open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2021 року м. Херсон Справа № 923/570/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М., розглянувши справу

за позовом: Прокурора-керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської області (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, пр. Дніпровський, 34 а, код ЄДРПОУ 04851120) в інтересах держави в особі

позивача-1: Асканія - Нова селищної ради (75230, Херсонська область, смт. Асканія - Нова, вул. Соборна, 28, код ЄДРПОУ 26186098)

позивача-2: Біосферного заповідника "Асканія-нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України (75230, Херсонська область, смт. Асканія-Нова, вул. Паркова,15, код ЄДРПОУ 14142347)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" (74360 Херсонська область, с. Новорайське, вул. Промислова, буд.3, код ЄДРПОУ 41101589)

про внесення змін до договору оренди землі

без повідомлення (виклику) учасників справи.

Прокурор-керівник Каховської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Асканія - Нова селищної ради (надалі - позивач-1) та Біосферного заповідника "Асканія-нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України (надалі - позивач-2) звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСТ-Агропродукт" (надалі - відповідач) про внесення змін до договору оренди землі.

Ухвалою від 26.04.2021 суд відкрив провадження у справі.

За ухвалою суд визначив, що розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановив відповідачу строк для подачі до суду відзиву на позов не пізніше 21 травня 2021 року.

Роз`яснив відповідачу, що за ч.5 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, копія відзиву, з додатками до нього, повинна бути надіслана позивачу одночасно з надсиланням відзиву до суду.

Встановив прокурору строк для подачі відповіді на відзив - не пізніше 28 травня 2021 року.

Запропонував Позивачу до 21.05.2020 через канцелярію Господарського суду Херсонської області, з супровідним листом, подати:

- письмові пояснення з викладенням правової позиції з приводу заявлених прокурором вимог.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮСТ-Агропродукт" не заперечував проти внесення змін до договору, однак звернув увагу суду, що прокурором не доведено наступні обставини.

Зокрема, він зазначив, що до ТОВ «ЮТС-Агропродукт» ніхто не звертався із пропозиціями щодо внесення змін до договору оренди землі.

Щодо суті позовної заяви та заявлених позовних вимог він зазначив, що позивачем не надано доказів того, що земельна ділянка площею 253,6700 га з кадастровим номером 6525455300:09:032:0001 перебуває в буферній зоні біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна.

Обмеження щодо використання земельної ділянки 125,6500 га з кадастровим номером 6525455300:09:032:0001, що межує із заповідною зоною Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна, знаходиться в межах буферної зони, що передбачені чинним законодавством та Положенням, у договорі оренди землі, укладеного з ТОВ «ЮТС-Агропродукт» відсутні. Аналогічно відсутня інформація про наявність обмежень в Державному земельному кадастрі.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують встановлення меж буферної зони Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна та докази знаходження вищевказаної орендованої земельної ділянки в межах такої буферної зони.

Відповідач доводить, що в матеріалах справи міститься копія листа-відповіді Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна керівнику Каховської окружної прокуратури №245-12/14.04.2021, як додаток до якого містяться копії Картосхеми землекористування на території Асканія-Нова селищної ради станом на 10.09.2020, проте дана картосхема ніким не підписана та не затверджена, з неї неможливо встановити належність орендованої земельної ділянки з кадастровим номером 6525455300:09:032:0001 до меж буферної зони.

Також, він звертає увагу, що до вказаного листа-відповіді додано копію меж функціональних зон, проте даний документ надано відповідачу в дуже поганій копії, з нього неможливо встановити належність орендованої земельної ділянки з кадастровим номером 6525455300:09:032:0001 до меж буферної зони.

Відповідач доводить, що в свою чергу, із листа-відповіді Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна керівнику Каховської окружної прокуратури №245-12/14.04.2021 вбачається наступне: «Встановлення буферної зони передбачається ст. 18 Закону Про природно-заповідний фонд України, пунктами 4.5,4.6, 4.7 Положення Про біосферний заповідник «Асканія-Нова» , що затверджене у встановленому порядку Міністром захисту довкілля та природних ресурсів України та Проектом організації території та охорони природних комплексів з картографічним матеріалом в редакції 2004, 2015 років (остання редакція розглянута координаційною та вченою радами 27 листопада 2020 року і із-за коронавірусу до цього часу не затверджена, оскільки проходить процедуру експертизи та погодження відповідно до ситуації, що склалася з СОVID 19 в Києві)».

