Справа № 324/1692/20

Провадження № 2/324/257/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кацаренко І.О.

за участю секретаря

судового засідання Божко В.О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Савочкіної І.С.,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представників третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пологи в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області, Пологівська районна рада Запорізької області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Пологівського районного суду Запорізької області з позовною заявою, яку в подальшому уточнив. Позивач в заяві зазначив, що 25 березня 2020 року сектор освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області є правонаступником відділу освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області, за яким зберігаються права і обов`язки.

Він, ОСОБА_1 , з 2008 року почав працювати вчителем фізкультури в комунальній установі «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської районної ради Запорізької області. З 01 січня 2020 року КУ «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської районної ради Запорізької області була перейменована у комунальну установу «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області». З 01 вересня 2018 року без попередження з посадового окладу позивача було знято 10% підвищення, яке нараховувалось згідно п.п.«б» п.28 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15 квітня 1993 року №102 (далі за текстом - Інструкція №102). На відповідача було покладено обов`язок попередити позивача про зміну істотних умов праці, а саме про зміну діючих умов оплати в бік погіршення. Зняття 10% з посадового окладу можливе лише після узгодження цього питання з виборним профспілковим органом і лише після повідомлення працівника не пізніше як за два місяці. Відповідач в порушення чинного законодавства України не попередив його, ОСОБА_1 , про погіршення умов праці, а саме про зняття 10% підвищення з посадового окладу. Тобто такі дії сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області є протиправними. Позивач 20 січня 2020 року письмово звертався до відповідача з вимогою зробити перерахунок та виплату його заробітної плати з 01 вересня 2018 року по 31 грудня 2019 рік з урахуванням 10% відповідно до п.п.«б» п.28 Інструкції №102. Листом №К-6/01-45 від 30 січня 2020 року відповідач надав йому відповідь, в якій зазначив, що виплата буде здійснена до кінця бюджетного періоду. 25 листопада 2020 року відповідач надав відповідь №К-15/01/-45, в якій зазначено, що у сектору освіти, молоді та спорту Пологівської райдержадміністрації відсутні підстави для нарахування та виплати йому 10% підвищення до посадового окладу на підставі того, що з моменту вступу в дію нового Закону України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року №2145-VIII КУ «Пологівська гімназія «Основа» не є школою нового типу, а вважається закладом середньої освіти і саме на цій підставі було знято 10% підвищення з посадового окладу. Станом на 01 вересня 2018 року установчі документи КУ «Пологівська гімназія «Основа» не були приведені у відповідність до Закону України «Про освіту» 05 вересня 2017 року №2145-VIII і тому відповідач не мав права знімати 10% з посадового окладу позивача. Відповідач листом №01-35/21 від 30 січня 2020 року звернувся до Голови Пологівської районної ради Олександра Покутнього з проханням розглянути на черговій сесії питання щодо можливості виділення коштів на погашення заборгованості зі сплати 10% підвищення посадового окладу вчителів гімназії за період з 01 вересня 2018 року по 04 грудня 2019 року. Пологівська районна рада Запорізької області надала відповідь, в якій зазначила, що відповідачу потрібно надати інформацію щодо загальної суми бюджетних коштів для здійснення зазначених виплат. Відповідач знехтував своїми обов`язками і не надав Пологівській районній раді інформацію про загальну суму для здійснення виплат, чим лишив вчителів КУ «Пологівська гімназія «Основа» законних 10% підвищення посадового окладу відповідно до п.п.«б» п.28 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15 квітня 1993 року №102. Крім того, відповідач як на одну із відмов у виплаті посилається на перевірку Головного управління Держпраці у Запорізькій області щодо його, ОСОБА_1 , звернення. Перевірка ГУ Держпраці у Запорізькій області щодо звернення позивача відносно зазначеної виплати ставить під сумнів дійсності такої інспекції на підставі того, що управління проводило раніше аналогічні перевірки щодо інших вчителів КУ «Пологівська гімназія «Основа». Щодо звернення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . ГУ Держпраці у Запорізькій області при перевірці було виявлено, що невиплата 10% надбавки до посадового окладу за викладання в гімназійних класах є порушенням ст.98 КЗпП України ч.1 ст.38 Закону України №108, і за результатами інспекційного відвідування складено акт, завідувачу сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області Дорофєєвій Л.В. видано припис щодо усунення порушень законодавства про працю. Листом від 24 грудня 2020 року ОСОБА_5 підтвердила, що дійсно за її заявою ГУ Держпраці у Запорізькій області була проведена перевірка та виявлено порушення щодо зняття 10% з посадового окладу за викладання в гімназійних класах. Позивач вважає такі дії сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області незаконними та протиправними, оскільки не ґрунтуються на законі.

