою і складає близько 2 2,5 мільйонів гривень, що підтверджується аналізом ринкових пропозицій продажу аналогічних автомобілів, а також висновком №710/21 від 17.06.2021 про незалежну оцінку по визначенню вартості транспортного засобу - автомобіля Mercedes-Benz GLC 250L (2019 року випуску, VIN-номер НОМЕР_1 , д.н. НОМЕР_2 ), за яким ринкова вартість такого автомобіля становить 1492730,0 грн, а тому відповідач в додаткових поясненнях до клопотання, які надійшли до суду 18.06.2021, просить накласти арешт на автомобіль Mercedes-Benz GLC 250L, оскільки його вартість повністю забезпечить можливість виконання рішення суду.
Відповідач наголошував, що він є добросовісним учасником господарських відносин і не намагається відчужити своє майно, щоб уникнути сплати будь-яких коштів на користь позивача. Відповідач бажає здійснювати господарську діяльність і виконувати свої зобов`язання перед контрагентами та державою, а тому вважав, що арешт цих автомобілів повністю забезпечить можливість виконати рішення суду про стягнення коштів з ТОВ «Аграрленд» на користь позивача.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.06.2021 клопотання ТОВ Аграрленд б/н від 11.06.2021 про заміну заходу забезпечення позову вжитого ухвалою суду від 28.05.2021 у справі №915/606/21, задоволено. Замінено захід забезпечення позову, вжитий ухвалою суду від 28.05.2021 у справі №915/606/21. Накладено арешт на автомобіль Mercedes-Benz GLC 250L (2019 року випуску, VIN-номер НОМЕР_1 , д.н. НОМЕР_2 ) та автомобіль Volkswagen Passat (2018 року виписку, VIN-номер НОМЕР_3 , д.н. НОМЕР_4 ), що належать ТОВ Аграрленд (ідент. код 38407240) на праві власності, із забороною ТОВ Аграрленд та будь-яким іншим особам здійснювати користування зазначеними транспортними засобами.
Ухвала мотивована тим, що запропонований відповідачем захід забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно боржника не завдасть йому шкоди та збитків, не позбавить його конституційних прав на володіння вказаним майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам до моменту виконання рішення суду. Приймаючи до уваги необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд вважав, що запропонований відповідачем в клопотанні захід забезпечення позову, є співмірним, обґрунтованим, адекватним та ефективним способом забезпечення позову, який забезпечить виконання рішення та захист прав позивача у разі задоволення позову.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ТОВ Аграрленд звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати в частині заборони ТОВ Аграрленд та будь-яким іншим особам здійснювати користування зазначеними транспортними засобами.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги скаржник вказує:
- заборона користування автомобілями не відповідає вимогам ст. 2, 7, 136, 137 ГПК України щодо пропорційності, співмірності із заявленими позовними вимогами, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, порушує права власника ТОВ «Аграрленд» та фактично блокує діяльність підприємства;
- заборона користування автомобілями значно шкодить діяльності відповідача ТОВ «Аграрленд» і порушує співвідношення балансу інтересів позивача ОСОБА_1 та відповідача ТОВ «Аграрленд»;
- внаслідок заборони користування автомобілями ТОВ «Аграрленд» втратило як можливість брати участь у переговорах з клієнтами у різних містах України, так і отримати безпосередній прибуток від здачі автомобілів в оренду;
- відповідач не може забезпечити оперативне пересування своїх працівників з метою переговорів з потенційними клієнтами, це шкодить його діловій репутації (відповідач втрачає імідж успішної торгової компанії, яка має достатні доходи і може забезпечити собі користування автомобілями преміум-класу) та призводить до зменшення кількості укладених контрактів та обсягу проданих запчастин і с/г техніки;
- відповідач ще до моменту заборони користування автомобілями уклав договір оренди транспортного засобу від 08.06.2021р. щодо автомобіля Mercedes-benz GLC 250D, за умовами якого автомобіль передається в оренду строком на 6 місяців, вартість оренди - 84 000,00 грн. за один місяць користування автомобілем. У зв`язку із судовою забороною використовувати автомобіль відповідач зазнає збитків у вигляді неотриманої орендної плати;
- при зверненні до суду із клопотанням про арешт автомобілів ТОВ «Аграрленд» не просило забороняти користування ними і планувало використовувати їх в своїй господарській діяльності;
- позивач звернувся до суду із вимогою захистити неіснуюче право на отримання дивідендів за 2019 рік., приховавши від суду інформацію про розмір уже отриманих дивідендів за 2019 рік в сумі 579 642,55 грн. Отже, розмір позовних вимог в майже 1,5 мільйони гривень є значно завищеним і перевищує половину чистого прибутку за 2019 рік (946 250,00 грн.);
- арешт автомобілів не обмежує діяльність відповідача і саме тому відповідач просив вжити саме такий захід забезпечення позову. Крім того, 18.06.2021 ТОВ «Аграрленд» уклало договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО CORPORAТЕ» № 015145/4100/0000021, за яким застраховані ризики щодо незаконного заволодіння, ДТП, протиправних дій третіх осіб, стихійного лиха, пожежі, інших випадків. У випадку настання такого випадку буде виплачена страхова сума 1 200 000 грн., що повністю убезпечить позивача від будь-яких майнових втрат при пошкодженні автомобіля Mercedes-benz GLC 250D.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі матеріали, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 269 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктами 1-4 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
При цьому за змістом наведеної норми під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
Сума підданих арешту грошових коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 р. у справі № 915/870/18 та від 05.09.2019 р. у справі № 911/527/19).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також ймовірності ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Отже, підставою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Поряд з цим згідно з частинами першою, другою статті 143 ГПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом в судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи.