Згідно ч. 3, 4 ст. 18 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», документом, який визначає межі зон біосферного заповіднику, а відповідно і належність земельних ділянок до вказаних зон, та визначає і обґрунтовує заходи щодо провадження в тому числі господарської діяльності є саме Проект організації території біосферного заповідника з доданими картографічними матеріалами. Проте даний документ в матеріалах справи відсутній.

Крім цього, в матеріалах справи відсутні докази щодо співвідношення меж буферної зони з кадастровими номерами земельних ділянок, які входять до цієї зони, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 6525455300:09:032:0001 для визначення в якій саме частині вказана ділянка входить до буферної зони.

Відповідач звернув увагу, що позивачем не повністю обґрунтовано в позовній заяві встановлення обмежень та заборон, які він просить внести до договору оренди землі.

Із наведених норм законодавства згідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України, ст. 111 Земельного кодексу України вбачається, що із обмежень, які прокурор просить встановити в договорі оренди можливе встановлення обмеження щодо заборони на зміну цільового призначення земельної ділянки. Інші види обмежень не передбачені Законом.

Крім цього, на думку відповідача, встановлення такого обмеження як погодження із адміністрацією Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна організації території і сівозміни, обробіток ґрунту, внесення добрив та використання засобів захисту рослин наземним способом на полях, проведення лісомеліоративних, протипожежних, рекреаційних, санітарно-оздоровчих заходів призведе до втручання у господарську діяльність підприємства, адже жодним законом не встановлено обов`язку сільгоспвиробника погоджувати сівозміну, обробіток ґрунту, внесення добрив та використання засобів захисту рослин з будь-якими особами. Тим більше, що формулювання даного обтяження ставить здійснення господарської діяльності підприємства у залежність від погодження чи не погодження її посадовими особами біосферного заповіднику, що в свою чергу може призвести до зловживань та спричинення збитків підприємству.

Встановлення такого обмеження як розвиток господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу є не конкретизованою, а саме не визначено яка саме діяльність обмежується і до якого саме негативного впливу вона зможе призвести.

Позивач-2 Біосферний заповідник "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України визнав позовні вимоги, просив їх задовольнити та спростував заперечення проти позову відповідача.

Вивчивши матеріали справи, позиції сторін, суд

в с т а н о в и в:

Каховською окружною прокуратурою Херсонської області постійно вивчається стан законності у сфері використання земель, у зв`язку з чим, опрацьовується інформація Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Встановлено, що 07 грудня 2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області та переможцем земельних торгів за лотом №21, визначеним на підставі протоколу земельних торгів від 07 грудня 2016 року №49/12/16, ТОВ «Агротекс-Миколаїв» укладено договір оренди землі.

Відповідно до п.1 Договору орендодавець за результатами земельних торгів, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 125,6500 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населених пунктів на території Асканія-Нова селищної ради, Чаплинського району Херсонської області. Кадастровий номер земельної ділянки 6525455300:09:032:0001.

Згідно п.3.1 Договору, останній укладено строком на 7 років.

Положеннями п.5.4 Договору серед інших, передбачено наступну умову використання земельної ділянки: орендована земельна ділянка повинна використовуватися способами, що не суперечать екологічним вимогам, не допускати забруднення радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, захищати її від водної та вітрової ерозії, дотримуватися вимог законодавства про охорону довкілля. Господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Відповідно до п.8.1 Договору на орендовану земельну ділянку встановлено наступні обмеження (обтяження ) - зміна цільового призначення земельної ділянки на весь строк дії Договору.

Відповідно до п.9.4.6 Договору обов`язки орендаря: використовувати земельну ділянку відповідної до її цільового призначення та умов Договору, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного, екологічного законодавства, законодавства про охорону довкілля, державних стандартів, норм і правил. Не допускати під час здійснення господарської діяльності забруднення земельної ділянки радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, захищаючи її від водної та вітрової ерозії. Вказаний договір було зареєстровано 26.12.2016 року, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис про інше речове право №18351325.