У зв`язку з зазначеним позивач просив постановити судове рішення, яким: 1) визнати незаконними дії сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області щодо зняття 10% підвищення з посадового окладу з 01 вересня 2018 року по 31 грудня 2019 року ОСОБА_1 ; 2) стягнути з сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області на користь ОСОБА_1 надбавку до посадового окладу (ставки заробітної плати) відповідно до п.п.«б» п.28 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15 квітня 1993 року №102, за період з 01 вересня 2018 року по 31 грудня 2019 року у розмірі 11230,52 грн.; 3) стягнути з сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Ухвалою суду від 28 грудня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

У відповідності до ст.178 ЦПК України відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 5 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі. Відповідач не скористався своїм правом та не надав до суду відзив на позовну заяву у встановлений строк.

12 лютого 2021 року за підписом члена ліквідаційної комісії сектора освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області А.Аляхнович до суду подано клопотання, в якому відповідач просив суд поновити пропущений строк для подання відзиву на позовну заяву.

Заява відповідача про поновлення строку на подання відзиву надійшла до суду без доказів причин пропущення строку, тому суд був позбавлений можливості оцінити поважність причин пропущення строків для подання відповідачем відзиву.

Враховуючи, що від дня відкриття провадження у справі відповідачем виступає одна й та сама юридична особа, а також, що до своєї заяви представник відповідача не надав докази про пропущення строку для подання відзиву з поважних причин, суд поставив під сумнів поважність причин, на які посилався представник відповідача у своїй заяві.

Ухвалою суду від 16 лютого 2021 року у задоволенні клопотання від 12 лютого 2021 року про поновлення строку на подання відзиву по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії було відмовлено. Зазначена ухвала відповідачем не оскаржена.

Ухвалою суду від 01 березня 2021 року за клопотанням представника відповідача було залучено до кола учасників справи в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Комунальну установу «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області та Пологівську міську раду Пологівського району Запорізької області.

Ухвалою суду від 16 квітня 2021 року суд задовольнив клопотання позивача про виключення Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області з кола учасників справи та задовольнив клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Пологівську районну раду Запорізької області.

08 червня 2021 року суд своєю ухвалою задовольнив клопотання представника третьої особи Пологівської районної ради Запорізької області про долучення до матеріалів справи в якості доказів документів та відмовив у задоволенні клопотань представника відповідача про прийняття відзиву на заяву про уточнення позовних вимог, про продовження терміну для подачі відзиву на заяву про уточнення позовних вимог, про долучення до матеріалів справи копій документів у зв`язку з недодержанням вимог ЦПК України. Ухвалу суду від 08 червня 2021 року учасники справи не оскаржували.

