open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Вліво
Це рішення містить правові висновки
26.05.2021
Постанова
28.04.2021
Ухвала суду
21.04.2021
Ухвала суду
14.04.2021
Ухвала суду
18.03.2021
Ухвала суду
15.03.2021
Ухвала суду
25.01.2021
Постанова
17.12.2020
Ухвала суду
14.12.2020
Ухвала суду
14.12.2020
Ухвала суду
30.11.2020
Ухвала суду
09.11.2020
Ухвала суду
29.09.2020
Ухвала суду
21.08.2020
Рішення
31.07.2020
Ухвала суду
17.07.2020
Ухвала суду
19.06.2020
Ухвала суду
19.06.2020
Ухвала суду
05.06.2020
Ухвала суду
22.05.2020
Ухвала суду
08.01.2020
Постанова
05.12.2019
Ухвала суду
05.11.2019
Ухвала суду
25.10.2019
Ухвала суду
25.10.2019
Ухвала суду
25.10.2019
Ухвала суду
25.10.2019
Ухвала суду
25.10.2019
Ухвала суду
25.10.2019
Ухвала суду
18.10.2019
Ухвала суду
18.10.2019
Ухвала суду
18.10.2019
Ухвала суду
17.10.2019
Ухвала суду
17.10.2019
Постанова
17.10.2019
Постанова
17.10.2019
Ухвала суду
17.10.2019
Ухвала суду
17.10.2019
Ухвала суду
30.09.2019
Ухвала суду
30.09.2019
Ухвала суду
30.09.2019
Ухвала суду
16.09.2019
Ухвала суду
16.09.2019
Ухвала суду
16.09.2019
Ухвала суду
27.08.2019
Ухвала суду
27.08.2019
Ухвала суду
27.08.2019
Ухвала суду
22.08.2019
Ухвала суду
22.08.2019
Ухвала суду
22.08.2019
Ухвала суду
09.08.2019
Ухвала суду
09.08.2019
Ухвала суду
09.08.2019
Ухвала суду
09.08.2019
Ухвала суду
09.08.2019
Ухвала суду
09.08.2019
Ухвала суду
08.08.2019
Ухвала суду
08.08.2019
Ухвала суду
08.08.2019
Ухвала суду
08.08.2019
Ухвала суду
08.08.2019
Ухвала суду
08.08.2019
Ухвала суду
07.08.2019
Ухвала суду
07.08.2019
Ухвала суду
07.08.2019
Ухвала суду
22.07.2019
Ухвала суду
22.07.2019
Ухвала суду
22.07.2019
Ухвала суду
08.07.2019
Ухвала суду
08.07.2019
Ухвала суду
08.07.2019
Ухвала суду
12.06.2019
Ухвала суду
12.06.2019
Ухвала суду
12.06.2019
Ухвала суду
06.06.2019
Ухвала суду
06.06.2019
Ухвала суду
06.06.2019
Ухвала суду
14.05.2019
Ухвала суду
14.05.2019
Ухвала суду
14.05.2019
Ухвала суду
22.04.2019
Ухвала суду
22.04.2019
Ухвала суду
22.04.2019
Ухвала суду
08.04.2019
Ухвала суду
08.04.2019
Ухвала суду
05.04.2019
Ухвала суду
01.04.2019
Ухвала суду
01.04.2019
Ухвала суду
01.04.2019
Ухвала суду
28.03.2019
Ухвала суду
19.03.2019
Ухвала суду
14.03.2019
Ухвала суду
06.03.2019
Ухвала суду
04.03.2019
Ухвала суду
04.03.2019
Ухвала суду
04.03.2019
Ухвала суду
18.02.2019
Ухвала суду
18.02.2019
Ухвала суду
04.02.2019
Ухвала суду
01.02.2019
Ухвала суду
25.01.2019
Ухвала суду
25.01.2019
Ухвала суду
21.01.2019
Ухвала суду
17.01.2019
Ухвала суду
14.01.2019
Ухвала суду
13.12.2018
Ухвала суду
07.12.2018
Ухвала суду
23.11.2018
Ухвала суду
16.11.2018
Ухвала суду
15.11.2018
Ухвала суду
Вправо
10 Справа № 911/2532/18
Моніторити
Постанова /26.05.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /28.04.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /21.04.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /14.04.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /18.03.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /15.03.2021/ Касаційний господарський суд Постанова /25.01.2021/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /17.12.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /14.12.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /14.12.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /30.11.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /09.11.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /29.09.2020/ Північний апеляційний господарський суд Рішення /21.08.2020/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /31.07.2020/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /17.07.2020/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /19.06.2020/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /19.06.2020/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /05.06.2020/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /22.05.2020/ Господарський суд Київської області Постанова /08.01.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /05.12.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /05.11.2019/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /25.10.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /25.10.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /25.10.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /25.10.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /25.10.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /25.10.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /18.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /18.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /18.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /17.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Постанова /17.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Постанова /17.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /17.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /17.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /17.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /30.09.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /30.09.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /30.09.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /16.09.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /16.09.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /16.09.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /27.08.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /27.08.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /27.08.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /22.08.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /22.08.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /22.08.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /09.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /09.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /09.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /09.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /09.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /09.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /08.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /08.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /08.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /08.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /08.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /08.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /07.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /07.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /07.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /22.07.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /22.07.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /22.07.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /08.07.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /08.07.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /08.07.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /12.06.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /12.06.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /12.06.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /06.06.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /06.06.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /06.06.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /14.05.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /14.05.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /14.05.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /22.04.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /22.04.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /22.04.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /08.04.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /08.04.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /05.04.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /01.04.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /01.04.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /01.04.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /28.03.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /19.03.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /14.03.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /06.03.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.03.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.03.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.03.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /18.02.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /18.02.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.02.2019/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /01.02.2019/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /25.01.2019/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /25.01.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /21.01.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /17.01.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /14.01.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /13.12.2018/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /07.12.2018/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /23.11.2018/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /16.11.2018/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /15.11.2018/ Господарський суд Київської області
Це рішення містить правові висновки
Це рішення містить правові висновки
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 911/2532/18
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /26.05.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /28.04.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /21.04.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /14.04.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /18.03.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /15.03.2021/ Касаційний господарський суд Постанова /25.01.2021/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /17.12.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /14.12.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /14.12.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /30.11.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /09.11.2020/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /29.09.2020/ Північний апеляційний господарський суд Рішення /21.08.2020/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /31.07.2020/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /17.07.2020/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /19.06.2020/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /19.06.2020/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /05.06.2020/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /22.05.2020/ Господарський суд Київської області Постанова /08.01.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /05.12.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /05.11.2019/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /25.10.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /25.10.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /25.10.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /25.10.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /25.10.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /25.10.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /18.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /18.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /18.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /17.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Постанова /17.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Постанова /17.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /17.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /17.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /17.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /30.09.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /30.09.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /30.09.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /16.09.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /16.09.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /16.09.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /27.08.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /27.08.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /27.08.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /22.08.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /22.08.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /22.08.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /09.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /09.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /09.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /09.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /09.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /09.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /08.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /08.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /08.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /08.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /08.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /08.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /07.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /07.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /07.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /22.07.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /22.07.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /22.07.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /08.07.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /08.07.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /08.07.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /12.06.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /12.06.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /12.06.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /06.06.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /06.06.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /06.06.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /14.05.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /14.05.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /14.05.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /22.04.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /22.04.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /22.04.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /08.04.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /08.04.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /05.04.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /01.04.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /01.04.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /01.04.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /28.03.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /19.03.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /14.03.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /06.03.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.03.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.03.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.03.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /18.02.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /18.02.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.02.2019/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /01.02.2019/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /25.01.2019/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /25.01.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /21.01.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /17.01.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /14.01.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /13.12.2018/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /07.12.2018/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /23.11.2018/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /16.11.2018/ Господарський суд Київської області Ухвала суду /15.11.2018/ Господарський суд Київської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 911/2532/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О. Р. - головуючого, Бакуліної С.В., Кондратової І. Д.,

за участю секретаря судового засідання - Шпорта О. В.,

представників учасників справи:

Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України"- Дзюбенка С. М. (адвокат),

Державного підприємства обслуговування повітряного руху України - Скокіна Л. Л. (адвокат),

Goiania Comercio E Servicos Internacionais LDA - не з`явилися,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державного підприємства обслуговування повітряного руху України та Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України"

на рішення Господарського суду Київської області від 21.08.2020 (суддя Горбасенко П.В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 (колегія суддів у складі: Корсака В.А., Євсікова О.О., Владимиренко С.В.)