Надалі орендарем ТОВ «Агротекс-Миколаїв» було укладено 31.07.2017 року договір суборенди зазначеної земельної ділянки площею 125,65 га з кадастровим номером 6525455300:09:032:0001, з суборендарем ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

Зазначений договір суборенди було зареєстровано 13.10.2017 року, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис про інше речове право №22863569.

У подальшому 23.06.2018 державним реєстратором Асканія-Нова селищної ради на підставі актів приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, укладеного між ГУ Держгеокадастром у Херсонській області та Асканія-Нова селищною радою, зареєстровано право комунальної власності Асканія-Нова селищної ради на земельну ділянку площею 125,65 га з кадастровим номером 6525455300:09:032:0001, запис про право власності №26818719.

16.10.2020 видано додаткову угоду серії Ю-4000001-4, котрою внесено зміни до запису про інше речове право №18351325 від 26.12.2016. Згідно внесених змін орендарем за Договором став ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», а орендодавцем Асканія-Нова селищна рада. Строк дії договору оренди встановлено 7 років (до 26.12.2028 року), з правом пролонгації.

Каховською окружною прокуратурою встановлено, що зміст договору оренди земельної ділянки площею 125,65 га з кадастровим номером 6525455300:09:032:0001 (запис про інше речове право №18351325 зі змінами від 20.10.2020), що укладений між Асканія-Нова селищною радою та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», не відповідає вимог чинного природоохоронного та земельного законодавства, у зв`язку з чим потребує внесення змін в частині визначення обмежень у користуванні земельними ділянками.

Відповідно до Положення про Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 04.01.2021 №1 (далі - Положення) та аналогічних попередніх положень про заповідник, Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна (далі - Біосферний заповідник) створено відповідно до Указу Президента України від 26.11.1993 № 563 «Про біосферні заповідники в Україні» і наказу Української академії аграрних наук від 24.05.1995 № 70 «Про приведення статусу Біосферного заповідника «Асканія-Нова» у відповідність з чинним законодавством України» на базі приватного з 1898 року заповідника Ф.Е. Фальц-Фейна та заснованого Декретами Ради Народних Комісарів УРСР від 01.04.1919 і 08.02.1921 Державного степового заповідника «Чаплі» та реорганізованого Постановою Президії Південного відділення ВАСГНІЛ від 13.04.1983 в Біосферний заповідник.

У грудні 1984 року VIII сесією координаційної ради ЮНЕСКО з програми «Людина і біосфера» ухвалено включення Біосферного заповідника до міжнародної мережі біосферних резерватів (Сертифікат ЮНЕСКО від 15.02.1985).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04,1994 №213 «Про присвоєння імені Ф.Е. Фальц-Фейна Біосферному заповіднику «Асканія-Нова» назву Біосферного заповідника визначено як Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна.

Біосферний заповідник перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України (далі - Академія).

Біосферний заповідник є природоохоронною, науково-дослідною установою міжнародного значення і входить до складу природно-заповідного фонду України.

За Біосферним заповідником також закріплені земельні ділянки, які надані йому на праві постійного користування землею, що посвідчується державним актом та витягами з державного земельного кадастру про земельні ділянки.

Встановлено, що за Біосферним заповідником «Асканія-Нова» імені Ф.Е.Фальц-Фейна на праві постійного користування належать земельні ділянки загальною площею 11298,8 га, що віднесені до заповідної зони (п.1.13 Положення), а саме:

- площею 2612,4908 га з кадастровим номером 6525455300:06:001:0323 (безпосередньо межує із земельною ділянкою, що надана в оренду ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ»).;

- площею 6591,573 газ кадастровим номером 6525455300:06:001:0322;

- площею 2094,7362 га з кадастровим номером 6525455300:06:001:0321;

Відповідно до ст.43 Земельного кодексу України землі природно- заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно ст.44 Земельного кодексу України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Відповідно до ч.2 ст.45 Земельного кодексу України порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Законом, що визначає порядок використання земель природно-заповідного фонду є Закон України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992 №2456-ХІІ.

Цей Закон визначає правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів.

Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об`єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовищ.

У зв`язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» завданням законодавства України про природно-заповідний фонд України є регулювання суспільних відносин щодо організації, охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, відтворення їх природних комплексів, управління у цій галузі.