У судовому засіданні позивач і його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просили задовольнити їх.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свою позицію обґрунтувала тим, що з прийняттям нового Закону України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року №2145-VIII гімназія втратила статус школи нового типу та вважалася закладом загальної середньої освіти. Тобто, з 01 вересня 2018 року даний заклад освіти вже не надав освітню програму у тому обсязі, як раніше. У зв`язку із такими змінами у законодавстві України оплата праці педагогічних працівників КУ «Пологівська гімназія «Основа» з початку 2018/2019 навчального року не могла здійснюватися відповідно до п.п.«б» п.28 Інструкції №102. З моменту набуття чинності Закону України «Про освіту» всі питання прийняття та звільнення з роботи працівників вирішує керівник закладу освіти відповідно до трудового законодавства. Таким чином, до обов`язків відділу освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації не входило право попереджати про зміну істотних умов праці педагогічних та інших працівників закладів освіти. Крім того, на підставі наказу відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації №11 від 05 січня 2018 року «Про передачу кадрових документів педагогічних працівників до закладів освіти» 17 січня 2018 року відділом освіти, молоді та спорту здійснено передачу кадрових документів педагогічних працівників загальноосвітніх, позашкільних закладів району до відповідних закладів освіти. На виконання зазначеного наказу кадрові документи ОСОБА_1 17 січня 2018 року передані до КУ «Пологівська гімназія «Основа», і попередити позивача про зміну істотних умов праці з 01 вересня 2018 року повинен був директор КУ «Пологівська гімназія «Основа». Також зазначила, що вся заробітна плата позивача була нарахована відповідно до затвердженої тарифікації та виплачена у повному обсязі. Представник відповідача просила застосувати термін позовної давності в трудовому спорі в три місяця.

У судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору КУ «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області пояснила, що нас час виникнення спірного питання повноваження щодо кадрового та бухгалтерського забезпечення комунальної установи «Пологівська гімназія «Основа» здійснювалося відділом освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області, що прямо було передбачено Статутом комунальної установи «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської районної ради Запорізької області, який затверджений рішенням Пологівської районної ради 03 березня 2017 року №29. Додатково зазначила, що вона також працює вчителем у цьому закладі освіти і що педагогічні працівники не були попереджені про зменшення заробітної плати з 01 вересня 2018 року. Педагогічне навантаження гімназії з вересня 2018 року не зменшувалось та надавалося у тому ж обсязі, що і раніше. У 2021 році педагогічні працівники гімназії отримують дану надбавку у повному обсязі. Проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечувала та вважає їх обґрунтованими.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Пологівської районної ради Запорізької області пояснила, що станом на 01 вересня 2018 року Пологівська районна рада Запорізької області як засновник КУ «Пологівська гімназія «Основа» не приймала будь-яких рішень про перейменування чи зміну типу навчального закладу і не вносила зміни до установчих документів. Представник вважає, що з моменту набрання чинності нового Закону України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року №2145-VIII всі питання щодо кадрового та фінансового забезпечення перейшли до повноважень директора закладу освіти і вносити зміни до статуту засновник КУ «Пологівська гімназія «Основа» було не обов`язково. Вважає, що наказу відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації №11 від 05 січня 2018 року «Про передачу кадрових документів педагогічних працівників до закладів освіти» було достатньо для перекладання повноважень з кадрових питань з відповідача на директора гімназії. Вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, у зв`язку з чим просила відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона на час виникнення спору займала посаду начальника відділу освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області. З моменту набрання чинності нового Закону України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року №2145-VIII «гімназія» - це заклад середньої освіти ІІ ступеня, що забезпечував базову середню освіту, і тому КУ «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської районної ради Запорізької області вже не була школою нового типу, а стала закладом загальної середньої освіти. Наявність слова «гімназія» у назві закладу не зберігає за ним статусу закладу нового типу. Таким чином, з 01 вересня 2018 року КУ «Пологівська гімназія «Основа» вже не забезпечувала здобуття освіти понад державний освітній мінімум, педагогічні працівники не здійснювали саме науково-практичну підготовку талановитих учнів, не займалися науково-методичною, науково-дослідною та експериментальною роботою. Відповідно, оплата праці педагогічних працівників КУ «Пологівська гімназія «Основа» з початку 2018/2019 навчального року не могла здійснюватися відповідно до п.п.«б» п.28 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки від 15 квітня 1993 року №102. З моменту набуття чинності Законом України «Про освіту» всі питання прийняття та звільнення з роботи працівників, а також всі інші питання, що випливають з трудових відносин, вирішує керівник закладу освіти відповідно до трудового законодавства. Таким чином, до компетенції відділу освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації не входило обов`язку попереджати про зміну істотних умов праці педагогічних та інших працівників закладів освіти. Протоколом наради директорів закладів загальної середньої освіти та позашкільних закладів району від 07 червня 2018 року №3 вона як начальник відділу освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області зобов`язала керівників закладів загальної середньої освіти попередити педагогічних працівників про можливі зміни істотних умов праці, а саме відсутності підвищення окладів в розмірі 10%. Щодо перевірки Головного управління Держпраці у Запорізькій області по зверненнях ОСОБА_1 та інших вчителів КУ «Пологівська гімназія «Основа» з питання невиплати 10% підвищення свідок пояснила, що при перших перевірках вона була у відпустці і не мала можливості надати докази та пояснення до ГУ Держпраці у Запорізькій області, і тому скарги були задоволені на користь вчителів, яким у подальшому були здійснені перерахунки та виплати. По зверненню ОСОБА_1 вона вже була на роботі та надала до ГУ Держпраці у Запорізькій області всі докази правомірності зняття 10% підвищення відповідно до Інструкції №102, і в задоволенні скарги позивачу було відмовлено.

