Справа № 133/141/20
Провадження №1-кп/132/39/21
Вирок
Іменем України
30.06.2021 місто КАЛИНІВКА
КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області, кримінальне провадження № 133/141/20, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020170000788 від 28 вересня 2019 року, за обвинувальним актом, складеним у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Козятин Козятинського району Вінницької області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, інваліда 1-ої групи, офіційно непрацевлаштованого, раніше судимий, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на момент затримання фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 ,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_9 28.09.2019р. у вечірню пору доби, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння за адресою: АДРЕСА_2 , вступив у сварку із ОСОБА_10 , який також перебував у стані алкогольного сп`яніння, яка вподальшому переросла у бійку, під час якої ОСОБА_9 наносив ОСОБА_10 удари руками і ногами по різних частинах тіла, від чого ОСОБА_10 впав на підлогу. В той час, як ОСОБА_10 лежав на підлозі, ОСОБА_9 продовжив наносити йому удари руками і ногами, в тому числі наносив удари ногами по голові, від чого ОСОБА_10 вдарявся головою об одвірок міжкімнатних дверей між коридором та кімнатою. Внаслідок ударів, які ОСОБА_9 наніс ОСОБА_10 , останньому заподіяно сполучну травму тіла, а саме відкриту проникаючу черепно-мозкову травму множинні забійні рани на обличчі та на волосяній частині голови з крововиливами в м`які тканини, вдавлені чотири переломи правої та лівої тім`яних кісток, забій головного мозку, поширений субарахноїдальний крововилив обох півкуль головного мозку, крововиливи в шлуночки мозку, синці в очних ділянках, закритий перелом кісток носа, закриту тупу травму грудної клітки множинні синці передньої грудної стінки, множинні переломи ребер з обох сторін, крововиливи в міжреберні м`язи та під пристінкову плевру, забій легень, перелом під`язикової кістки, множинні синці тулуба та обох верхніх кінцівок. Відповідно до висновку експерта, вказана травма виникла від ударної дії тупого (тупих) твердого (твердих) предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент спричинення та стоїть в причинному зв`язку із смертю, яка настала від сполучної травми тіла, яка ускладнилась травматичним шоком.
Обвинувачений ОСОБА_9 , в судовому засіданні при розгляді вказаної справи, свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав, та суду пояснив, що дійсно знаходячись 28.09.2019р. у вечірню пору доби за адресою: АДРЕСА_2 , та перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, під час виниклої конфліктної ситуації із ОСОБА_10 , почав наносити удари руками і ногами по різних частинах тіла останнього, однак при цьому, не бажав настання смерті ОСОБА_10 , оскільки через ваду зору, не бачив, куди завдає ударів.
Потерпіла ОСОБА_11 в судове засідання не з`явилась, надавши заяву, в якій просить справу розглянути за її відсутності, при цьому зазначивши, що використовувати своє право на подання цивільного позову не бажає, а також висловила свою особисту позицію щодо покарання, яке заслуговує ОСОБА_9 , яке просить призначити відповідно до закону.
Не дивлячись на невизнання обвинуваченим ОСОБА_9 своєї вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, його вина в скоєнні даного злочину повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, свідок ОСОБА_12 суду повідомив, що 28.09.2019р. за адресою: АДРЕСА_2 , вживав спиртне разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , після чого пішов до себе додому, а останні залишились самі. Під час розпиття спиртного, в його присутності ОСОБА_9 та ОСОБА_10 між собою не сварились. ОСОБА_10 не мав на собі жодних видимих тілесних ушкоджень.
Свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 . ОСОБА_17 за поясненнями прокурора не були очевидцями злочину та їм не відомі суттєві обставини, що підлягають доказуванню під час розгляду даного кримінального провадження, а тому сторона обвинувачення відмовилася від їх допиту, і ця відмова прийнята судом. За вказаних обставин, покази вказаних свідків, які були надані в ході досудового розслідування, та які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані доказами в даному кримінальному провадженні.