Згідно ст.3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду України належать природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Згідно ст.4 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» території природних заповідників, заповідні зони біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, надані національним природним паркам, є власністю Українського народу.

Регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, включені до складу, але не надані національним природним паркам, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначаються у положеннях про них, які розробляються відповідно до цього Закону, і затверджуються: центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; обласними. Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

Згідно ст.7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

На використання земельної ділянки або її частини в межах природно-заповідного фонду може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором. Обмеження (обтяження) підлягає державній реєстрації і діє протягом строку, встановленого законом або договором.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом: встановлення заповідного режиму; додержання вимог щодо охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, здійснення оцінки впливу на довкілля.

Згідно ст. 17 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» біосферні заповідники є природоохоронними, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що утворюються з метою збереження у природному стані найбільш типових природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного моніторингу, вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних факторів.

Біосферні заповідники включаються в установленому порядку до Всесвітньої мережі біосферних резерватів у рамках програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера" та набувають міжнародного статусу.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» для біосферних заповідників установлюється диференційований режим охорони, відтворення та використання природних комплексів згідно з функціональним зонуванням:

заповідна зона - включає території, призначені для збереження і відновлення найбільш цінних природних та мінімально порушених антропогенними факторами природних комплексів, генофонду рослинного і тваринного світу; її режим визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників;

буферна зона - включає території, виділені з метою запобігання негативного впливу на заповідну зону господарської діяльності на прилеглих територіях; ї"ї режим визначається відповідно до вимог, встановлених для охоронних зон природних заповідників;

зона антропогенних ландшафтів - включає території традиційного землекористування, лісокористування, водокористування, місць поселення, рекреації та інших видів господарської діяльності; в ній забороняється мисливство.

Відповідно до Указу Президента України №563/93 від 26.11.1993 «Про біосферні заповідники», затверджено Перелік біосферних заповідників вУкраїні, що включені Бюро Міжнародної координаційної ради з програми ЮНЕСКО «Людина та біосфера» до міжнародної мережі біосферних заповідників, створеної з метою збереження природи і проведення наукових досліджень у найцінніших екосистемах Землі.

До вказаного переліку включено заповідник «Асканія-Нова» із площею 33307 га, у тому числі 11054 га заповідної зони.

Відповідно до п.1.13. Положення загальна площа заповідника становить 33307 га (у т.ч. заповідна зона 11054 га, буферна зона 6909 га, зона антропогенних ландшафтів 15344 га) складається з земель, наданих йому в постійне користування площею 11298,8 га, та земель інших землекористувачів площею 22008,2 га (зони буферна та антропогенних ландшафтів), на яких здійснюється діяльність згідно Законом України «Про природно-заповідний фонд України», проектом організації території Біосферного заповідника і охорони його природних комплексів та відповідно до цього Положення.

Відповідно до п.4.5. Положення буферна зона площею 6909 га включає території, виділені з метою запобігання негативному впливу на заповідну зону господарської діяльності на прилеглих територіях, її режим визначається відповідно до вимог, встановлених для охоронних зон природних заповідників.

Згідно п.4.6. Положення використання буферної зони поза межами землекористування заповідника передбачає організацію території і сівозміни, обробіток ґрунту, внесення добрив наземним способом на полях, проведення лісомеліоративних, протипожежних, рекреаційних крім тих, що пов`язані безпосередньо з виконанням завдань заповідника, передбачених цим Положенням, та санітарно-оздоровчих заходів відповідно до законодавства. Відповідно до п.4.7. Положення в буферній зоні забороняється:

будівництво промислових та інших об`єктів;

розвиток господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу;

прокладання доріг і трубопроводів, розміщення нових населених пунктів, промислових підприємств і господарських об`єктів;

штучне зрошення полів ближче 1000 м від заповідної зони;

застосування мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин літальними апаратами;

мисливство та полювання, відстрілювання і відловлювання тварин;

влаштування місць для масового відпочинку населення;

випалювання стерні, бур`янів, інших видів господарської діяльності, які можуть спричинити негативний вплив на заповідну зону.

Відповідно до п.4.17. Положенням землекористувачі, території яких входять до буферної зони та зони антропогенних ландшафтів, здійснюють господарську діяльність з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та вказаних вище обмежень.