Суд, вислухав пояснення позивача і його представника, представника відповідача, представників третіх осіб, свідка, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

З копії трудової книжки серії НОМЕР_1 судом встановлено, що наказом №50-К від 03 вересня 2001 року по Пологівському районному відділу освіти ОСОБА_1 прийнятий на посаду вчителя фізкультури з неповним тижневим навантаженням на невизначений строк до Пологівської спеціалізованої школи І-ІІІ ст. №3.

З копії трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що відповідно до рішення Пологівської районної ради Запорізької області №12 від 06 червня 2008 року Пологівську спеціалізовану школу І-ІІІ ст. №3 перейменовано у КУ «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської районної ради Запорізької області». З 29 серпня 2008 року ОСОБА_1 призначений на посаду вчителя фізкультури до Комунальної установи «Пологівська гімназія «Основа» відповідно до наказу №101 від 29 серпня 2008 року по Пологівській гімназії «Основа».

Крім того, учасники справи не заперечували, що ОСОБА_1 дійсно у спірний період, а саме з 01 вересня 2018 року по 31 грудня 2019 року, займав посаду вчителя фізкультури у КУ "Пологівська гімназія "Основа" Пологівської районної ради Запорізької області.

З 01 вересня 2018 року з посадового окладу позивача було знято 10% підвищення, яке нараховувалося йому згідно п.п.«б» п.28 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15 квітня 1993 року №102.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про освіту» система управління закладами освіти визначається законом та установчими документами. Установчі документи закладу освіти повинні передбачати розмежування компетенції засновника (засновників), інших органів управління закладу освіти та його структурних підрозділів відповідно до законодавства. Управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють: засновник (засновники); керівник закладу освіти; колегіальний орган управління закладу освіти; колегіальний орган громадського самоврядування; інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.

Згідно п.3.10 Статуту комунальної установи «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської районної ради Запорізької області, затвердженого рішенням Пологівської районної ради від 03 березня 2017 року №29 (далі за текстом - Статут КУ «Пологівська гімназія «Основа») призначення на посаду, звільнення з посади педагогічних та інших працівників гімназії, інші трудові відносини регулюються законодавством про працю, Законом України «Про загальну середню освіту» та іншими законами.

Відповідно до п.4.1 Статуту КУ «Пологівська гімназія «Основа» управління гімназією з питань організації його роботи, нормативного, програмного, кадрового, науково-методичного забезпечення здійснює відділ освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації. У зв`язку з цим суд приходить до висновку, що управління гімназією з кадрового питання було покладено саме на відповідача.

Пункт 6.4 Статуту КУ «Пологівська гімназія «Основа» передбачає, що порядок діловодства і бухгалтерського обліку в гімназії визначається законодавством та нормативно-правовими актами МОН України та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади. Бухгалтерський облік здійснюється через централізовану бухгалтерію відділу освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації.