Крім цього, вина обвинуваченого підтверджується наступними доказами:
-Протоколом огляду місця події, складеного 28.09.2019р. слідчим Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області майором поліції ОСОБА_18 , згідно якого було оглянуте місце вчинення кримінального правопорушення, а саме житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , в ході проведення якого були виявлені сліди злочину, а саме труп ОСОБА_10 , зафіксовано його загальний вигляд, положення, та наявність тілесних ушкоджень, а також виявлені та вилучені сліди РБК на вхідних дверях будинку, дверях до кімнати, одвірку та інших предметах побуту, останні з яких відповідно до постанови слідчого Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_18 від 29.09.2019р. визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні, та на які на підставі ухвали слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_19 від 30.09.2019р. накладено арешт;
-Протоколом огляду місця події, складеного 29.09.2019р. слідчим Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області майором поліції ОСОБА_18 , згідно якого в приміщенні Козятинського ВП ГУНП у Вінницькій області при візуальному огляді ОСОБА_9 (якого було доставлено до приміщення цього органу поліції, безпосередньо після отримання повідомлення про смерть ОСОБА_10 ), на обличчі, а також на одежі та взутті було виявлено численні сліди РБК, які було вилучено в якості речових доказів, про що свідчить постанова слідчого Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_18 від 29.09.2019р. та на які було накладено арешт на підставі ухвали слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_19 від 30.09.2019р.;
-Протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_9 , складеного 30.09.2019р. слідчим Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області майором поліції ОСОБА_18 , згідно якого, ОСОБА_9 показав місце вчинення кримінального правопорушення, а саме місце завдання ним тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , та детально розказав, за яких обставин відбулась сварка, та яким чином він наносив удари останньому;
-Протоколом отримання зразків для проведення експертизи, складеного 29.09.2019р. слідчим Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області майором поліції ОСОБА_18 , та висновком експерта № 2747 від 11.10.2019р., згідно яких, в отриманих зразках крові ОСОБА_9 при судово-медичній експертизі виявлено етиловий спирт у концентрації 1,1проміле;
-Висновком експерта № 86 від 04.11.2019р., згідно якої, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_10 виявлена сполучна травма тіла: відкрита проникаюча черепно-мозкова травма множинні забійні рани на обличчі та на волосяній частині голови з крововиливами в м`які тканини, вдавлені переломи 4 (чотири) правої (1 перелом) та лівої (3 переломи) тім`яних кісток, забій головного мозку, поширений субарахноїдальний крововилив обох півкуль головного мозку, крововилив в шлуночки мозку, синці в очних ділянках, закритий перелом кісток носа; закрита тупа травма грудної клітки множинні синці передньої грудної стінки, множинні переломи ребер з обох сторін, крововиливи в міжреберні м`язи та під пристінкову плевру, забій легень; перелом під`язикової кістки (неповний розрив лівого синдесмозу по передньо-верхній поверхні); множинні синці тулуба, обох верхніх кінцівок. Вказана травма виникла від ударної дії тупого (тупих) твердого (твердих) предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент спричинення та стоїть в причинному зв`язку зі смертю. Причиною смерті ОСОБА_10 стала сполучна травма тіла, яка ускладнилась травматичним шоком;
-Висновком експерта № 183 від 15.11.2019р., згідно якої, на вилучених у ОСОБА_9 під час огляду згідно Протоколу огляду місця події, складеного 29.09.2019р. слідчим Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області майором поліції ОСОБА_18 , речах, а саме на джинсових штанах, куртці, туфлях, в яких під час вчинення злочину перебував ОСОБА_9 , знайдено кров ОСОБА_10 ;
-Протоколом отримання зразків для проведення експертизи, складеного 29.09.2019р. слідчим Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області майором поліції ОСОБА_18 , та висновком експерта № 193 від 02.12.2019р., згідно яких, в слідах на марлевих тампонах зі змивом з обличчя ОСОБА_9 , встановлення наявність крові ОСОБА_10 ;
-Висновком експерта № 194 від 06.12.2019р., згідно якої, в слідах на марлевих тампонах зі змивами РБК з поверхні внутрішньої сторони вхідних дверей, зі стіни в кімнаті, вирізці з підодіяльника, з поверхні умивальника, з поверхні міжкімнатних дверей, а також з ременя чорного кольору, вилучених під час огляду місця події та представлених на дослідження, встановлено наявність крові ОСОБА_10 ;
-Протоколом про результати аудіо-, відео контролю місця від 28.11.2019р., складеного оперуповноваженим Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_20 , за результатами негласної слідчої (розшукової) дії, дозвіл на проведення якої надано ухвалою слідчого судді Вінницького апеляційного суду від 03.10.2019р., згідно якого, ОСОБА_9 розповів про обставини вчиненого ним злочину відносно ОСОБА_10 .