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" (далі - МАУ або Авіакомпанія)

до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - Украерорух)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Goiania Comercio E Servicos Internacionais LDA

про визнання правочинів недійсними, зобов`язання утриматись від дій та визнання зобов`язання припиненим.

ВСТУП

1. Украерорух є державним підприємством - монополістом, яке надає послуги з аеронавігаційного обслуговування (далі - АНО) всім авіакомпаніям, які використовують повітряний простір України. Послуги надаються на умовах, передбачених Збірником аеронавігаційної інформації, затвердженим Державною авіаційною службою України (далі - Збірник). З авіакомпаніями - резидентами також укладається договір про АНО.

2. МАУ є авіакомпанією-резидентом, яка використовує повітряний простір України. У 2016 і 2018 роках МАУ укладала з Украерорухом договори про АНО, які виконувалися сторонами.

3. У 2018 році МАУ звернулася до суду з позовом, в якому стверджувала, що ці договори містили дискримінаційні умови (гірші порівняно з умовами надання аналогічних послуг нерезидентам). Внаслідок цього Авіакомпанія сплатила за договорами на 10 369 847,33 грн більше, аніж мала би заплатити, якщо б договори не містили цих дискримінаційних умов. МАУ просила визнати недійсними відповідні положення договорів, а також визнати її борг перед відповідачем погашеним на суму такої переплати. Також просила суд зобов`язати Украерорух утриматися від включення дискримінаційних умов до договорів, які у подальшому будуть укладатися з позивачем.

4. Суд першої інстанції у задоволенні вимог відмовив повністю, проте суд апеляційної інстанції позов частково задовольнив - визнав умови договорів, які регулювали оплату пені, річних та інфляційних процентів дискримінаційними і недійсними. Щодо інших вимог залишив в силі рішення суду першої інстанції про відмову у їх задоволенні.

5. І Украерорух, і МАУ звернулися до суду з касаційними скаргами на рішення суду апеляційної інстанції.

6. У цій справі перед Верховним Судом постали такі питання:

- чи є Украерорух державним органом;

- чи є Збірник нормативним актом, норми якого застосовуються до відносин між МАУ та Украерорухом;

- чи є ефективним способом захисту визнання судом недійсними спірних умов договорів, якщо ідентичні за змістом положення містяться у нормах Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та Збірнику;

- чи перебувають авіакомпанії-резиденти та авіакомпанії-нерезиденти в аналогічному становищі при користуванні послугами з АНО в Україні, тобто чи є потенційно можливою дискримінація осіб з однієї з цих груп відносно іншої;

- чи можуть бути визнані недійсними як дискримінаційні положення господарських договорів, добровільно укладених сторонами;

- чи є належним способом захисту вимога про заборону на майбутнє включати в договори дискримінаційні умови.

7. Верховний Суд скасував рішення суду апеляційної інстанції та залишив в силі рішення суду першої інстанції, яким було повністю відмовлено в задоволенні позовних вимог, з наступних міркувань.

Історія справи

Обставини справи, встановлені судами

8. Украерорух є провайдером АНО, який надає послуги з АНО польотів повітряних суден у повітряному просторі України на всіх етапах польоту.

9. МАУ є суб`єктом авіаційної діяльності, яка здійснюється у сфері повітряних перевезень пасажирів та вантажу, а також є споживачем послуг з АНО, які надаються Украерорухом.

10. 01.01.2016 Украерорух (виконавець) та Авіакомпанія (замовник) уклали договір № 6/2-16 про надання послуг з АНО, відповідно до умов якого замовник замовляє і зобов`язується оплатити, а виконавець у порядку та на умовах, визначених цим договором, бере зобов`язання надавати позивачу послуги з АНО (далі - Договір № 1). Строк дії договору з 01.01.2016 по 31.12.2016.

11. 01.01.2018 Украерорух (виконавець) та Авіакомпанія (замовник) уклали договір № 6/2-18 про надання послуг з АНО, відповідно до умов якого замовник замовляє і зобов`язується оплатити, а виконавець у порядку та на умовах, визначених цим договором, бере зобов`язання надавати позивачу послуги з АНО (далі - Договір № 2). Строк дії договору з 01.01.2018 до 31.12.2018.

12. У Договорах №№ 1, 2, які є ідентичними за змістом, за винятком термінів дії, сторони передбачили, що:

- розмір плати за послуги з АНО (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) визначено чинним законодавством України та публікується в Збірнику (п. 3.1);

- нарахування виконавцем плати за АНО здійснюється щомісяця (п. п. 3.4, 3.5);

- на підставі реєстру виконаних польотів (додаток № 4) виконавець складає акт здачі-приймання наданих послуг (додаток № 5) у двох екземплярах;

- виконавець надсилає рекомендованим листом на поштову адресу замовника два примірники акта здачі-приймання наданих послуг, підписаних зі свого боку, реєстр виконаних польотів до нього та виставлені рахунки-фактури на оплату за надані послуги з АНО внутрішніх та міжнародних рейсів (додатки №№ 6, 7), рахунки на пеню, інфляційні проценти та проценти річні (п. 3.6);

- замовник зобов`язаний протягом 10 робочих днів, починаючи від дня отримання, підписати акт і надіслати його виконавцю або подати письмове оскарження (претензію) щодо отриманих послуг. У разі, якщо протягом зазначеного строку виконавець не отримає підписаний замовником акт або письмове оскарження (претензію) щодо наданих послуг, послуги вважаються прийнятими замовником у повному обсязі та є підставою для взаємних розрахунків між замовником і виконавцем (п. 3.7);

- строк, у межах якого має бути сплачений рахунок-фактура, становить 10 робочих днів, починаючи від дня отримання його замовником. У разі отримання рахунку-фактури на оплату у неробочий день, перебіг зазначеного строку починається з першого робочого дня (п. 3.8);

- у разі несплати замовником рахунку у зазначені в договорі строки або за наявності випадків, передбачених у п. 5.3 договору (ліквідації, реорганізації, зміни правового статусу), АНО може надаватися замовнику за умови попередньої оплати (п. 3.12);

- за будь-який несплачений у визначений строк рахунок-фактуру до 30 календарних днів (включно), починаючи з дня наступного за останнім днем встановленого п. 3.8 договору строку, замовник сплачує виконавцеві пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ), що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. За кожен несплачений рахунок-фактуру у строк понад 30 календарних днів, починаючи з дня наступного за останнім днем встановленого п. 3.8 договору строку, замовник сплачує виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення (п. 4.1);

- у разі прострочення виконання грошового зобов`язання до 30 календарних днів (включно), замовник зобов`язаний сплатити суму боргу на користь виконавця з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні проценти) за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, починаючи з дня наступного за останнім днем, встановленого п. 3.8 договору десятиденного строку. У разі прострочення виконання грошового зобов`язання понад 30 календарних днів, замовник зобов`язаний сплатити суму боргу на користь виконавця з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні проценти) за весь час прострочення, а також понад 10 % річних від простроченої суми, починаючи з дня наступного за останнім днем, встановленого п. 3.8 договору десятиденного строку (п. 4.3).

13. На момент укладення Договорів №№1, 2 діяв Збірник аеронавігаційної інформації, в редакції від 02.02.2017.

14. У розділі GEN 4.2.4 Збірника "Методи оплати" передбачено:

- поданням заявки на виконання польотів в районі польотної інформації (FIR) України користувач автоматично приймає процедури виставлення та стягнення плати за АНО, які діють в Україні;

- за польоти, які виконуються в районі польотної інформації України з 01.08.2014, Украерорух виставляє рахунки та стягує плату за АНО з повітряних суден всіх авіакомпаній самостійно;

- ставки та порядок розрахунку плати встановлюються такими, які діяли на день виконання польоту;

- дата, до якої має бути здійснена оплата, вказується в рахунку;

- термін оплати - 30 календарних днів для нерезидентів України при оплаті в євро та 10 робочих днів для резидентів України при оплаті в національній валюті України;

- термін письмового оскарження виставленого рахунку складає 60 днів з дня виставлення рахунку для нерезидентів України та 30 днів з дня виставлення рахунку для резидентів України;

- будь-яка претензія користувача не дає йому права зменшувати суму відповідного рахунку без офіційної на те згоди Украероруху;

- за будь-який несплачений у встановлений термін рахунок нараховується пеня у розмірі 13 % річних від суми заборгованості. При розрахунках у національній валюті України пеня сплачується відповідно до діючого законодавства України.

15. За період з березня 2017 року по липень 2018 року відповідач нарахував, а позивач сплатив пеню, інфляційні проценти та проценти річні (далі - санкції) на загальну суму 10 369 847,33 грн.