Відповідно до статуту КУ «Пологівська гімназія «Основа» всі нарахування та виплати здійснювалися централізованою бухгалтерією відповідача.

Стаття 26 Закону України «Про освіту» передбачає, що керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Повноваження (права і обов`язки) та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законом та установчими документами закладу освіти.

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України «Про загальну середню освіту» керівництво закладом загальної середньої освіти здійснює директор, повноваження якого визначаються законом, статутом закладу освіти та трудовим договором.

Згідно п.4.8 Статуту КУ «Пологівська гімназія «Основа» директор гімназії не має повноважень на ведення кадрової роботи, призначення або звільнення педагогічних працівників тощо.

Суд не бере до уваги наказ відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації №11 від 05 січня 2018 року «Про передачу кадрових документів педагогічних працівників до закладів освіти», так як він суперечить установчим документам КУ «Пологівська гімназія «Основа». Діяльність закладу освіти має бути врегульована установчими документами.

Судом встановлено, що саме на відповідача було покладено обов`язок попередити позивача про зміну істотних умов праці, а саме про зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення.

Статтею 43 Конституції України гарантоване право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно положень ст.94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до вимог ст.2 Закону України «Про оплату праці» структурою заробітної плати є основна, додаткова та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Частиною третьою ст.32 КЗпП України встановлено, що у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. А якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за п.6 ст.36 КЗпП України.

Статтею 103 КЗпП України встановлено, що про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Згідно положень ст.22 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Пунктом 31 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» передбачено, якщо при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв`язку зі зміною в організації виробництва і праці в установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладенням на власника або уповноважений ним орган обов`язку поновити працівникові попередні умови праці.

Оскільки матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про попередження позивача не менш як за два місяці про зміну істотних умов праці в 2018 році, а також надання позивачем згоди на такі зміни, суд приходить до висновку про порушення відповідачем трудових прав ОСОБА_1

Щодо самої надбавки до посадового окладу у розмірі 10% підвищення, яке нараховувалось згідно п.п.«б» п.28 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15 квітня 1993 року №102, суд зазначає наступне.

Статтею 89 Бюджетного кодексу України у редакції, чинній станом на 01 січня 2018 року (на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів об`єднаних територіальних громад, належать видатки на загальну середню освіту: загальноосвітні навчальні заклади, гімназії, колегіуми та ін. Статтею 103-2 Бюджетного кодексу України встановлено, шо освітня субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників у таких типах навчальних закладів загальноосвітні навчальні заклади усіх ступенів; гімназії; колегіуми, інші.

Згідно п.63 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15 квітня 1993 року №102, оплата праці педагогічних працівників установ і закладів освіти провадиться виходячи із встановлених ставок заробітної плати (посадових окладів) з урахуванням підвищень, фактичного обсягу педагогічної роботи, доплат та надбавок.

Відповідно до п.п.«б» п.28 Інструкції №102 посадові оклади (ставки заробітної плати) керівних та педагогічних працівників гімназій, ліцеїв, колегіумів, коледжів, гімназій-інтернатів, ліцеїв-інтернатів, колегіумів-інтернатів, вищих професійно-технічних навчальних закладів, вищих художніх професійно-технічних навчальних закладів, професійно-художніх училищ, художніх професійно-технічних училищ підвищуються на 10%.

У відповідності до Конституції України визначені права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються Законами України. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст.22, п.1 ст.92).

Згідно з підпунктом 12 пункту 3 розділу ХІІ Закону України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року №2145-VIII після набрання чинності цим Законом розмір заробітної плати педагогічних і науково-педагогічних працівників не може зменшитися, якщо ці працівники продовжують обіймати відповідні посади, виконувати відповідні обов`язки та зберігають відповідну кваліфікаційну категорію.

Поряд з цим, зміни до Інструкції №102 щодо скасування підпункту «б» пункту 28 стосовно підвищення посадового окладу на 10% керівним та педагогічним працівникам ліцеїв та гімназії також не внесені.