При цьому, у вирішенні питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, як і щодо вжиття заходів забезпечення позову, обов`язковим є надання оцінки обґрунтованості необхідності здійснення такої заміни, здатності саме того заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, наявності зв`язку цього заходу забезпечення позову з предметом позову у справі, співмірності заходу із заявленими позовними вимогами, враховуючи також необхідність забезпечення збалансованості інтересів учасників справи.
Тобто саме на заявника відповідного клопотання покладається тягар доведення необхідності здійснення заміни вжитого судом заходу забезпечення позову іншим, отже здатності саме такого заходу реально забезпечити задоволення вимог позивача у разі задоволення позову.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, звертаючись із заявою про заміну заходу забезпечення позову, а саме накладення арешту на грошові кошти замінити накладенням арешту на автомобілі Mercedes-Benz GLC 250L (2019 року випуску, VIN-номер НОМЕР_1 , д.н. НОМЕР_2 ) та Volkswagen Passat (2018 року виписку, VIN-номер НОМЕР_3 , д.н. НОМЕР_4 ), відповідачем було надано суду належні докази, що підтверджують: - відсутність грошових коштів на банківських рахунках ТОВ «Аграрленд» станом на 09.06.2021, за рахунок яких можливо задовольнити вимоги позивача у разі задоволення позову; - ОСОБА_1 є директором ТОВ «Голдленд -2018», кінцевим бенефіциарним власником якого є його дружина ОСОБА_3 , основним видом діяльності якого є оптова торгівля сільськогосподарськими машинами та устаткуванням, тобто цей вид діяльності є аналогічним до основного виду діяльності ТОВ «Аграрленд», отже ці підприємства є прямими конкурентами; - ТОВ «Аграрленд» нарахувало та виплатило ОСОБА_1 дивіденди за 2019 рік у розмірі 579 642,55 грн.; - балансова вартість зазначених автомобілів складає 1 593 854,93 грн., а ринкова вартість цих автомобілів є значно більшою і складає близько 2 2,5 мільйонів гривень; - зазначені транспортні засоби зареєстровані за відповідачем на праві власності та застраховані у ПАТ «Страхова компанія «Уніка» за договором добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО CORPORAТЕ» № 015145/4100/0000021 від 18.06.2021; - автомобіль Mercedes-Benz знаходиться в оренді у ТОВ «Фермерський Хаб» за договором оренди транспортного засобу від 08.06.2021, укладеним з ТОВ «Аграрленд».
Отже, правильним є висновок місцевого суду про те, що з огляду на необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запропонований відповідачем в клопотанні захід забезпечення позову, є співмірним, обґрунтованим, адекватним та ефективним способом забезпечення позову, який забезпечить виконання рішення та захист прав позивача у разі задоволення позову.
Разом з тим, поза увагою місцевого суду залишилося те, що відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У зв`язку з цим, частиною 1 ст. 143 ГПК України унормовано, що саме за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з відповідним клопотанням про заміну заходу забезпечення позову, вжитого ухвалою суду від 28.05.2021, у вигляді накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Аграрленд», на захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на автомобілі Mercedes-Benz GLC 250L та Volkswagen Passat, що належать ТОВ «Аграрленд» на праві власності, відповідач не просив суд забороняти йому вчиняти певні дії, а також забороняти іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору, а саме здійснювати користування зазначеними транспортними засобами.
Проте, в порушення зазначених процесуальних норм, місцевий господарський суд, вийшов за межі клопотання відповідача та одночасно застосував три самостійні заходи забезпечення позову, а саме: наклав арешт на автомобілі, заборонив відповідачу вчиняти певні дії щодо цих автомобілів та заборонив іншим особам вчиняти дії щодо цих автомобілів здійснювати користування зазначеними транспортними засобами, без відповідного клопотання учасника справи.
Враховуючи викладене, встановивши зазначені вище порушення, допущені судом першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Миколаївської області від 18.06.2021 у даній справі підлягає скасуванню в частині заборони ТОВ «Аграрленд» та будь-яким іншим особам здійснювати користування зазначеними транспортними засобами, а в решті має бути залишена без змін.
З огляду на те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, то з урахуванням ст. 129 ГПК України розподіл судових витрат у справі, у тому числі витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 143, 253, 269, 270, 271, 275, 277, 280-284 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрленд задовольнити.
Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 18 червня 2021 року у справі № 915/606/21 в частині заборони ТОВ «Аграрленд» та будь-яким іншим особам здійснювати користування автомобілями Mercedes-Benz GLC 250L (2019 року випуску, VIN-номер НОМЕР_1 , д.н. НОМЕР_2 ) та Volkswagen Passat (2018 року виписку, VIN-номер НОМЕР_3 , д.н. НОМЕР_4 ), що належать на праві власності ТОВ «Аграрленд», скасувати.
В решті ухвалу господарського суду Миколаївської області від 18 червня 2021 року у справі № 915/606/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 22.07.2021.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Судді: Богатир К.В.
Мишкіна М.А.