16. 13.11.2018 позивач звернувся до відповідача з листом № 01-18-385, у якому заявив про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до ст. 203 Господарського кодексу України (далі - ГК); наполягав на здійсненні часткового зарахування грошового зобов`язання МАУ перед Украерорухом в розмірі 10 369 847,33 грн за рахунком від 31.08.2018 № 463, які сплачені Авіакомпанією. Підставою зарахування зустрічної однорідної вимоги позивач вважав те, що умови п.п. 4.1, 4.3 Договорів №№ 1, 2 містять дискримінаційні умови в частині розміру пені, відсотків річних, інфляційних втрат та термінів оплати зазначених санкцій; позивач акцентував увагу на тому, що для нерезидентів розмір пені та терміни здійснення оплати є значно меншими та вигіднішими. МАУ вважала, що з моменту отримання цієї заяви Украерорухом зазначені грошові зобов`язання є припиненими.

17. У листі від 30.11.2018 № 1-25-5851 Украерорух заперечив проти проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, посилаючись на відсутність заборгованості Украероруху перед МАУ в розмірі 10 369 847,33 грн.

18. Збірник в редакції від 07.11.2019 встановив однакові для резидентів та нерезидентів строки оплати рахунків, оскарження, а також однаковий розмір санкцій за прострочення такої оплати.

Короткий зміст позовних вимог

19. 14.11.2018 МАУ звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Украероруху та просила:

- визнати недійсними п. п. 4.1, 4.3 укладених сторонами договорів №№ 1, 2;

- визнати припиненими зобов`язання МАУ перед Украерорухом в частині оплати послуг з АНО за серпень 2018 року (рахунок-фактура від 31.08.2018 № 463) в сумі 10 369 847,33 грн, які відповідач надав на підставі договору № 2;

- зобов`язати Украерорух утримуватися від застосування у відносинах з МАУ під час надання послуг з АНО неоднакових умов щодо строків (термінів) оплати рахунків-фактур за надані послуги з АНО, строків (термінів) оскарження рахунків-фактур за надані послуги та умов щодо надання послуг за умови попередньої оплати.

20. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні положення договорів є дискримінаційними щодо резидентів порівняно з нерезидентами, а тому суперечать Закону "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні".

21. За період з березня 2017 року по липень 2018 року на виконання спірних пунктів договорів позивач сплатив 10 369 847,33 грн. Позивач зарахував ці кошти на погашення грошової заборгованості, яка виникла у нього перед відповідачем за серпень 2018 року (тобто як зустрічні однорідні вимоги), але відповідач не погоджується з таким зарахуванням, тому позивач просив суд визнати відповідні зобов`язання позивача перед відповідачем припиненими.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

22. Господарський суд Київської області рішенням від 21.08.2020 в позові відмовив.

23. Суд першої інстанції послався на положення ст. 15 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, ст. ст. 6, 16, 203, 215, 601, 627, 628 ЦК, ст. ст. 20, 31, 179, 181 ГК, п. 16 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України (далі - ПК), ч. 1 ст. 10 Закону "Про природні монополії", п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 3 Закону "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", пп. 3 п. 4 Розділу 3 Авіаційних правил України "Обслуговування/управління аеронавігаційною інформацією", затверджених наказом Державіаслужби від 11.04.2016 № 258 (далі - Авіаційні правила), розділ GEN 4.2.4 Збірника, та виходив з того, що:

- в укладених сторонами Договорах №№ 1, 2 містяться норми щодо термінів оплати, оскарження рахунків та застосування адміністративно-господарських санкцій за їх неналежне виконання, що відображені для резидентів у нормах GEN 4.2.4 Збірника, і які погоджені сторонами при їх укладанні;

- позивач не довів існування підстав, передбачених ст. 203 ЦК, необхідних для визнання недійсними п. п. 4.1, 4.3 Договорів №№ 1, 2;

- немає підстав для зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 10 369 847,33 грн, оскільки відповідач не визнає борг на таку суму;

- позивач обрав неналежний спосіб судового захисту про зобов`язання відповідача утримуватись від застосування дискримінаційних умов в договорах з позивачем на майбутнє (права ще не порушені і невідомо чи будуть порушені, такий спосіб не передбачено законом, він є абстрактним).

24. Північний апеляційний господарський суд постановою від 25.01.2021 рішення суду першої інстанції частково скасував, ухвалив нове рішення про часткове задоволення позову: визнав недійсними п.п. 4.1, 4.3 Договорів №№ 1, 2; в іншій частині рішення суду залишив без змін.

25. Апеляційний господарський суд послався на дискримінаційний характер оспорюваних положень договорів, які створюють суб`єктам господарювання авіаційної діяльності - резидентам нерівні умови порівняно з конкурентами - нерезидентами.

26. Суд апеляційної інстанції із посиланням на ст. 8, 19 Конституції України, ст. 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ) та ст. 1 Протоколу 1 до ЄКПЛ, ст. 15 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, ст. ст. 3, 11, 13, 14, 16, 203, 204, 215, 216, 217, 509, 601, 626, 1212 ЦК; ст. ст. 20, 25, 31, 202, 203, 207, 208 ГК; ст.ст. 1, 36, 37 ПК; ч. 1 ст. 10 Закону "Про природні монополії"; ст.ст. 1, 4, 5, 6 Закону "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні"; пп. 3 п. 4 Розділу 3 Авіаційних правил; GEN 4.2.4 Збірника, нормативні документи Міжнародної організації цивільної авіації (далі - ICAO) зазначив, що:

- п. 4.1 Договорів №№ 1, 2 суперечить п. 6 GEN 4.2.4 Збірника, яким визначено, що за будь-який несплачений у встановлений термін рахунок нараховується пеня у розмірі 13 % річних від суми заборгованості. При розрахунку у національній валюті України сплачується пеня відповідно до діючого законодавства України; п. 6 GEN 4.2.4 Збірника має застосовуватися як щодо резидентів так і нерезидентів України; розмір пені 13 % річних від суми заборгованості мав би бути однаковим для усіх суб`єктів авіаційної діяльності;

- встановлення для позивача пені у розмірі вищому, ніж іншим суб`єктам авіаційної діяльності, та встановлення інших додаткових санкцій, які не передбачені GEN 4.2.4 Збірника, призвело до створення позивачу нерівних умов у конкуренції порівняно з ними, оскільки такі дії сприяють збільшенню витрат, пов`язаних зі сплатою за надані послуги, при наданні одного комплексу послуг всім суб`єктам авіаційної діяльності незалежно від ознак резидентства;

- положення GEN 4.2.4 не містять умов щодо правових підстав нарахування 3 % річних від простроченої суми, боргу на користь виконавця з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні проценти) за весь час прострочення, а також понад 10 % річних від простроченої суми; такий вид санкцій для нерезидентів взагалі не передбачено;

- обґрунтованими є аргументи позивача щодо застосування дискримінаційних термінів оплати, оскільки за наявності підстав для застосування санкцій визначених п.п. 4.1, 4.3 Договорів №№ 1, 2, для нерезидентів пеня та інші санкції нараховуються після спливу 30 календарних днів, а для позивача - після 10 робочих днів, при аналогічному об`ємі послуг, що надає відповідач;

- у спірному питанні позивача поставлено у залежність не від верховенства права, а від суб`єктивних чинників, пов`язаних з особою відповідача, який є монополістом на загальнодержавному ринку послуг по наданню послуг з АНО повітряних суден, волі посадових осіб, яка з огляду на викладені положення законодавства не може бути абсолютною;

- позивачу, якому було встановлено значно більший розмір пені та встановлені додаткові санкції у вигляді нарахування 3 % річних від простроченої суми боргу на користь виконавця з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні проценти) за весь час прострочення, а також понад 10 % річних від простроченої суми, створювались дискримінаційні умови господарської діяльності у порівнянні з іншими суб`єктами господарювання, в тому числі нерезидентами, яким встановлено розмір санкцій, що є значно меншими за розміром, а такі санкції як 3% річних, інфляційні втрати 10 % річних від простроченої суми взагалі не встановлені;

- підлягають відхиленню доводи відповідача про те, що санкції визначено у відповідності до умов GEN 4.2.4 в редакції на час виникнення спірних правовідносин, оскільки вони спростовуються самими положеннями GEN 4.2.4 та не спростовують доводів позивача щодо створення йому нерівних умов діяльності порівняно з іншими суб`єктами господарювання авіаційної діяльності, які діють на ринку;

- відповідач, починаючи з 2019 року, припинив практику встановлення дискримінаційних санкцій за порушення строків оплати послуг за ознакою їх резидентності - згідно Збірника у редакції 2019 року розмір санкцій за порушення строків оплати послуг з АНО є однаковим для резидентів та нерезидентів; п. 6. GEN 4.2.4 Збірника, окрім пені у розмірі облікової ставки Національного банку України, було також встановлено відповідальність у вигляді 3 % річних від простроченої суми. Зазначене свідчить про те, що у 2019 році резидентів та нерезидентів, які користуються послугами з АНО, поставлено в рівні умови щодо розміру та виду санкцій;