Таким чином, встановлено, що попри те, що земельна ділянка площею 125,65 га з кадастровим номером 6525455300:09:032:0001, що межує із заповідною зоною Біосфзаповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна, знаходиться в межах буферної зони, однак обмеження щодо її використання, що передбачені чинним законодавством та Положенням, у договорі оренди землі, укладеного з ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», відсутні. Аналогічно відсутня інформація про наявність обмежень в Державному земельному кадастрі.

При розгляді справи суд приймає доводи позивача-2, які спростовують позицію відповідача про те, що до матеріалів не надано доказів того, що земельна ділянка площею 125,6500 га з кадастровим номером 6525455300:09:032:0001 перебуває в буферній зоні біосферного заповідника, а також про відсутність доказів знаходження вище вказаної орендованої ділянки в межах такої буферної зони. Позивач-2 у відзиві доводить, що буферна зона навколо природного ядра (заповідної зони) заповідника встановлена відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР №544 від 29 грудня 1972 року. Межі буферної зони винесені на офіційно затвердженій карті сучасного функціонального зонування території біосферного заповідника, оприлюдненій у офіційному документі - "Проекті організації території та охорони природних комплексів Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН" (затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27 січня 2004 р. №24). Зазначена земельна ділянка з кадастровим номером 6525455300:09:032:0001 повністю знаходиться у межах буферної зони заповідника, що показано на узагальненій схемі функціонального зонування території Біосферного заповідника "Асканія-Нова" НААН та землекористування у межах Асканія-Нова селищної ради станом на 01.01.2021 р., погодженій спеціальною адміністрацією Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН та затвердженій головою Асканія-Нова селищної ради (арк. справи 115-116).

При таких обставинах, суд вважає приналежність земельної ділянки з кадастровим номером 6525455300:09:032:0001 до буферної зони доведеною в ході розгляду справи.

Також суд погоджується з доводами позивача-2, який спростовує доводи відповідача про те, що остання редакція Проекту організації території та охорони природних комплексів Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН перебуває на погодженні (через несприятливу епідеміологічну ситуацію з СOVID-19), тому, фактично, не може вважатись офіційним документом та прийматись до уваги у розгляді даного питання. Позивач-2 доводить, що до моменту затвердження нового проекту організації території установа природно-заповідного фонду у своїй діяльності керується попереднім проектом організації. Крім того, на даний час у розпорядженні спеціальної адміністрації Біосферного заповідника «Асканія-Нова» знаходяться офіційно затверджені "Положення про Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН" та кадастрова документація (картка первинного обліку територій та об`єктів природно-заповідного фонду України (за формою 1ДКПЗФ), де визначене функціональне зонування території заповідника. Тому, відсутність проекту організації території та охорони природних комплексів Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН у матеріалах справи, про що наголошує відповідач, пояснюється позивачем-2 значним обсягом сторінок документу (675 стор. з додатками), а також тим, що у розпорядженні спеціальної адміністрації заповідника знаходиться єдиний офіційно затверджений екземпляр проекту.

Суд погоджується з обраним прокурором способом захисту порушених прав, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно з ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно абз. 4 п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов`язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові №914/2649/17 від 12.02.2019 зазначила, що правила, передбачені ч.ч.2-4 ст. 188 ГК України, є матеріально-правовими, а не процесуальними. Процедура, передбачена ними, не відноситься до випадків обов`язкового досудового врегулювання спору в розумінні ч. з ст. 124 Конституції України та не спричиняє наслідків у вигляді повернення позовної заяви відповідно до приписів п. 6 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Згідно ч.3 ст.653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.110 Земельного кодексу України на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження.

Згідно ч.2 ст.111 Земельного кодексу України законом, прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, договором, рішенням суду можуть бути встановлені такі обмеження у використанні земель:

а) умова розпочати і завершити забудову або освоєння земельної ділянки

протягом встановлених строків;

б) заборона на провадження окремих видів діяльності;

в) заборона на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту;

г) умова здійснити будівництво, ремонт або утримання дороги, ділянки

дороги;

ґ) умова додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт;

д) умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку;

є) обов`язок щодо утримання та збереження полезахисних лісових смуг.