Згідно з підпунктом 13 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту» переоформлення установчих документів закладів освіти з метою приведення їх у відповідність із цим Законом здійснюється протягом п`яти років з дня чинності цим Законом.

Отже, установчі документи, зокрема статути закладів освіти, мали бути переоформлені відповідно до Конституції України, Закону України «Про освіту», інших законів, а також відповідних підзаконних актів. Діяльність закладу освіти має бути врегульована установчими документами.

Згідно з пунктом 11 частини 11 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» внесення змін до установчого документа юридичної особи оформляється шляхом викладення його в новій редакції. Отже, у разі потреби внесення навіть мінімальних змін засновник має забезпечити підготовку нової редакції установчого документа з включенням до нього усіх необхідних змін, пов`язаних із реалізацією нового Закону України «Про освіту».

Відповідно п.9.1 Статуту КУ «Пологівська гімназія «Основа» рішення про реорганізацію або ліквідацію гімназії приймає засновник. Будь-які рішення щодо нової редакції установчого документа, реорганізації або перепрофілювання (зміну типу) засновником не приймалися, що встановлено в ході судового розгляду.

Судом встановлено, що на час виникнення спірного питання, а саме у період з 01 вересня 2018 року по 31 грудня 2019 року, установчі документи КУ «Пологівська гімназія «Основа» не були приведені у відповідність до вимог Закону України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року №2145-VIII.

20 січня 2020 року позивач письмо звертався до відповідача з вимогою зробити перерахунок та виплату його заробітної плати з 01 вересня 2018 року по 31 грудня 2019 рік з урахуванням 10% відповідно до п.п.«б» п.28 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15 квітня 1993 року №102.

Листом №К-6/01-45 від 30 січня 2020 року відповідач надав відповідь позивачу, в якій зазначив, що виплата буде здійснена до кінця бюджетного періоду. Тобто, даним листом відповідач надав сподівання позивачу на позитивний результат у даному питанні.

В матеріалах справи міститься копія листа №01-35/51 від 30 січня 2020 року про звернення відділу освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації до голови Пологівської районної ради О.Покутнього з проханням розглянути на черговій сесії питання щодо можливості виділення коштів на погашення заборгованості зі сплати 10% підвищення посадового окладу вчителів гімназії за період з 01 вересня 2018 року по 04 грудня 2019 року.

Листом №01-27/29 від 31 січня 2020 року Пологівська районна рада Запорізької області надала відповідь, в якій зазначила, що відповідачу потрібно надати інформацію щодо загальної суми бюджетних коштів для здійснення зазначених виплат.

Відділ освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації не надав Пологівській районній раді інформацію про загальну суму для здійснення виплат, чим позбавив вчителів КУ «Пологівська гімназія «Основа» 10% підвищення посадового окладу відповідно до п.п.«б» п.28 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15 квітня 1993 року №102.

25 листопада 2020 року відповідач на заяву позивача надав відповідь №К-15/01/-45, в якій зазначено, що у сектора освіти, молоді та спорту райдержадміністрації відсутні підстави для нарахування та виплати ОСОБА_1 10% підвищення до посадового окладу на підставі того, що з моменту вступу в дію нового Закону України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року №2145- VIII КУ «Пологівська гімназія «Основа» не є школою нового типу, а вважається закладом середньої освіти, і саме на цій підставі було знято 10% підвищення з посадового окладу.

Крім того, представник відповідача як на одну із відмов у задоволені позову посилалася на перевірку Головного управління Держпраці у Запорізькій області щодо звернення ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних прав. Судовий захист є найважливішою юридичною гарантією прав і свобод людини і громадянина.

Позивачем до суду було надано розрахунок його посадового окладу з урахуванням п.п.«б» п.28 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15 квітня 1993 року №102 за період з 01 вересня 2018 року по 31 грудня 2019 року на суму 11230 грн.52 коп.

Щодо прохання відповідача про застосування терміну давності в трудовому спорі в три місяця суд зазначає, що відповідно частини другої статті 233 КЗпП України в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат.