- пункти 4.1, 4.3 Договорів №№ 1, 2 суперечать вимогам ст.15 "Аеропортові і подібні їм збори" Конвенції Про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, у якій визначено, що кожен аеропорт у Договірній державі, відкритий для громадського користування її національними повітряними суднами, відкритий також, з урахуванням положень ст. 68, на однакових умовах для повітряних суден усіх інших Договірних держав. Такі самі однакові умови застосовуються при користуванні повітряними суднами кожної Договірної держави всіма аеронавігаційними засобами, включаючи радіо - і метеорологічне забезпечення, які можуть бути надані для суспільного користування з метою забезпечення безпеки та оперативності аеронавігації;

- визначаючи розмір пені, а також додаткові штрафні санкції для позивача у справі, відповідач, як суб`єкт природних монополій на загальнодержавному ринку послуг по наданню послуг з АНО повітряних суден, який надає послуги всім авіаперевізникам, які здійснюють польоти в повітряному просторі України, в тому числі резидентам і нерезидентам, маючи дискреційні повноваження щодо цього, повинен керуватися, в першу чергу, приписами ст. 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- відповідач не надав суду належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів на підтвердження того, що визначені в п.п. 4.1, 4.3 Договорів №№ 1, 2 санкції відповідають легітимній меті, а також балансу суспільного інтересу й приватного інтересу позивача;

- відповідач не довів об`єктивність та розумність підходу у визначенні позивачу пені у розмірі значно більшому ніж для нерезидентів, а також встановленні додаткових санкцій, для нього як для резидента, що, в свою чергу, суперечить GEN 4.2.4 Збірника в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин;

- вимога про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, обґрунтована позивачем ст. 1212 ЦК, ст. ст. 202, 203 ГК, і з цих підстав задоволенню не підлягає, оскільки правові наслідки недійсності правочину визначено ч. 2 ст. 216 ЦК, яка визначає порядок проведення реституції; позовних вимог на підставі ч. 2 ст. 216 ЦК не заявлено; положення ст. 1212 ЦК не регулюють процедуру здійснення реституції, тому посилання на зазначену статтю є безпідставним;

- позивач не довів наявності правових підстав здійснення зарахування за його заявою від 13.11.2018 (не довів, що такі вимоги є безспірними);

- вимога позивача про зобов`язання відповідача у судовому порядку утриматись від вчинення певних дій стосується імовірного порушення прав позивача відповідачем у майбутньому, і у даному випадку базується лише на припущеннях про те, що право може бути порушене у майбутньому; обраний позивачем спосіб судового захисту, а саме вимога про зобов`язання відповідача утриматись від вчинення дій, є невизначеним та абстрактним, розрахованим на майбутнє, не містить в собі доводів підтверджених доказами щодо конкретного випадку порушеного його права; особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Короткий зміст наведених у касаційних скаргах вимог

27. 26.02.2021 Украерорух звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

28. 01.03.2021 Авіакомпанія звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 21.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021, в якій просить їх скасувати в частині відмови в позові та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

Доводи учасників справи

29. Украерорух у касаційній скарзі посилається на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК та вказує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення GEN 4.2.4 Збірника, а висновок Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах відсутній.

30. Украерорух зазначає, що:

- суд апеляційної інстанції проігнорував доводи Украеруху про те, що Збірник- це санкціонована державою публікація, яка видається відповідно до норм міжнародного законодавства; в укладених сторонами договорах містяться такі самі норми, що й у GEN 4.2.4 Збірника, але позивач не оскаржував відповідні положення Збірника;

- виставлення рахунків та їх оплата позивачем відбувається в національній валюті України, тоді як нерезиденти розраховуються в євро, що зумовлює різницю в нарахуванні інфляційних втрат та річних процентів - до відносин між Украерорухом та МАУ застосовується ч. 2 ст. 625 ЦК, яка містить приписи щодо нарахування інфляційних відсотків та 3% річних; цей довід суд апеляційної інстанції також проігнорував;

- п. 6 GEN 4.2.4 Збірника визначено, що при розрахунках у національній валюті України пеня сплачується згідно із законодавством України; оскаржуваними договорами визначений розмір штрафних санкцій відповідно до ст. 231 ГК;

- Договори №№ 1, 2 були укладені на підставі вільного волевиявлення сторін, позивач при їх погодженні не висловив жодних зауважень до положень договорів, зміни формулювань, зокрема щодо способів та часу розрахунків;

- постанова Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 призвела до створення нерівних умов між позивачем та іншими українськими авіакомпаніями;

- Верховний Суд, ухвалюючи постанову від 12.11.2020 у справі № 910/1766/19, не визнав дискримінаційними положення іншого договору, що аналогічні положенням оспорюваних п.п. 4.1, 4.3 (які визнані недійсними оскаржуваним рішенням);

- відповідач є суб`єктом господарювання державного сектору економіки, що здійснює свою діяльність відповідно до статуту, а тому застосування положень ст. 31 ГК, у якій йдеться про дискримінацію органами влади, є необґрунтованим.

31. У відзиві на касаційну скаргу Украероруху Авіакомпанія зазначає, що:

- Збірник не є законодавчим актом та не містить норм права, а тому Верховний Суд не міг викладати висновок щодо його застосування;

- суд правильно застосував положення GEN 4.2.4 Збірника, порівнявши його положення з оспорюваними пунктами договорів, які містили дискримінаційні умови;

- оспорювані положення договорів не є аналогічними з договором, щодо укладення якого вирішувався спір у справі № 910/1766/19;

- визнання недійсними оспорюваних пунктів не призвело до створення нерівних умов для інших українських авіакомпаній;

- посилання Украероруху на можливість встановлення розміру санкцій на розсуд сторін є безпідставним, оскільки він є монополістом на державному рівні та має застосовувати недискримінаційні умови.

32. МАУ у касаційній скарзі посилається на п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК. Зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення ст.ст. 216, 1212 ЦК та не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27.11.2019 у справі № 396/29/17 та від 12.06.2020 у справі № 906/775/17 про те, що положення ст. 216 ЦК застосовуються до випадків, коли відбувається двостороння реституція; у випадку, коли тільки одна із сторін недійсного правочину здійснила його виконання, для повернення виконаного підлягають застосуванню норми ст. 1212 ЦК. Також, апеляційний суд неправильно застосував положення ст. 203 ГК, ст.ст. 601, 602 ЦК, не врахувавши висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19, відповідно до яких припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не залежить від згоди на це іншого учасника відносин.

33. Авіакомпанія також стверджує про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування ст.ст. 13, 16 ЦК в контексті обраного ним способу захисту порушеного права та невизнаного інтересу шляхом зобов`язання відповідача утриматися від застосування у відносинах з позивачем дискримінаційних умов надання послуг з АНО.

34. Крім того, МАУ зазначає, що:

- моментом, з якого Украерорух безпідставно набув грошові кошти, які Авіакомпанія сплатила на виконання пунктів Договорів №№ 1, 2, визнаних судом недійсними, є фактичні дати їх перерахування, вказані в платіжних дорученнях, що наявні в матеріалах справи, і з цих же дат у відповідача виник обов`язок повернути ці кошти;

- Украерорух на підставі п.п. 4.1, 4.3 Договорів №№ 1, 2 нарахував, а Авіакомпанія сплатила грошові кошти в сумі 10 369 847,33 грн. Ці обставини підтверджені належними доказами (рахунки-фактури Украероруху про нарахування штрафних санкцій та платіжні доручення позивача про їх оплату), дослідженими судами попередніх інстанцій;

- Украерорух на виконання умов Договору № 2, які не визнавались судом недійсними, нарахував плату за АНО за серпень 2018 року в сумі 104 513 362,18 грн (рахунок від 31.08.2018 № 463); тож станом на 13.11.2018 між сторонами спору існували зустрічні грошові вимоги, які в порядку визначеному ст. 601 ЦК, ст. 203 ГК зараховані та, відповідно, є припиненими;

- суд безпідставно не взяв до уваги, що визнання недійсними п. п. 4.1, 4.3 Договорів №№ 1, 2 призводить до односторонньої реституції, оскільки ці пункти стосувались лише обов`язку МАУ сплатити штрафні санкції і фактичне їх виконання у вигляді сплати штрафних санкцій могло здійснюватися та фактично здійснювалось тільки однією стороною;

- заперечення Украероруху проти зарахування та наявності у нього грошового зобов`язання перед МАУ в розмірі 10 369 847,33 грн, які є сумою грошових коштів, отриманих ним на виконання п. п. 4.1, 4.3 Договорів №№ 1, 2, що визнані недійсними, не могли бути перешкодою для зарахування та припинення зобов`язання, оскільки не підтверджувались жодними доказами та були необґрунтованими.