Згідно ч.4-5 ст.111 Земельного кодексу України обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації.

Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені.

Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру. Відповідно до п.102 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ № 1051 від 17.10.2012 до Державного земельного кадастру вносяться відомості (зміни до них) про обмеження у використанні земель, зазначені у пункті 23 цього Порядку, на підставі, зокрема:

- договору;

- рішення суду.

Таким чином, із урахуванням норм Закону України «Про природно-заповідний фонд». Положення про Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 04.01.2021 №1, встановлено необхідність у внесенні змін до договору оренди землі, що укладений між Асканія-Нова селищною радою та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» в частині встановлення обмежень у використанні земельної ділянки сільськогосподарського призначення з метою запобігання негативному впливу на заповідну зону, у тому числі на представників тварин та птахів, що занесені до Червоної книги України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд також прийшов до висновку, що прокурор довів обґрунтованість свого звернення із позовом виходячи із наступного.

Статтею 131-1 Конституції України, закріплено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rес (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам - учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятій 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська протни Росії»

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналезюним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону).

Вказаним приписам кореспондують відповідні приписи ГПК України (ст. 53 ГПК України).

Системне тлумачення положень указаних норм дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;

2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 закріплено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування і`ї державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора щодо захисту суспільно значущих інтересів там, де це справді потрібно таку правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України, надають прокуророві право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

Відповідно до ст.16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Відповідно до ст.66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про Червону книгу України» завданням законодавства про Червону книгу України є регулювання суспільних відносин у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, з метою попередження зникнення таких видів із природи, забезпечення збереження їх генофонду.

Статтею 3 вказаного Закону передбачено. Червона книга України є офіційним державним документом, який містить перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також узагальнені відомості про сучасний стан цих видів тваринного і рослинного світу та заходи щодо їх збереження і відтворення.

Червона книга України є основою для розроблення та реалізації програм (планів дій), спрямованих на охорону та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до неї.

Об`єктами Червоної книги України є рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, види тваринного і рослинного світу, які постійно або тимчасово перебувають (зростають) у природних чи штучно створених умовах у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.

До Червоної книги України (рослинний світ) включаються рослини, гриби, водорості та непатогенні мікроорганізми, що не належать до тваринного світу.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про Червону книгу України» охорона та відтворення об`єктів Червоної книги України забезпечуються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, що є суб`єктами використання тваринного і рослинного світу, власниками об`єктів Червоної книги України, власниками та користувачами земельних ділянок, у межах яких перебувають рідкісні і такі, що знаходяться під загрозою зникнення, види тваринного і рослинного світу, занесені до Червоної книги України.

Охорона об`єктів Червоної книги України забезпечується шляхом, зокрема:

пріоритетного створення заповідників, інших територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також екологічної мережі на територіях, де перебувають (зростають) об`єкти Червоної книги України, та на шляхах міграції рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного світу.

Таким чином, інтереси держави у даній справі полягають у забезпеченні екологічної мережі та належних умов життя та безпеки на територіях розповсюдження та проживання тварин, що занесені до Червоної книги України, та на шляхах міграції рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного світу, що є надбанням не тільки українського народу та і всього Європейського співтовариства.

Каховською окружною прокуратурою за результатами моніторингу ЗМІ та матеріалів кримінальних проваджень, зареєстрованих за ч.2 ст.239 КК України, фіксуються кричущі факти масової загибелі сірих журавлів та інших видів пернатих на території Каховського району з початку 2021 року.

Вказані факти є загальнодоступними та підтверджуються наступними публікаціями в інтернет-виданнях та телеканалах Окрім цього, питання щодо масової загибелі червонокнижних птахів упродовж 2021 року на території Каховського району, було предметом обговорення та рішень регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (протоколи додаються). Ймовірною причиною масової загибелі птахів є використання сільськогосподарськими підприємствами препаратів із діючою речовиною бродифакуму, що використовується для боротьби з гризунами.

Таким чином, необхідно прийти до обґрунтованого висновку про те, що масова загибель червонокнижних видів птахів на території Каховського району безпосередньо пов`язана із неконтрольованою сільськогосподарською діяльністю сільськогосподарських підприємств в межах буферної зони Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна без врахування обмежень у здійсненні господарської діяльності, що передбачені чинним законодавством.