Відповідно до частини 1 статті 84 КПК України,доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними та допустимими, такими, що не протирічать один одному, приймає їх та приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні вказаного злочину.
Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.22постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 року«Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи, для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого», суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: (при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю).
Вказана правова позиція знайшла своє відображення у рішеннях Верховного Суду (постанова від 09.10.2018 року у справі № 760/4968/15-к, постанова від 25.04.2019 року у справі № 163/353/17)
З досліджених судом доказів вбачається, що численні тілесні ушкодження ОСОБА_9 наносилися в життєво-важливі органи, зокрема ногами в голову, після яких ОСОБА_10 фактично втратив можливість чинити опір.
Встановлені судом обставини в сукупності з наведеними у вироку доказами та даними про спосіб, характер та механізм заподіяння тілесних ушкоджень, їх кількість, локалізацію поранень, свідчать про те, що ОСОБА_9 , умисно завдаючи без будь-якого попередження зі значною силою численні удари, кулаками рук та ногами в життєво-важливі органи, зокрема голову, діяв з прямим умислом на позбавлення життя ОСОБА_10 , так як усвідомлював суспільну небезпечність своїх дій та передбачав можливість або неминучість настання його смерті і бажав її настання.
В матеріалах провадження відсутні об`єктивні дані, які б вказували на те, що в момент вчинення кримінального правопорушення обвинувачений знаходився в такому емоційному стані, який значною мірою знижував його здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Пояснення обвинуваченого про те, що він не бажав настання смерті потерпілого спростовані сукупністю доказів по справі.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведені повністю, а його дії за ч.1 ст.115 КК України, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, правильно кваліфіковані.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.
Обвинувачений ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до вимог статті 12 КК України, віднесене до особливо тяжкого злочину, раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, неодружений, на момент затримання офіційно непрацевлаштований, інвалід 1-ої групи, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, однак перебуває на обліку у лікаря нарколога, проте госпіталізації не потребує. Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено. Обставинами, які обтяжують його покарання, є рецидив злочинів; вчинення злочину з особливою жорстокістю; вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.
Враховуючи вищенаведене, та виходячи з вимог ст.ст.3, 27 Конституції України,згідно яких людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, та ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, а також приймаючи до уваги ст.2 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, за якою право кожного громадянина на життя охороняється законом, приймаючи до уваги умисний насильницький характер вчиненого злочину, та враховуючи думку потерпілої сторони щодо призначення покарання згідно вимог закону, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі мірою, необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів, що відповідає вимогам ст.ст.50,65 КК Українита узгоджується із роз`ясненнямиПостанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання».
З урахуваннямвикладеного,суд вважає,що обвинуваченомунеобхідно призначитипокарання увигляді 9(девяти)років позбавленняволі,оскільки данепокарання достатнєдля йоговиправлення тапопередження новихзлочинів.
При цьому, сам факт невизнання обвинуваченим ОСОБА_9 своєї вини у вчиненні даного злочину, не може бути перешкодою для призначення саме такого покарання, оскільки останній має право на таку позицію захисту.
Визначене судом покарання на переконання колегії суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Тобто, як наслідок, формальні моменти не можуть бути вирішальними, головною є можливість у кожній конкретній справі оцінити основному мету застосування певного заходу та характер впливу на особу, які можуть істотно відрізнятися, навіть, за зовнішньої подібності відповідних примусових заходів, бо суд стоїть на тій позиції, що незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства, що, у цій ситуації, при застосуванні саме такого покарання, є можливим.
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню,такяк Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбаченийзакономсклад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
Згідно ч.9 ст.100 КПК України, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Речові докази, вилучені в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме: металеву чарку, змиви (вирізки) РБК з поверхонь стін, дверей, предметів та речей; молоток із зламаним руків`ям; пластикову пляшку; два недопалки «Фест»; одяг та взуття зі слідами РБК (джинси, куртка, туфлі, ремінь), які згідно постанов слідчого СВ Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_18 від 29.09.2019р., передані на зберігання до Кімнати зберігання речових доказів Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області, після набуття вироком законної сили, необхідно знищити.
Відповідно до вимог ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Як вбачається з ухвал слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_19 від 30.09.2019р. у справі № 133/2530/19, накладено арешт на металеву чарку, змиви (вирізки) РБК з поверхонь стін, дверей, предметів та речей; молоток із зламаним руків`ям; пластикову пляшку; два недопалки «Фест»; одяг та взуття зі слідами РБК (джинси, куртка, туфлі, ремінь).
У зв`язку з тим, що за вироком до ОСОБА_9 не застосовується спеціальна конфіскація та йому не призначено покарання у виді конфіскації майна, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_19 від 30.09.2019р. у справі № 133/2530/19.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Витрати на залучення експерта згідно висновку експерта від 03.01.2020р. № 1018 у розмірі 17207,77грн., підлягають стягненню з ОСОБА_9 на користь держави.
Як випливає з обвинувального акту у цьому кримінальному провадженні проводилась дактилоскопічна експертиза, вартість проведення якої становить 785,05грн., яка стороною обвинувачення у якості доказу не подавалась та судом не досліджувалась, а тому підстав для стягнення її вартості з обвинуваченого на користь держави, суд не вбачає.
Згідно п.2 ч.4ст.374 КПК України, в разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку, з-поміж іншого, зазначається початок строку відбування покарання.
З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_9 відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 28.09.2019р., був затриманий 28.09.2019р. в порядкуст.208 КПК України, та відносно нього обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на підставі ухвали слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_19 від 30.09.2019р., строк дії якого згідно ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 24.05.2021р. продовжено до 22.07.2021р. включно.
Виходячи з цього, початок строку відбування покарання ОСОБА_9 необхідно рахувати з моменту його затримання згідно Протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 28.09.2019р., а саме з 28.09.2019р.
До набрання вироком законної сили, запобіжний захід ОСОБА_9 необхідно залишити тримання під вартою.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376, 392, 395 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 9 (девяти) років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_9 залишити утримання під вартою у слідчому ізоляторі Державної установи «Вінницька УВП (№ 1)», до вступу вироку в законну силу, після чого його виконати.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_9 обчислювати з 28 вересня 2019 року, тобто з моменту затримання згідно протоколу про його затримання.
Речові докази, вилучені в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме: металеву чарку, змиви (вирізки) РБК з поверхонь стін, дверей, предметів та речей; молоток із зламаним руків`ям; пластикову пляшку; два недопалки «Фест»; одяг та взуття зі слідами РБК (джинси, куртка, туфлі, ремінь), які згідно постанов слідчого СВ Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_18 від 29.09.2019р., передані на зберігання до Кімнати зберігання речових доказів Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області, після набуття вироком законної сили, знищити.
Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_19 від 30.09.2019р. у справі № 133/2530/19, на металеву чарку, змиви (вирізки) РБК з поверхонь стін, дверей, предметів та речей; молоток із зламаним руків`ям; пластикову пляшку; два недопалки «Фест»; одяг та взуття зі слідами РБК (джинси, куртка, туфлі, ремінь) скасувати.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта відповідно до висновку експерта від 03.01.2020р. № 1018 у розмірі 17207,77грн.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Роз`яснити засудженому, що він має право подати та/або заявити клопотання про помилування, про ознайомлення із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
Копію цього вироку негайно після його проголошення вручити під розписку засудженому та прокурору.
Головуючий
Судді