35. У відзиві на касаційну скаргу Авіакомпанії Украерорух зазначає, що:

- сторони в договорах досягли на власний розсуд згоди з усіх їх істотних умов;

- станом на 02.04.2021 заборгованість Авіакомпанії за надані послуги становить більше 1,4 млрд грн;

- відповідно до ст. 230 ГК він обґрунтовано нарахував МАУ штрафні санкції; зарахування зустрічних вимог між сторонами не відбулося у зв`язку із спірним характером зустрічного зобов`язання.

Надходження касаційних скарг на розгляд Верховного Суду

36. Верховний Суд ухвалою від 15.03.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Украероруху, а ухвалою від 18.03.2021 - за касаційною скаргою Авіакомпанії; розгляд касаційних скарг призначив на 14.04.2021. Ухвалою від 14.04.2021 Верховний Суд відклав розгляд справи на 21.04.2021; в судовому засіданні 21.04.2021 оголосив перерву до 28.04.2021; в судовому засіданні 28.04.2021 оголосив перерву до 26.05.2021.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перед тим, як надати відповіді на ключові аргументи і доводи касаційних скарг, Верховний Суд вважає за необхідне зупинитися на визначенні правового статусу Украероруху (чи є він державним органом) та Збірника (чи є він нормативно-правовим актом). Адже від відповідей на ці запитання, котрі, як свідчать доводи сторін, не є простими і однозначними, залежить і вирішення інших ключових питань у цій справі.

Чи є Украерорух державним органом?

37. Украерорух посилається на помилковість висновків суду апеляційної інстанції про можливість застосування до Украероруху положень чинного законодавства щодо заборони дискримінації з боку державних органів, суб`єктів владних повноважень, зокрема ст. 31 ГК.

38. Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Авіаційних правил суб`єктами авіаційної діяльності є:

- Державна авіаційна служба України;

- провайдер аеронавігаційного обслуговування;

- постачальник аеронавігаційних даних і аеронавігаційної інформації;

- користувачі повітряного простору.

39. Відповідно п. 2 розділу ІІ Авіаційних правил Державна авіаційна служба України (далі - Державіаслужба) здійснює контроль та нагляд за забезпеченням аеронавігаційного обслуговування. Відповідно до ст.ст. 6, 7 ПК та Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 №520, Державіаслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Державіаслужба реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України і є уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

40. Згідно з п. 3 розділу ІІ Авіаційних правил уповноваженим органом з питань обслуговування/управління аеронавігаційними даними та аеронавігаційною інформацією є Служба аеронавігаційної інформації (далі - САІ). САІ діє відповідно до Авіаційних правил, положення про САІ, законодавства України в сфері обслуговування/управління аеронавігаційною інформацією та з урахуванням вимог стандартів і рекомендованої практики ІСАО та вимог Євроконтролю. Положення про САІ погоджується Державіаслужбою. САІ надає аеронавігаційні дані та аеронавігаційну інформацію, необхідну для забезпечення безпеки, регулярності і ефективності аеронавігації, у формі, яка відповідає вимогам стандартів та рекомендованої практики ІСАО та документів Євроконтролю щодо організації повітряного руху, а також відповідає експлуатаційним потребам.

41. Відповідно до Статуту Украероруху, затвердженого у новій редакції наказом Міністерства інфраструктури від 06.04.2016 №137, Украерорух є державним унітарним комерційним підприємством, провайдером АНО, який входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України. Украерорух надає послуги з аеронавігаційного обслуговування у повітряному просторі України та над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху міжнародними договорами покладено на Україну.

42. МАУ є користувачем повітряного простору.

43. Суди попередніх інстанцій встановили, що Украерорух є провайдером послуг з АНО, суб`єктом природних монополій на загальнодержавному ринку, надає послуги всім авіаперевізникам, які здійснюють польоти в повітряному просторі України, в тому числі резидентам і нерезидентам.

44. Таким чином, Украерорух є суб`єктом господарювання, державним комерційним підприємством, яке на монопольній основі надає всім авіаперевізникам послуги з АНО повітряних суден.

45. Украерорух не є державним органом. Водночас до складу Украероруху входить САІ, яка є єдиним повноважним і відповідальним органом з питань обслуговування аеронавігаційною інформацією в Україні й діє на основі повноважень, делегованих їй Державіаслужбою.

46. Відповідно до Статуту Украероруху до предмету діяльності Украероруху, поряд із наданням послуг з АНО, належить регулювання повітряного руху, організація використання повітряного простору та повітряного руху, забезпечення контролю за порядком та правилами використання повітряного простору. Керівник Украероруху одночасно є Начальником служби руху, керівником Об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України, а до складу підприємства входять підрозділи Об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України.

47. Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

48. Таким чином, Украерорух хоча й не є органом державної влади, але наділений власними, управлінськими повноваженнями внаслідок їх делегування Державіаслужбою. Тобто у правовідносинах з іншими особами Украерорух може виступати або як державне підприємство (особа приватного права) або як суб`єкт владних повноважень, регулятор повітряного руху.

49. Водночас, у справі, що розглядається, відносини Украероруху з МАУ є господарськими, договірними, а не адміністративними (відносинами влади - підпорядкування), адже спір виник не щодо регуляторної діяльності Украероруху, а щодо визнання недійсними положень господарського договору, укладеного між сторонами. Жодна зі сторін спору не стверджувала про адміністративний характер цього договору.

50. Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з доводами Украероруху про помилковість висновків суду апеляційної інстанції про порушення відповідачем ч. 2 ст.19 Конституції України (при визначенні розміру пені та штрафних санкцій), ст. 1 Протоколу 1 до ЄКПЛ (дії відповідача помилково кваліфіковані судом як втручання держави у право власності, позбавлення позивача майна), приписів ч.2 ст.25, ст. 31 ГК, оскільки ці статті забороняють дискримінацію суб`єктів господарювання та порушення правил конкуренції саме органами влади та місцевого самоврядування, а не іншими суб`єктами господарювання.

Чи є Збірник нормативним актом, норми якого застосовуються до відносин між МАУ та Украерорухом?

51. Украерорух зазначає у касаційній скарзі, що суд апеляційної інстанції не надав належним чином оцінки GEN 4.2.4 Збірника.

52. Украерорух вважає Збірник нормативно-правовим актом, норми якого імперативно регулюють відносини між Украерорухом та авіакомпаніями.

53. МАУ у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що Збірник не є законодавчим актом і не містить норм права, а тому Верховний Суд не може робити висновків щодо застосування положень Збірника у правовідносинах в сфері авіанавігаційного обслуговування. Розділ GEN Збірника містить умови оплати послуг Украероруху, встановлені ним самостійно.

54. Суд першої інстанції визнав Збірник нормативно-правовим актом, ухваленим відповідно до норм міжнародного права. Суд апеляційної інстанції, застосовуючи норми GEN 4.2.4 до спірних відносин, не визначив правову природу цього документу, що в подальшому призвело до помилкових висновків.

55. Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 КАС нормативно-правовий акт це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

56. Відповідно до ч. 3 ст. 117 Конституції України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, установленому законом.

57. Указом Президента України від 03.10.1992 № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" державну реєстрацію нормативно-правових актів покладено на Міністерство юстиції України та його територіальні органи. Реєстрація здійснюється відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731. При реєстрації проводиться правова експертиза на відповідність Конституції та законам України, акту присвоюється реєстраційний номер та він заноситься до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

58. Нормативно-правовий акт підлягає оприлюдненню. Стаття 21-1 Закону "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" закріплює, що доведення до відома населення законів України та інших нормативно-правових актів здійснюється шляхом їх офіційного опублікування відповідно до закону державними друкованими засобами масової інформації та офіційними друкованими виданнями (офіційними виданнями), висвітлення аудіовізуальними засобами масової інформації, оприлюднення на офіційних веб-сайтах органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також в інший спосіб, визначений законом.

59. Закон "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" також передбачає низку вимог щодо розробки та оприлюднення регуляторних нормативних актів. Відповідно до ст. 1 Закону регуляторний акт - це (1) прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; (2) прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

60. Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 1 ПК АНО - обслуговування, яке здійснюється провайдерами АНО на всіх етапах польоту повітряних суден, що включає організацію повітряного руху, зв`язок, навігацію, спостереження (радіотехнічне забезпечення), пошук і рятування, метеорологічне обслуговування та надання аеронавігаційної інформації.