Верховним Судом у рішенні № 924/1237/17 від 20.09.2018 зазначено, що аналіз частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: - якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження та у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, якийможе здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий-відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Так, відповідно до ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства.

Таким чином, Асканія-Нова селищною радою, з моменту оформлення права комунальної власності на земельну ділянку площею 125,65 га з кадастровим номером 6525455300:09:032:0001 та продовження терміну дії договору оренди з ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», достовірно знаючи про наявність іншого землекористувача у вигляді біосферного заповідника і особливим режимом використання земель, маючи об`єктивну можливість встановити відсутність обмежень у використанні земельних ділянок сільськогосподарського призначення, не вжито заходів щодо їх встановлення та закріплення в умовах договору оренди землі з подальшою державною реєстрацією.

У даному випадку в діях власника земельних ділянок, прокурором вбачається бездіяльність щодо здійснення наданих законом повноважень щодо забезпечення додержання вимог земельного та екологічного законодавства при використанні земельних ділянок комунальної власності.

Каховською окружною прокуратурою 13.04.2021 на адресу Асканія-Нова селищної ради направлено запит про надання інформації щодо вжиття заходів до встановлення та реєстрації обмежень на використання земельних ділянок, що знаходяться в буферній зоні Біосферного заповідника.

Листом від 14.04.2021 за №634/02-11 селищною радою повідомлено прокурора про те, що після реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки селищною радою не було ініційовано питання щодо реєстрації обмежень на їх використання через їх місце розташування в буферній зоні Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е.Фальц-Фейна.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається

Вказане свідчить про не здійснення захисту державних інтересів суб`єктом владних повноважень, а саме Асканія-Нова селищною радою.

Окрім цього, згідно п.1.5. Положення біосферний заповідник є юридичною особою. Він має відокремлене майно, самостійний баланс, реєстраційні рахунки у відділеннях Держказначейства, може від свого імені набувати права та обов`язки, бути позивачем і відповідачем в судах.Згідно листа Біосферного заповідника «Асканія-Нова» №145-12 від 25.02.2021, адресованого до Херсонської обласної прокуратури встановлено, що заповіднику достовірно відомо щодо відсутності встановлених обмежень у використанні земельних ділянок сільськогосподарського призначення інших землекористувачів.

Відповідно до ст.64 Закону України «Про природно-заповідний фонд» порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні у нецільовому використанні територій та об`єктів природно-заповідного фонду, порушенні вимог проектів створення та організації територій природно-заповідного фонду.

Каховською окружною прокуратурою на адресу біосферного заповідника направлено запит від 13.04.2021 щодо надання інформації про те, чи узгоджувались з заповідником проекти із землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок в межах буферної зони, у тому числі земельна ділянка, що надана в оренду ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», чи ініціювалось заповідником питання щодо внесення змін до договору оренди в частині встановлення обмежень у використанні земельних ділянок.

Листом від 14.04.2021 №245-12 Біосферним заповідником повідомлено прокурора про те, що орендовані землі ТОВ «ЮТС-Агропродукт» (кадастровий номер 6525455300:09:037:0001) на половину території потрапляє в буферну зону заповідника. Окрім цього, обмеження сільськогосподарської діяльності, які передбачені в буферній зоні, зазначені в Положенні про Біосферний заповідник «Асканія-Нова» та у проекті організації території та охорони природних комплексів біосферного заповідника.

З приводу ініціювання спеціальною адміністрацією заповідника про внесення змін до договорів оренди або землевпорядної документації зазначено, що протягом останніх 30 років прецедентів отруєння птахів від застосування родентицидів на території буферної та антропогенних ландшафтів зон не виявлялось.

З 2016 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України №580 «Про деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геології, картографії та кадастру» відповідні проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що межують з землями Біосферного заповіднику, останнім не погоджуються.

Щодо кількості загиблих птахів повідомлено, що станом на 13.04,2021 вона складала 2237 особин із загальними збитками природі 9907140,140 грн. Вказана цифра постійно зростає, оскільки на територію переселилися і тримаються 237 сірих журавлів, серед яких є уражені препаратами, які поступово гинуть.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається

Вказане свідчить про не здійснення захисту державних інтересів уповноваженим суб`єктом, а саме Біосферним заповідником «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна.