У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у справі №552/3404/17.

Позивач звернувся до суду з позовною заяво про стягнення з відповідача надбавки до посадового окладу 10 % підвищення відповідно до п.п.«б» п.28 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15 квітня 1993 року №102. Надбавка до посадового окладу входить до структури заробітної плати відповідно до вимог ст.2 Закону України «Про оплату праці», і тому позивач не обмежений будь-яким строком звернутися до суду.

Отже, проаналізував добуті докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що фактично сектор освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області без внесення змін в установчі документи КУ «Пологівська гімназія «Основа», без попередження працівника про зміну істотних умов праці та всупереч вимогам п.п.12 п.3 розділу ХІІ Закону України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року №2145-VIII та п.п.«б» п.28 Інструкції №102 провів зняття підвищення 10% з посадового окладу ОСОБА_1 , у зв`язку з чим підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання незаконними дій відповідача в частині зняття 10% підвищення з посадового окладу позивача з 01 вересня 2018 року і стягнення з сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області на користь ОСОБА_1 надбавки до посадового окладу (ставки заробітної плати) відповідно до п.п.«б» п.28 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15 квітня 1993 року №102, за період з 01 вересня 2018 року по 31 грудня 2019 року у розмірі 11230,52 грн.

Статтями 11-13 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За змістом ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, тому судові витрати у справі по сплаті судового збору відповідно до ст.141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь держави у розмірі 2270,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 правничу допомогу у вказаній справі надавала адвокат Савочкіна І.С. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП №001762 від 31 серпня 2018 року), що підтверджується Договором б/н про надання правової допомоги від 14 грудня 2020 року .

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Згідно роз`яснень, наведених у п.48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року №10 визначено, що підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді, регламентовано ЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до пункту 3.1 Договору та п.2 Додатку №1 до нього сторони погодили, що гонорар за надання професійної правничої допомоги складає фіксований розмір у розмірі 3500 грн. Отже, розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Верховний Суд у постанові від 28 грудня 2020 року по справі № 640/18402/19 зазначив, якщо розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, він не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, оскільки є визначеним.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції відповідно до Акту надання правових послуг №1 від 24 травня 2021 року, що підтверджує сплату вартості правових послуг на суму 3500,00 грн.

У Постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 квітня 2020 року по справі №727/4597/19 колегією суддів зроблено висновки, що профільний закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату, а оскільки адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність, до них не можуть бути застосовані положення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Положення «Про форму та зміст розрахункових документів», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148, оскільки останні не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку та не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність. У вказаній постанові Верховний Суд також зазначає, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката та одночасно доходить висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанцію, довідку, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта. Отже, як випливає з вищевикладеної позиції Верховного Суду, видана адвокатом квитанція, довідка або інший документ, складений у довільній формі на підтвердження отримання від клієнта готівкових коштів за надання правової допомоги разом із договором про надання правової допомоги (актами виконаних робіт тощо) є належним доказом для підтвердження витрат учасника справи на професійну правничу допомогу.

Крім того, відповідно до п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України ОСОБА_1 зазначав у позовній заяві про розрахунок суми судових витрат на правову допомогу.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем документально доведений факт понесення витрат на правову допомогу у загальному розмірі 3500 грн. та вказані витрати мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, Конституцією України, ст.ст.32, 94, 103 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області, Пологівська районна рада Запорізької області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати незаконними дії сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області щодо зняття 10% підвищення з посадового окладу з 01 вересня 2018 року по 31 грудня 2019 року ОСОБА_1 .

Стягнути з сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області на користь ОСОБА_1 надбавку до посадового окладу (ставки заробітної плати) відповідно до п.п.«б» п.28 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15 квітня 1993 року №102, за період з 01 вересня 2018 року по 31 грудня 2019 року у розмірі 11230 ( одинадцять тисяч двісті тридцять) грн. 52 коп.

Стягнути з сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області в дохід держави 2270,00 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Пологівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 05 липня 2021 року.

Суддя: Кацаренко І. О.