61. Відповідно до ч. 1 ст. 36 ПК АНО польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) здійснюється провайдерами АНО на платній основі. Плата за послуги з АНО (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) справляється Євроконтролем та/або провайдером (провайдерами) АНО відповідно до міжнародних договорів та законодавства України. Порядок розрахунку розміру зазначеної плати, порядок її внесення та звільнення від сплати визначається відповідно до законодавства України та зобов`язань України за міжнародними договорами України (ч. 3 ст. 36 ПК).

62. Відповідно до ч. 1 ст. 37 ПК, порядок обслуговування аеронавігаційною інформацією/даними здійснюється згідно з авіаційними правилами України відповідно до стандартів і рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації та вимог Євроконтролю.

63. Згідно з пп. 3 п. 4 Розділу 3 Авіаційних правил, провайдер АНО повинен публікувати умови доступу щодо видів обслуговування та мати формальний консультаційний процес з користувачами на регулярній основі як мінімум один раз на рік, поєднуючи індивідуальний та колективний підхід.

64. Відповідно до Авіаційних правил, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, Збірник - це санкціонована державою публікація, що містить довготермінову аеронавігаційну інформацію, яка видається у відповідності до вимог міжнародного законодавства. Збірник затверджується Державіаслужбою. Зміст Збірника складається з частин, розділів і підрозділів, які забезпечуються уніфікованими позначками для можливості його зберігання і пошуку стандартизованих електронних аеронавігаційних даних. Частина 1 Збірника "Загальні положення (GEN)" складається із 5 розділів і містить інформацію адміністративного та пояснювального характеру.

65. Збірник ведеться САІ, яка є повноважним органом з питань обслуговування аеронавігаційною інформацією в Україні. САІ входить до складу Украероруху та відповідає за збір та розповсюдження офіційної аеронавігаційної інформації, яка стосується всієї території й повітряного простору України, включаючи повітряний простір над районами відкритого моря й інші території - відповідно до регіональних угод. Завданням САІ є своєчасне забезпечення користувачів достовірною й точною інформацією, необхідною для підготовки і виконання польотів, з метою забезпечення необхідного рівня безпеки, регулярності й ефективності.

66. Збірник видається відповідно до положень ПК, Авіаційних правил, Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, нормативних документів ICAO ("Політика ІСАО стосовно аеропортових зборів та зборів за аеронавігаційне обслуговування", Doc 9161 "Керівництво ICAO щодо економічних аспектів аеронавігаційного обслуговування"), а також документів Європейської організації з безпеки аеронавігації ("Принципи визначення вартісної основи для маршрутних зборів та обчислення одиничних ставок", введений в дію на території України наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 25.11.2009 №1209 "Про застосування в цивільній авіації України документа Євроконтролю № 07.60.01" та "Умови застосування системи маршрутних зборів та умови оплати", введений в дію на території України наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 25.11.2009 №1210 "Про застосування в цивільній авіації України документа Євроконтролю № 07.60.02"). Таким чином, міжнародними договорами передбачений спеціальний порядок розробки, погодження та оприлюднення Збірника.

67. Збірник оприлюднюється Украерорухом в електронній формі на сайті Украероруху українською та англійською мовами, доступ до тексту та його оновлень є платним.

68. Відповідно до ст. 19 Закону "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

69. Отже, підсумовуючи викладене, Верховний Суд зазначає, що Збірник:

(1) видається відповідно до положень ПК, Авіаційних правил, Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, нормативних документів ICAO, учасницею якої є Україна;

(2) затверджується Державіаслужбою (центральним органом виконавчої влади);

(3) не є документом суто технічного чи довідкового характеру, а містить певні правила поведінки, розраховані на довгострокове та неодноразове застосування заздалегідь невизначним колом осіб (тобто містить правові норми, спрямовані на регулювання відносин, що виникають при користуванні повітряним простором України);

(4) підлягає обов`язковій публікації в передбаченому міжнародними договорами та законом порядку - Збірник оприлюднюється українською та англійською мовами на сайті Служби аеронавігаційної інформації України, яка входить до складу Украероруху; тобто, будь-яка заінтересована особа може отримати доступ до тексту збірника за плату, встановлену відповідно до закону та міжнародних договорів;

(5) умови АНО, викладені у Збірнику, є обов`язковими для будь-яких авіаперевізників, які користуються повітряним простором України в силу положень законодавства України та міжнародних договорів.

70. Враховуючи викладені ознаки, Верховний Суд доходить висновку про те, що Збірник (його регуляторна частина) є нормативно-правовим актом, яким регулюються відносини Украероруху та всіх авіаперевізників, що користуються повітряним простором України.

Чи є належним способом захисту визнання судом недійсними умов договору, за наявності аналогічних за змістом положень у законодавстві України?

71. У касаційній скарзі Украерорух зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав відповіді на доводи апеляційної скарги щодо того, що оскаржувані положення договорів значною мірою співпадають за змістом з положеннями ст. 625 ЦК та розділом Збірника GEN 4.2.4, який є нормативно-правовим актом, яким регулюються відносини Украероруху і МАУ. На думку скаржника, визнання недійсними відповідних п. 4.1. та 4.3. Договорів не призведе до захисту прав позивача, адже відносини між сторонами, що не врегульовані договором, регулюються відповідними нормами законодавства.

72. Верховний Суд погоджується з доводами Украероруху.

73. Договірні відносини авіакомпаній-резидентів України з Украерорухом регулюються ст. 625 ЦК, яка передбачає стягнення 3% річних та інфляційних втрат за порушення виконання грошового зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором.

74. У розділі GEN 4.2.4 Збірника у редакції від 02.02.2017, яка застосовується до спірних правовідносин, встановлено, що поданням заявки на виконання польотів в районі польотної інформації України користувач автоматично приймає процедури виставлення та стягнення плати за АНО, які діють в Україні.

75. FIR (Flight Information Region) - це частина повітряного простору України, район польотної інформації (Керівництво з дизайну структури повітряного простору України, затверджене наказом Державної авіаційної адміністрації від 22.07.2008 № 506). Повітряний простір України включає 5 районів польотної інформації (FIR Дніпро, FIR Київ, FIR Львів, FIR Одеса, FIR Сімферополь).

76. Пункти 4.1 та 4.3 Договорів №№ 1, 2 містять такі самі норми як і ст. 625 ЦК та розділ GEN 4.2.4 Збірника за певними винятками:

1) Для оплати рахунку п. 4.1 Договорів №№ 1, 2 встановлює строк 10 робочих днів - аналогічне положення міститься у GEN 4.2.4;

2) При несплаті по рахунку-фактурі протягом 30 днів після спливу строку на оплату стягуються інфляційні проценти, 3% річних - аналогічне положення міститься у ч.2 ст. 625 ЦК, а також пеня у розмірі облікової ставки НБУ (ЦК не містить такої норми, GEN 4.2.4 передбачає, що за будь-який несплачений у встановлений термін рахунок нараховується пеня у розмірі 13 % річних від суми заборгованості. При розрахунках у національній валюті України пеня сплачується відповідно до діючого законодавства України).

77. Таким чином, визнання недійсним тих положень п.п. 4.1, 4.3 Договорів, що стосуються строків оплати, стягнення інфляційних втрат, 3% річних, не призведе до захисту прав позивача, адже аналогічні за змістом норми містяться в ст. 625 ЦК та розділі GEN 4.2.4 Збірника і саме вони будуть застосовуватися до правовідносин між сторонами.

78. Суд апеляційної інстанції припустився помилки, розглянувши питання про недійсність п. п. 4.1 та 4.3 Договорів як дискримінаційних в цілому, тоді як він мав дослідити лише питання дискримінації авіакомпаній-резидентів при встановленні Украерорухом в договорі положень (стягнення 10% річних, пені у розмірі, що перевищує 13%), які є відмінними від чинного законодавчого регулювання.

Чи можуть бути визнані недійсними як дискримінаційні положення господарських договорів, добровільно укладених сторонами?

79. Відповідно до ст. 1 Закону "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

80. Закон розрізняє пряму і непряму дискримінацію.

81. Пряма дискримінація - ситуація, за якої з особою та/або групою осіб за їх певними ознаками поводяться менш прихильно, ніж з іншою особою та/або групою осіб в аналогічній ситуації, крім випадків, коли таке поводження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

82. Непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

83. Статтею 14 ЄКПЛ передбачено заборону дискримінації. Стаття встановлює, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою. Таким чином, під захист ст. 14 ЄКПЛ підпадають лише права, захищені іншими її статтями.