Дана позовна заява пред`явлена як захід прокурорського реагування в інтересах держави в особі Асканія-Нова селищної ради та Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна, з підстав того, що уповноваженими органами, не здійснюється захист законних інтересів держави у цій сфері, що призвело до порушення інтересів Держави та масової загибелі птахів, що занесені до Червоної книги України.

Таким чином, керівник Каховської окружної прокуратури Херсонської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Асканія-Нова селищної ради та Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна з метою реалізації представницької функції прокуратури щодо захисту екологічної безпеки держави, охорони землі як національного багатства, та суспільних інтересів держави (порушення вимог законодавства), з підстав того, що уповноважені органи, не здійснюють належний захист законних інтересів держави у цій сфері, що призвело до загибелі червонокнижних птахів, що викликало суспільний резонанс та може призвести до зникнення або значного зменшення популяції вказаних видів тварин.

У рішенні Великої палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц зазначено, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом ]игапоуі1;сигіа («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади, у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Тобто виходячи, із повноважень уповноваженого органу можна дійти висновку чи здійснює даний орган захист інтересів держави з досліджуваних питань, засобами, наданими їм законодавством.

Разом з тим, суб`єкт владних повноважень з моменту повідомлення прокурора про порушення інтересів держави та до часу звернення прокурора з позовом, не дивлячись на те, що прокурором інформовано про наявні порушення вимог законодавства при укладенні договорів оренди землі та застосування заходів представницького характеру шляхом пред`явлення позову з указаних питань, не вжито належних заходів до усунення зазначених порушень, що призводить до порушення інтересів держави, необхідність захисту яких відповідно до положень ст. 131-1 Конституції України покладено на прокуратуру.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Виключність у даному випадку, чому саме прокурор звертається до суду обґрунтовується тим, що позивачі, як суб`єкти владних повноважень, з моменту укладення договорів оренди землі та до часу звернення прокурора з позовом, не дивлячись на те, що прокурором інформовано про порушення та застосування заходів представницького характеру шляхом пред`явлення зазначених порушень, що призводить до порушення екологічних, суспільних інтересів держави, необхідність захисту яких відповідно до положень ст131-1 Конституції України покладено на прокуратуру.

Отже, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор у даному випадку виконує субсидіарну роль, оскільки позивачами всупереч вимог закону не здійснено захисту таких інтересів.

Із огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги прокурора у повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Внести зміни договору оренди землі, укладеному між Асканія-Нова селищною радою та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», право оренди за яким зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №18351325, шляхом викладення змісту до п. 8.1 договору у наступній редакції: «На орендовану земельну ділянку встановлені наступні обмеження:

- зміна цільового призначення земельної ділянки на весь строк дії договору;

- організація території і сівозміни, обробіток ґрунту, внесення добрив та використання засобів захисту рослин наземним способом на полях, проведення лісомеліоративних, протипожежних, рекреаційних, санітарно-оздоровчих заходів здійснювати відповідно до законодавства за погодженням із адміністрацією Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна.

Також, на земельну ділянку встановлено обмеження у вигляді заборон:

будівництва промислових та інших об`єктів;

розвитку господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу;

прокладання доріг і трубопроводів, розміщення нових населених пунктів, промислових підприємств і господарських об`єктів;

штучного зрошення полів ближче 1000 м від заповідної зони;

застосування мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин літальними апаратами;

мисливства та полювання, відстрілювання і відловлювання тварин;

влаштування місць для масового відпочинку населення; випалювання стерні, бур`янів, інших видів господарської діяльності, які можуть спричинити негативний вплив на заповідну зону».

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (74360, Херсонська обл., Бериславськии р-н, селище Новорайськ, вул. Промислова, будинок 3, код ЄДРПОУ 41101589) 2270,00 грн. витрат по сплаті судового збору на користь Херсонської обласної прокуратури (вул. Михайлівська, 33, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 04851120, р/р UА568201720343100001000002291, МФО 820172 в УДКСУ м. Києва).

4. Наказ видать після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Л.М. Немченко

Джерело: ЄДРСР 98326937
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку