-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа № 461/1706/20
Провадження № 1-кп/461/137/21
УХВАЛА
судового засідання
22.06.2021 року місто Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в місті Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
встановив:
у провадженні колегії суддів Галицького районного суду м. Львова знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019140050004435 від 27.09.2019 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 01.10.2019 року щодо ОСОБА_4 у межах даного кримінального провадження застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження дії раніше обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу, оскільки підстави, які стали причиною обрання запобіжного заходу і ризики враховані при обранні запобіжного заходу щодо обвинуваченого не відпали, продовжують мати місце на даний час.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні клопотання заперечили, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність клопотання. Обвинувачений просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, покликаючись на хворобу бабусі та народження дитини.
Згідно з положеннями ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року введено карантин на усій території України, дію якого було неодноразово продовжено.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 року № 500 продовжено до 31.07.2020 року карантин, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2».
23.04.2020 року набув чинності Закон України № 558-IX "Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Пунктом 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (в редакції Закону№ 558-IXвід 13.04.2020 року), передбачено, що у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 р. № 104 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», якою внесено зміни до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2021 р. № 405, продовжено на всій території України дію карантину до 30 червня 2021 р., встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Справа розглядається колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Суддя ОСОБА_6 станом на 22.06.2021 перебуває у щорічній відпустці, у зв`язку із чим продовжити судовий розгляд, зокрема дослідження доказів не виявляється можливим, а тому головуючим, відповідно до наведених положень вирішується виключно питання доцільності продовження застосування запобіжного заходу.
Розглядаючи заявлене прокурором клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого, суд послідовно враховує положення ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, а також частини 2 ст. 29 Конституції України.
Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом ( ч. 2 ст. 29 Конституції України).
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При вирішенні питання продовження строку дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зазначає, що дослідження обставинсправи наданий частриває, ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу на даний момент продовжують існувати, з урахуванням особи обвинуваченого, тяжкості покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження. Відтак продовжує мати місце достатньо висока вірогідність переховування від суду, що підтверджує ризик, передбачений ч. 1ст. 177 КПК України.
Доводи сторонизахисту щодонеобґрунтованості клопотанняне спростовуютьнаведених вищеобставин.В своючергу,суд наголошує,що переконливихдоказів того,що дообвинуваченого можназастосувати більшм`який запобіжнийзахід,з оглядуна наведенийризик,стадію провадженнята відомостіпро соціальнізв`язки обвинуваченогов ходірозгляду клопотанняне здобуто.Сімейне становищеобвинуваченого враховуєтьсясудом,однак,даний факторсуд оцінюєв сукупностізі всімаіншими обставинами,які враховуютьсяпри вирішенніпитання застосуваннячи продовженнязапобіжного заходу.Наявні даніпро сімейнестановище обвинуваченогоне спростовуютьтого,що зврахуванням існуючихризиків укримінальному провадженні,зокрема можливостіпереховування відсуду тавпливу наекспертів,застосований повідношенню дообвинуваченого запобіжнийзахід неможе бутизмінений. Крім того, при розгляді заявленого клопотання, суд враховує те, що в межах даного провадження призначено експертизу, а тому має місце ризик впливу на експертів.
Беручи до уваги обставини, які вказують на доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно обвинуваченого виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеному ризику. Суд приходить до переконання, що ризик переховування від суду на даному етапі розгляду справи має місце.
Обставин, які виключають утримання обвинуваченого в умовах слідчого ізолятора судом не встановлено.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі ОСОБА_4 та тяжкості пред`явленого йому обвинувачення, зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.
Таким чином, суд вважає, що підстави для продовження дії раніше обраного запобіжного заходу щодо обвинуваченогоне відпали, вищенаведені ризики продовжують існувати, а томунаявна необхідність упродовженні такогозапобіжного заходу із зазначенням відповідного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд -
постановив:
Продовжити щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Строк дії ухвали становить 60 днів з моменту її проголошення, тобто до 20 серпня 2021 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
скопійовано
-
скопійовано
-