84. Водночас, Протокол 12 до ЄКПЛ передбачає загальну заборону дискримінації. Згідно зі ст. 1 Протоколу 12, здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою. Ніхто не може бути дискримінований будь-яким органом державної влади за будь-якою ознакою.

85. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначив дискримінацію як "відмінність у ставленні до осіб, які знаходяться в аналогічних або відповідним чином схожих ситуаціях" (п. 61 заяви № 42184/05 "Карсон та інші проти Сполученого Королівства" від 16.03.2010; п. 60 заяви № 13378/05 "Бьорден проти Сполученого Королівства" від 29.04.2008).

86. Суду потрібно встановити, що особи, які перебувають в аналогічному чи подібному становищі, користуються кращим поводженням і що така відмінність не має жодного об`єктивного чи розумного пояснення (п. 51 рішення ЄСПЛ від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

87. Суд апеляційної інстанції, застосовуючи трьохскладовий тест на дискримінацію, припустився помилки, не надав відповіді на ключовий аргумент Украероруху щодо наявності істотних відмінностей у становищі авіакомпаній резидентів та нерезидентів, які, за твердженням Украероруху й призводять до дещо різної практики укладання та виконання договорів з ними.

88. Украерорух стверджує, що не можна порівнювати становище авіакомпаній-резидентів і авіакомпаній-нерезидентів, враховуючи те, що компанії-нерезиденти знаходяться за межами України, тобто в іншій, аніж Украерорух, державі, не укладають з Украерорухом письмових договорів (обслуговуються на умовах, вказаних у Збірнику, тобто договори з ними є договорами приєднання) і оплачують послуги у іноземній валюті (євро), тоді як авіакомпанії-резиденти знаходяться в Україні, погоджують умови АНО з Украерорухом шляхом укладення договорів, оплачують його послуги у національній валюті. На них повною мірою поширюється дія національного законодавства України.

89. Суд апеляційної інстанції, по суті проігнорував ці доводи, тобто не спростував і не пояснив причин їх відхилення.

90. Більше того, суд апеляційної інстанції проігнорував другий, найбільш суттєвий для вирішення цієї справи аргумент відповідача про те, що не можуть бути визнані дискримінаційними умови господарського договору, укладеного сторонами на підставі вільного волевиявлення.

91. Дискримінація у договірних відносинах між рівними за статусом суб`єктами може бути тільки там, де існує примус до вступу у договірні правовідносини.

92. Відповідно до ст. ст. 3, 6, 627 ЦК в Україні діє принцип свободи договору. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

93. Стаття 628 ЦК встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

94. У ст. 6 ЦК передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

95. Суб`єкти господарювання укладають договори на різних, погоджених між ними умовах, і законодавство за загальним правилом не вимагає від суб`єкта господарювання продавати товари, виконувати роботи чи надавати послуги на однакових умовах будь-яким контрагентам.

96. Чинне законодавство передбачає нікчемність дискримінаційних умов лише щодо публічного договору, у якому є "сильна" сторона та "слабка" сторона, і остання потребує додаткового захисту. Так, відповідно до ч. 2 та ч. 6 ст. 633 ЦК нікчемними є дискримінаційні умови публічного договору, який укладено між суб`єктом підприємницької діяльності та споживачем.

97. Про дискримінаційність умов господарського договору, в якому немає "слабкої сторони", можна казати лише у випадках, коли укладення договору було обов`язковим і коли інша сторона не могла реально вплинути на умови договору. Йдеться про публічні договори, договори приєднання, в тому числі договори, укладені з підприємствами-монополістами, які можуть зловживати своїм становищем і включати в договори дискримінаційні умови, що заборонено ст. 13 ЦК (не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція), ст. 13 Закону "Про захист економічної конкуренції" (заборона застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб`єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об`єктивно виправданих на те причин), ч. 1 ст. 10 Закону "Про природні монополії" (обов`язок суб`єктів природних монополій забезпечувати на недискримінаційних умовах реалізацію вироблених ними товарів споживачам).

98. У ч. 4 ст. 179 ГК передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

- вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

- примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

- типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

- договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

99. У ст. 633 ЦК публічний договір визначено як договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

100. Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

101. Враховуючи склад сторін та предмет Договорів № № 1, 2, ці договори не можуть бути віднесені до категорії публічного договору.

102. При визначенні того, чи є Договори № № 1, 2 договорами приєднання необхідно встановити, чи могла МАУ вплинути на умови цих договорів при їх укладенні. Позиції обох сторін у цій справі з питання наявності вільного волевиявлення при укладенні ними договорів є суперечливими.

103. Украерорух вважає, що договори з МАУ були укладені на підставі вільного волевиявлення, і МАУ мала можливість заперечити проти укладення договорів у відповідній редакції, якою не скористалася. Водночас, Украерорух стверджує, що всі договори на АНО, які укладаються з компаніями-резидентами є майже ідентичними за змістом, вони відповідають проекту договору, який викладено у вільний доступ на сайті Украероруху. Цим твердженням Украерорух по суті визнає, що такі договори були договорами приєднання, обов`язкове укладення яких передбачено законодавством для всіх авіакомпаній, і МАУ не могла вплинути на їх зміст.

104. МАУ також, з одного боку стверджує, що ці договори були договорами приєднання, і Украерорух як монополіст у сфері надання послуг з АНО, не надає авіакомпаніям можливості вносити зміни у такий договір. Водночас, при оцінці наслідків визнання недійсними відповідних пунктів договорів, і чи не призведе це до дискримінації інших авіакомпаній-резидентів відносно МАУ, МАУ заявляє, що Украерорух не довів того, що всі договори, укладені з авіакомпаніями-резидентами є подібними або ідентичними щодо умов розрахунків та відповідальності за невиконання зобов`язань. Це означає, що на думку МАУ авіакомпанії-резиденти все ж таки могли погоджувати з Украерорухом умови договорів.

105. Верховний Суд вважає, що договір Украероруху з авіакомпаніями не є договором приєднання. Суди встановили, що Украерорух укладає договори з авіакомпаніями на підставі договору, який розміщено на його сайті, який сам Украерорух визначає як примірний (т. 1, а.с. 49), тобто рекомендований для використання сторонами правовідносин. Отже, будь-яка авіакомпанія не позбавлена права пропонувати провайдеру АНО зміни до цього примірного договору.

106. Цей висновок підтверджується й судовою практикою. І МАУ, і Украерорух звертали увагу судів попередніх інстанцій, а також Верховного Суду на справу № 910/1766/19, у якій Украерорух звернувся до суду с позовом до МАУ про визнання договору укладеним в редакції, запропонованій Украерорухом. Суди встановили факт здійснення сторонами дій з погодження проекту договору перед підписанням, в результаті чого сторони не дійшли згоди і Украерорух звернувся до суду.

107. Суди не дослідили порядок укладення Договорів №№ 1, 2 (чи були укладені договори в редакції Украероруху, яка була розміщена на його сайті на момент укладення договорів, чи направляла МАУ відповідачу протокол розбіжностей, чи погоджувалися сторонами будь-які зміни до проекту договору).

108. Водночас, Верховний суд також не вбачає необхідності направляти справу на новий розгляд для дослідження цих питань, оскільки, якщо припустити, що Договори № № 1, 2 є договорами приєднання, то їх положення не можуть бути визнані недійсними як дискримінаційні, оскільки ч. 2 та ч. 3 ст. 634 ЦК встановлюють у даному випадку спеціальний порядок захисту.

109. Так, відповідно до ч. 2 ст. 634 ЦК договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

110. У ч. 3 цієї статті передбачено, що якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

111. У постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 910/17876/19 зазначено, що кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію. Якщо обидві сторони правочину є суб`єктами господарської діяльності (професійними комерсантами, підприємцями), стандарти розкриття інформації і можливість введення в оману є зовсім іншими, аніж у випадку, якщо б стороною правочину були дві фізичні особи, або банк та пересічний громадянин, споживач банківської послуги. Стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини.

112. Сторона, яка мала можливість узгодити з контрагентом умови примірного договору, не може отримати більший захист, аніж сторона договору приєднання, яка взагалі такої можливості не мала.

113. МАУ при підписанні договорів була добре обізнана зі змістом Збірника, й, зокрема, його положень GEN 4.2.4, адже це є один із ключових нормативних документів у сфері цивільної авіації.

114. Оскільки як Збірник (розділ GEN 4.2.4), так і примірник договору про надання послуг з АНО був оприлюднений Украерорухом на сайті, то МАУ вочевидь не могла не знати, на яких умовах вона вступає у договірні відносини.

115. Верховний Суд погоджується з аргументами Украероруху, про те, що дії МАУ підпадають під дію принципу заборони суперечливої поведінки, оскільки авіакомпанія просить визнати недійсними (як дискримінаційні) положення договорів, які були укладені за згодою сторін, на підставі їх вільного волевиявлення, і виконувались сторонами протягом тривалого періоду часу. На думку Украероруху, МАУ, ухиляючись від оплати заборгованості, яка виникла за договорами, зловживає своїм правом на оскарження договору.

Чи порушені вимоги Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року?

116. Відповідно до ст. 15 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року кожен аеропорт у Договірній державі, відкритий для громадського користування її національними повітряними суднами, відкритий також, з урахуванням положень ст. 68, на однакових умовах для повітряних суден усіх інших Договірних держав. Такі самі однакові умови застосовуються при користуванні повітряними суднами кожної Договірної держави всіма аеронавігаційними засобами, включаючи радіо- і метеорологічне забезпечення, які можуть бути надані для суспільного користування з метою забезпечення безпеки та оперативності аеронавігації.

117. Верховний Суд зазначає, що Конвенція про міжнародну цивільну авіацію 1944 року встановлює принцип рівності всіх учасників повітряного простору в частині саме користування, доступу до аеронавігаційних засобів і плати за таке користування. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ставки (оплата) за послуги АНО є однаковими для всіх авіакомпаній (резидентів та нерезидентів). Обсяг відповідальності за порушення договірних зобов`язань не може вважатись умовами користування аеронавігаційними засобами.

118. До того ж, варто відзначити, що ця Конвенція спрямована на недопущення дискримінаціїї відносно саме іноземних, а не національних учасників повітряного простору. Зокрема, у підпунктах а, b ст. 15 Конвенції визначено, що збори, що стягуються з повітряних суден будь-якої іншої Договірної держави, не мають перевищувати аналогічних зборів, що стягуються з таких самих національних повітряних суден. Це означає, що Україна як сторона Конвенції взяла на себе обов`язок забезпечити іноземним повітряним суднам національний режим на території України, який означає, що статус іноземних повітряних суден має бути не гіршим за національні.

119. Відтак, Верховний Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про порушення відповідачем положень Конвенції.

120. При цьому, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що оспорювані пункти договорів були визначені сторонами на підставі їх вільного волевиявлення (абз. 2 ч. 4 ст. 179 ГК). Позивач мав права та фактичні можливості застосувати передбачені законом способи (зокрема, ч. ч. 4 - 7 ст. 181 ГК) для встановлення в договорах інших розмірів пені та процентів, але не скористався ними при укладенні Договорів №№1, 2.

Чи є належним способом захисту вимога про заборону на майбутнє включати в договори дискримінаційні умови?

121. МАУ вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Украероруху утримуватися від застосування у відносинах з МАУ під час надання послуг з АНО неоднакових з нерезидентами умов щодо строків (термінів) оплати рахунків-фактур за надані послуги з АНО, строків (термінів) оскарження рахунків-фактур за надані послуги та умов щодо надання послуг за умови попередньої оплати.

122. Суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні зазначеної вимоги, посилаючись на невірно обраний позивачем спосіб захисту.

123. Верховний Суд не погоджується з аргументацією судів і вважає, що позивач обрав належний спосіб захисту.

124. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

125. У ст. 13 ЦК визначені межі здійснення цивільних прав. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені ч. ч. 2-5 ст. 13 ЦК, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

126. Безпека - це стан, що надає можливість учасникам правовідносин здійснювати цивільні права в умовах відсутності реальних загроз (небезпеки) їхнього порушення і вимагати від інших осіб поведінки, яка б не створювала зазначених загроз.

127. Право на превентивний захист може бути застосоване судом у разі реальної загрози порушення будь-якого цивільного права, а не лише тих, які визначені законом.

128. Підставою виникнення права на превентивний судовий захист є юридичні факти, які породжують чи спричиняють виникнення реальної загрози (небезпеки) порушення суб`єктивних цивільних прав та інтересів, завдання шкоди об`єктам цивільних прав.

129. Загроза (небезпека) порушення суб`єктивних цивільних прав та інтересів є підставою виникнення права на превентивний захист за наявності таких ознак: 1) реальність (загроза не має бути уявною); 2) висока ймовірність реалізації (можливість відвернення є незначною); 3) конкретність. Особа, яка звертається до суду за превентивним захистом має довести належними та допустимими доказами ці ознаки.

130. Захист права або законного інтересу може здійснюватись шляхом ухвалення судом рішення про примусове виконання певних дій або зобов`язання утримуватися від вчинення певних дій.

131. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц вказано, що ефективність позовної вимоги має оцінюватися з огляду на обставини справи залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що "до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для всіх життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права", але задоволення позову може бути спрямовано на усунення правової невизначеності у майбутньому. Якщо судове рішення має забезпечити, щоб обидві сторони правовідносин могли в майбутньому знати про права одна одної та діяти, не порушуючи їх, такий спосіб захисту є превентивним.

132. Позитивним обов`язком держави Україна відповідно до ЄКПЛ є запобігання дискримінації, і судовий захист буде більш ефективним, якщо він працюватиме саме на попередження порушення, запобігання реальним випадкам дискримінації осіб. Якщо позивач доведе, що існує реальна загроза порушення його прав та законних інтересів шляхом вчинення відповідачем певних дискримінаційних дій у майбутньому, то належним (превентивним) способом захисту є вимога про заборону вчинення таких дій у майбутньому.

133. Погоджуючись із належністю способу захисту, обраного позивачем, Верховний Суд, водночас, вважає, що відповідна позовна вимога не може бути задоволена судом.

134. Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідні умови Договорів №№ 1, 2 були викладені у відповідності до положень GEN 4.2.4 Збірника у редакції 2017 року. Те, що норми договорів про надання послуг з АНО мають відповідати вимогам Збірника, є позицією Украероруху, яка неодноразово висловлювалася ним.

135. Як встановили суди попередніх інстанцій, у 2019 році положення Збірника змінилися, на що неодноразово звертав увагу й сам позивач, тому відсутні підстави вважати, що існує ймовірність включення відповідних (старих) умов у договори, які в майбутньому будуть укладатися між сторонами.

136. Позивач, стверджуючи про те, що Украерорух продовжує застосовувати та щорічно (2019, 2020, 2021 роки) наполягає на включення таких умов у договір про надання послуг з АНО, не довів, що загроза порушення його прав є реальною, конкретною та такою, що має високий ступень ймовірності настання.

137. Навпаки, у поясненнях МАУ (т.5 с.2) зазначено, що у проєктах договорів про надання послуг з АНО на 2019, 2020 роки Украерорух вже виключив дискримінаційні з точки зору МАУ умови.

138. Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач стверджує про абстрактну загрозу дискримінаційних дій відповідача на майбутнє, його позовна вимога базується лише на припущеннях про те, що право може бути порушене на майбутнє. Тобто позивач не довів ймовірність включення таких вимог у договори, які регулюватимуть відносини з надання послуг з АНО у майбутньому.

139. Крім того, Верховний Суд звертає увагу на те, що позивач на відміну від спірних пунктів 4.1 та 4.3 Договорів №№1, 2, не просив визнати недійсними як дискримінаційні відповідні положення вже укладених Договорів №№1, 2 (пункти 3.7, 3.8, 3.12), у яких містилися зазначені умови (щодо строків (термінів) оплати рахунків-фактур за надані послуги з АНО, строків (термінів) оскарження рахунків-фактур за надані послуги та умов щодо надання послуг за умови попередньої оплати), що свідчить про суперечливість висловленої позивачем правової позиції про дискримінаційність відповідних положень.

140. Відтак, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій ухвалили правильне по суті рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог (хоча й з іншою мотивацією щодо неналежного способу захисту, яка не підтримана Верховним Судом).

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

141. Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

142. Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 311 ГПК суд змінює судове рішення, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної частини.

143. Враховуючи викладене, касаційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України необхідно задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції - скасувати, а рішення суду першої інстанції у цій справі змінити в мотивувальній частині, виклавши її у редакції цієї постанови.

Судові витрати

144. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК).

Керуючись ст. ст. 129, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України задовольнити.

3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі № 911/2532/18 скасувати.

4. Рішення Господарського суду Київської області від 21.08.2020 у справі № 911/2532/18 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

5. В іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 21.08.2020 у справі № 911/2532/18 залишити без змін.

6. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" (01030, м. Київ, вул. Лисенка, 4, код ЄДРПОУ 14348681) на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (08300, Київська обл., м. Бориспіль, Аеропорт, код ЄДРПОУ 19477064) 14 096 (чотирнадцять тисяч дев`яносто шість) грн 00 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

І. Кондратова

Джерело: ЄДРСР 98083123
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку